Решение № 126163639, 26.03.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/17293/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в м.Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/17293/21 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, з такими вимогами:

- визнати дії оператора Сервісного центру № 8043 ОСОБА_2 протиправними;

- змусити Сервісний центр № 8043 видати ОСОБА_1 посвідчення водія терміном дії на 30 років в обмін на посвідчення НОМЕР_1 .

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач 26.12.2020 через електронний кабінет водія за посиланням https://e-driver.hsc.gov.ua, оформив заявку № 376406 на обмін посвідчення водія виданого вперше.

27.12.2020 позивачем сплачено за заявку. 29.12.2020 позивачу відмовлено в обміні посвідчення водія на підставі того, що згідно з даними бази МВС позивачем скоєно три правопорушення.

Позивач вказує, що в електронному кабінеті водія було лише дві постанови, одна БАА/ 191136 від 20-06-2020, яка на даний час скасована та друга, на яку позивачем подано ряд звернень до Головного сервісного центру з ДП18/618664 від 28-10-2020, що свідчить сторінка, штрафи, з електронного кабінету водія (сторінка штрафи додана до приводу, надійшла відповідь на електронну адресу, яка додана до заяви як "переписка" від support@hsc.gov.ua 5 січня 2021 року.

29.12.2020 позивачем оформлено іншу заявку № 377807 на обмін посвідчення водія, яка 12.01.2021 опрацьована та надіслано повідомлення про успішне опрацювання заявки.

12.01.2021 позивач звернувся до Сервісного центру МВС № 8043 для обміну посвідчення водія, на що оператор ОСОБА_2 відмовила, вказавши що 26.01.2021 позивачем скоєно ще два правопорушення, попередження за ст. 125 та протокол по 124 ст. КУпАП, який згодом був розглянутий судом та прийняте рішення, що позивач винен та накладено стягнення у вигляді попередження.

Оператор ОСОБА_2 вказала що обмін такого посвідчення водія проводиться зі здачею іспитів посилаючись на постанову кабінетів міністрів № 340.

01.06.2021 позивач звернувся до Сервісного центру МВС № 8043 для обміну посвідчення на що оператор ОСОБА_2 зазначивши що вступили зміни до постанови кабінету міністрів № 340 де змінився пункт 23 цієї постанови та необхідно пред`явити оригінал медичної довідки.

05.06.2021 позивач повторно звернувся до сервісного центру № 8043 вже з необхідними документами та рішеннями суду які станом на 05.06.2021 набрали законної сили але після перевірки оператор ОСОБА_2 не зважаючи ні на відповідь від Головного сервісного центру МВС № 31 Т-936 ні на рішення суду, враховує усі постанови, які станом на 05.06.2021 знаходяться у базі МВС.

Позивач вважає, що так як посвідчення водія видане 26.12.2018, необхідно враховувати правопорушення лише станом на 25.12.2020 включно.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що працівником відповідача під час обміну посвідчення водія позивача проведено перевірку відомостей про особу та встановлено вчинення останнім трьох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

На цій підставі просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав суду через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги.

Відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, за змістом ідентичний до відзиву.

Крім того, 13.02.2025 відповідачем подано через підсистему Електронний суд додаткові пояснення у справі.

Процесуальній рішення у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши у змішаній формі справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) 26.12.2020 через електронний кабінет водія за посиланням оформив заявку №376406 на обмін посвідчення водія виданого вперше та 27.12.2020 оплачено заявку та відмовлено на підставі того, що згідно даних національної автоматизованої системи МВС за період дворічного терміну посвідчення водія скоєно три адміністративних правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Обмін такого посвідчення здійснюється із складенням теоретичного та практичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС.

29.12.2020 позивачем оформлено заявку № 377807 на обмін посвідчення водія, яка 12.01.2021 опрацьована та надіслано повідомлення про успішне опрацювання заявки.

12.01.2021 позивач звернувся до Сервісного центру МВС № 8043 для обміну посвідчення водія.

Позивач звернувся до Сервісного центру МВС № 8043 для обміну посвідчення зі зверненням від 25.03.2021.

Листом від 09.04.2021 № 31/Т-936 позивачу повідомлено про почергове отримання посвідчення.

Відповідно до виписки з електронного кабінету на позивача водія, станом на 05.06.2021 складено дві постанови за вчинення правопорушення БАА/191136 від 20.06.2020 та ДП18/618664 від 28.10.2020.

