Решение № 126206365, 19.03.2025, Оболонський районний суд міста Києва

19.03.2025 Справа № 756/7723/24

Унікальний № 756/7723/24

Провадження № 2/756/442/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Харук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, -

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 128 687,27 грн та моральну шкоду у розмірі 40 000,00 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, щовона є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, що розташована поверхом вище.

07 травня 2024 року квартиру позивача було затоплено гарячою водою з квартири АДРЕСА_2 .

Унаслідок зазначеного пошкодження позивачу було завдано майнових збитків у розмірі 128 687,27 грн.

Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач оцінює у сумі 40 000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року за вищевказаним позовом відкрито позовне провадження.

У судовому засіданні 13.03.2025 позивач разом зі своїм представником позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

07 лютого 2025 року відповідач через свого представникаподала клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи. Однак, у судові засіданні 10.02.2025 та 13.03.2025 ні відповідач, ні її представник не з`явилися, про час та місце повідомлялися належним чином, доказів поважності неявки не надали, чим також не підтримали своє клопотання від 07.02.2025 про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

У судове засідання 13.03.2025 відповідач не з`явилася, про час та місце повідомлялася належним чином, її представник надав заяву про розгляд справи без їхньої участі, в якому також просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з тих підстав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, що затоплення її квартири відбулося внаслідок неправомірних дій саме відповідача, а також розмір такої шкоди.

Представник третьої особи у судовому засіданні повідомила, що затоплення квартири позивача відбулося внаслідок пошкодження внутрішньоквартирної мережі у квартирі відповідача, що є зоною відповідальності останньої.

Заслухавши пояснення позивача, її представника та представник третьої особи, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Як вбачається з Акту № 1742 від 10.05.2024, що складений Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», 07 травня 2024 року квартиру позивача було затоплено водою з квартири АДРЕСА_2 . Причиною затоплення є внутрішньоквартирний трубопровід централізованого гарячого водопостачання, рушникосушки самостійно встановлені власником квартири АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання вказаної вище процесуальної норми відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами відомості, що вказані в Акті № 1742 від 10.05.2024.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у якості свідка повідомила суду, що 07.05.2024 з квартири АДРЕСА_2 дійсно відбулося затоплення її квартири АДРЕСА_1 .

З метою визначення вартості завданої шкоди позивач ОСОБА_1 звернулася до ПП «ІС Сервіс».

У результаті залиття квартири ОСОБА_1 відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва визначення розміру збитку внаслідок залиття у квартирі АДРЕСА_1 , зробленого ПП «ІС Сервіс» була завдана матеріальна шкода в сумі 128 687,27 грн. Даний розрахунок був складений за поточними цінами станом на 29.05.2024.

Суд звертає увагу, що саме вказаний кошторис представник позивача просив враховувати, як належний доказ щодо розміру завданої матеріальної шкоди.

На виконання ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем також не спростовано належними та допустимими доказами відомості, що вказані в кошторисі ПП «ІС Сервіс».

Відповідно до п. 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

У відповідності до додатку до правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, а саме п. 22 типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630- 2005-п) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 933), передбачено, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: у багатоквартирному будинку послуги з: централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири; постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів; у будинку садибного типу - місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази кожен окремо та у їх сукупності, на підставі вказаних норм закону,беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивач зазнала матеріальної шкоди саме внаслідок неправомірних дій відповідача, враховуючи, що вказана матеріальна шкода не спростована належними і допустимими доказами та становить 128 687,27 грн, суд убачає необхідним стягнути вказані грошові кошти з відповідача на користь позивача.

У частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд убачає можливим зазначити наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на те, що внаслідок залиття у квартирі позивача через неналежне користування квартирою відповідачем, що знаходиться на поверсі вище, ОСОБА_1 зазнала душевних страждань, на думку суду, моральна шкода, яка заподіяна позивачу, внаслідок неправомірних дій відповідача може бути оцінена в розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст. 10-13, 76-81, 89, 263-265 ЦПК України, ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_5 ) матеріальну шкоду у розмірі 128 687 (сто двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 27 копійок та моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 березня 2025 року.

Суддя,- Белоконна І.В.