Позивач повторно звернувся до сервісного центру № 8043, проте оператор ОСОБА_2 провела перевірку відомостей про особу, яка подала документи та встановлено, що даною особою з моменту видачі посвідчення водія вперше, вчинено три адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до витягу з Інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» на позивача Управлінням патрульної поліції в місті Києві складено:

постанову № ДП18/618664 за частиною 2 статті 122 КУпАП за скоєння 27.09.2020 правопорушення порушення водіями т/з правил проїзду перехресть;

постанову № ЕАН/3599580 за статтею 125 КУпАП за скоєння 26.12.2020 правопорушення не встановлення знаку аварійної зупинки;

протокол № ДПР18/23674 за статтею 124 КУпАП за скоєння 26.12.2020 правопорушення порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.12.2020 у справі №760/24261/20 щодо оскарження позивачем постанова серії ДП 18 № 618664 винесена інспектором 27.09.2020, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021, позовну заяву повернуто.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2021 у справі № 753/915/21 щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №023674 від 26.12.2020, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з малозначністю діяння та звільнено його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 13.04.2021 у справі №760/17007/20 позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: с. Камінь Конотопського району Сумської області, до Головного управління Національної поліції в Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 23, 40000, код ЄДРПОУ 40108777, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволено, скасовано рішення суб`єкта владних повноважень - поліцейського сектору реагування патрульної поліції Глухівського ВП ГУНП в Сумській області Тютюнникова Олександра Олександровича від 20 червня 2020 року серія БАА № 191136 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та справу надіслати на новий розгляд, в позові ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Глухівського ВП ГУНП в Сумській області Тютюнникова Олександра Олександровича відмовлено.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.04.2021 у справі №760/6098/21 щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху серії ДП18/618664 від 27.09.2020, позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - повернуто позивачу.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.01.2022 у справі №760/1026/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції Бойчука Михайла Павловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення вважати неподаним та повернуто позивачу.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20.05.2024 у справі №760/6098/21 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволено, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 618664 від 27 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Також, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25.05.2020 у справі №760/32825/19, адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 2 УПП у м. Києві ДПП рядового поліції Коваля Владислава Сергійовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено частково, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1781287 від 23.11.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в решті позовних вимог відмовлено.

Матеріалами справи підтверджено складання щодо позивача:

постанови ЕАК № 1781287 від 23.11.2019 за частиною 3 статті 122 КУпАП (скасована, рішення у справі 760/32825/19 набрало законної сили 07.08.2020, № рішення 89498097);

постанови № БАА/191136 від 20.06.2020 за частиною 1 статті 126 КУпАП (скасована, рішення у справі №760/17007/20 набрало законної сили 30.04.2021, № рішення 96365021);

постанови № ДП18/618664 від 27.09.2020 за частиною 2 статті 122 КУпАП (скасована, рішення у справі № 760/6098/21 набрало законної сили 31.05.2024, № рішення 119133680);

протоколу № ДПР18/23674 від 26.12.2020 за статтею 124 КУпАП (не скасовано поста у справі № 753/915/21, № рішення 94572786, рішення набрало законної сили в 08.02.2021).

постанови № ЕАН/3599580 від 26.12.2020 за статтею 125 КУпАП (відомості про оскарження відсутні).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затверджено Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами /надалі - Положення № 340.

Відповідно до пункту 1 Положення № 340 це Положення є обов`язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

Пунктом 21 Положення № 340 передбачено, що посвідчення водія видається після складення особою у територіальному сервісному центрі МВС іспитів, передбачених пунктом 18 цього Положення: посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій А1, А, В1, В, С1, С, D1 і D видаються особам, які склали в територіальному сервісному центрі МВС теоретичний і практичний іспити, категорії ВЕ, С1Е, СЕ, D1E і DE - практичний, а на право керування трамваєм або тролейбусом - теоретичний іспити.

З приписів пункту 25-1 Положення № 340 слідує, що обмін посвідчення водія, виданого особі вперше, після закінчення строку його дії проводиться без складення іспитів за умови вчинення особою протягом двох років з дня видачі такого посвідчення не більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та невчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України.

У разі вчинення особою протягом двох років з дня видачі вперше посвідчення водія трьох і більше адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України, без застосування до неї позбавлення права на керування транспортними засобами обмін такого посвідчення здійснюється із складенням теоретичного та практичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС.

Позивач вважає, що він має право на обмін посвідчення водія, виданого особі вперше, без складення іспитів.

З цього приводу суд зазначає, що позивач керував автомобілем AUDI 80 реєстраційний номер НОМЕР_3 протягом строку дії посвідчення водія, що видане особі вперше серії НОМЕР_4 від 26.12.2018.

З моменту отримання посвідчення водія, що видане особі вперше на позивача складено протоколи та постанови за порушення ПДР: постанови ЕАК № 1781287 від 23.11.2019 за частиною 3 статті 122 КУпАП (скасована, рішення у справі 760/32825/19 набрало законної сили 07.08.2020, № рішення 89498097); постанови №БАА/191136 від 20.06.2020 за частиною 1 статті 126 КУпАП (скасована, рішення у справі №760/17007/20 набрало законної сили 30.04.2021, № рішення 96365021); постанови №ДП18/618664 від 27.09.2020 за частиною 2 статті 122 КУпАП (скасована, рішення у справі № 760/6098/21 набрало законної сили 31.05.2024, № рішення 119133680); протоколу № ДПР18/23674 від 26.12.2020 за статтею 124 КУпАП (не скасовано постанова у справі № 753/915/21, № рішення 94572786, рішення набрало законної сили); постанови № ЕАН/3599580 від 26.12.2020 за статтею 125 КУпАП (відомості про оскарження відсутні).

Як стверджує позивач він звернувся 05.06.2021 до відповідача надаючи рішення суду, тобто звертаючись до відповідача з метою заміни посвідчення водія, з урахуванням встановлених обставин справи на позивача було складено три постанови про адміністративне правопорушення за частиною 2, 3 статті 122, статтею 125 та частиною 1 статті 126 КУпАП, а також протокол про правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Згідно з частиною 2 статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбаченихчастиною першоюстатті 300-1цього Кодексу.

Відповідно до статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 124 КУпАП.

Отже, з наведеного, постанови ЕАК № 1781287 від 23.11.2019 за частиною 3 статті 122 КУпАП, №БАА/191136 від 20.06.2020 за частиною 1 статті 126 КУпАП, №ДП18/618664 від 27.09.2020 за частиною 2 статті 122 КУпАП та № ЕАН/3599580 від 26.12.2020 за статтею 125 КУпАП набирають законної сили з моменту її вручення, а протокол № ДПР18/23674 від 26.12.2020 за статтею 124 КУпАП після набрання законної сили рішення суду за результатами його розгляду.

Як зазначено судом, постанова ЕАК № 1781287, скасована рішенням суду у справі №760/32825/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, постанова №БАА/191136 від 20.06.2020 скасована рішенням суду у справі №760/17007/20, яке набрало законної сили 30.04.2021, постанова №ДП18/618664 від 27.09.2020 скасована рішенням суду у справі № 760/6098/21, яке набрало законної сили лише 31.05.2024, справу за протоколом №ДПР18/23674 від 26.12.2020 закрито у зв`язку з малозначністю діяння та звільнено позивача від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (постанова у справі № 753/915/21, № рішення 94572786, рішення не набрало законної сили (підтверджено відомостями сайту Судова влада України), постанова № ЕАН/3599580 від 26.12.2020 не скасована.

Суд зазначає, що відносно позивача за два роки з момент отримання водійського посвідчення посадовими особами Національної поліції України складено 5 адміністративних матеріалів: 4 постанови та протокол адміністративного правопорушення, з яких не скасовано постанову № ЕАН/3599580 від 26.12.2020 та скасовано постанова №ДП18/618664 від 27.09.2020 лише 31.05.2024 (дата набуття рішення суду законної сили).

Отже, станом на 05.06.2021 позивач, звертаючись до відповідача щодо обміну водійського посвідчення, дотримався умов пункту 25-1 Положення № 340, а тому має право на заміну посвідчення водія, яке видано особі вперше без повторного складання іспитів.

В матеріалах справи відсутні відомості про прийняття відповідачем за результатом розгляду заяви позивача про видачу посвідчення водія, що не заперечується сторонами.

Вказане свідчить про протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача та не прийняття відповідного рішення.

При цьому, за встановлених обставин у даній справі, відповідачем не надано оцінку скасування рішенням судів постанов про адміністративній правопорушення на які посилаються сторони.

Суд зауважує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 19 Конституції Українизобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).

Згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:

- визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Сервісний центр МВС № 8043) щодо відмови у обміні ОСОБА_1 посвідчення водія, виданого особі вперше;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (Сервісний центр МВС № 8043) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2021 про обмін посвідчення водія НОМЕР_4 від 26.12.2018, з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги щодо визнання дії оператора Сервісного центру № 8043 ОСОБА_2 протиправними не підлягають, оскільки остання є посадовою особою відповідача, яка забезпечує надання послуг покладені на Територіальний сервісний центр МВС № 8043.

Вимога позивача, яка полягає у змушенні Сервісний центр № 8043 видати посвідчення водія терміном дії на 30 років в обмін на посвідчення НОМЕР_1 задоволенню не підлягає, через обрання не належного способу захисту, з урахуванням мотивів викладених в рішенні.

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.

Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2021 позивачу відстрочено сплату судового збору у сумі 908,00 грн.

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Сервісний центр МВС № 8043) щодо відмови у обміні ОСОБА_1 посвідчення водія, виданого особі вперше.

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (Сервісний центр МВС № 8043) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2021 про обмін посвідчення водія НОМЕР_4 від 26.12.2018, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Сервісний центр МВС № 8043) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогостаттею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається доШостого апеляційного адміністративногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива