Решение № 12610561, 29.11.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2010 р. Справа № 12/114/10

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Миколаївський комбінат хлібопро-дуктів»(вул. 1- а Слобідська, 122, м. Миколаїв, 54042, код ЄДРПОУ 00952114).

Відповідач Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія

«Миколаївобленерго»(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017,

код ЄДРПОУ 23399393)

Про: стягнення 240825 грн. 01 коп.

Суддя Семенов А.К.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Торлопова В.О. –довір. №722 від 12.05.2010 року.

Від відповідача: Колодяжна Ю.А. –довір. №01/33—149 від 04.12.09 року.

Котенко О.О. –довір. №01/33-146 від 04.12.09 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий про стягнення з відповідача 189917 грн. 38коп., з яких 33981 грн. 34 коп. –двократна вартість недопоставленої електроенергії, 155936 грн. 04коп. –збитки у вигляді не-одержаного прибутку, а також 236 грн. судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачем зобов’язання по договору про поставку електроенергії № 44/40 від 12.03.2004 року, додатків до договору, правил ПКЕЕ, в частині безперебійного електропостачання згідно категорійності споживача внаслідок чого позивач зазнав збитків.

Позовні вимоги неодноразово уточнювались.

Остаточно позивач просить стягнути 240825 грн. 01 коп. в тому числі:

- 25546 грн. 74 коп. двократної вартості недовідпущеної електроенергії;

- 3870 грн. 00 коп. реальних збитків;

- 152066 грн. 04 коп. не отриманого прибутку;

- 59342 грн.23 коп. збитків обумовлених простоєм виробництва.

Відповідач письмовий відзив та додаткові пояснення суду надав, проти позову заперечує в повному обсязі.

В судовому засіданні 29.11.2010 року за згодою представників сторін згідно з вимогами ст. 85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

12 березня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна ком-панія «Миколаївобленерго»та Відкритим акціонерним товариством «Миколаївський комбі-

нат хлібопродуктів»(ВАТ «МКХП») був укладений договір № 44/40 «Про постачання елект-ричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача».

Внаслідок аварійної ситуації на кабельної лінії 6 кВ з 08 год. 00 хв. 08 квітня 2010 року по 19 год. 00 хв. 09 квітня 2010року було припинено електропостачання Відкритого акціонер-ного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів».

Позивач стверджує що недопоставка електроенергії відбулась внаслідок неузгоджених дій Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»по визначенню балансоутримувача кабельної мережі.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути 33981 грн. 34 коп. –двократну вартість недопоставленої електроенергії за період з 08.04.2010 р. по 09.04.2010 р. із такого розрахунку. Перерва в електропостачанні склала 35 годин. Тариф на електроенергію становить –0,6428 грн/кВт. Середньомісячне споживання електроенергії з розрахунку на одну годину складає 629,34 кВт/г. Вказану вимогу позивач обґрунтовує посиланням на ч. 10 статті 24 Закону Украї-ни «Про електроенергетику»та п. 4.2. Договору № 44/40 від 12.03.2004 року.

Заявою про зменшення позовних вимог № 1477 від 15.09.2010 р. позивач зменшив об-сяг середньодобового споживання електричної енергії в березні 2010 року із розрахунку на од-ну годину - 473,13 кВт/год. та просить стягнути вартість недовідпущеної електричної енергії на загальну суму - 12773 грн. 37 коп.

Крім того, позивач посилаючись на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 623 Цивільного кодексу України просить стягнути з ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» 152066 грн. 04 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) та 3870 грн. 00 коп. збитків у вигляді сплати вартості підрядних робіт.

Заявою № 1529 від 28.09.2010 р. позивач збільшив позовні вимоги та просить також стягнути з відповідача збитки, які обумовлені простоєм виробництва на суму 59342 грн. 23 коп., у вигляді оплати 100% тарифної вставки або посадового окладу працівникам НКХП за період простою.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує у повному обсязі з наступно-го.

Відповідач не мав можливості забезпечити безперебійне постачання електричної енер-гії позивачеві внаслідок форс –мажорних обставин.

Відповідно до умов Додатку № 8 до вищезазначеного Договору, забезпечення МКХП енергоживленням в обсязі 1600 кВт, яке просив позивач, станом на 10 ранку 08.04.2010 року у зв’язку з аварією було можливим тільки від РП-6 через фідери 67 и 68 А, які належать до ба-лансової відповідальності позивача.

Однак у зв’язку з тим, що тривалий час вказані кабельні лінії позивачем не використо-вувалися, а в позивача були відсутні протоколи випробування ізоляції цих кабелів, подача енергоживлення по фідерам 67 і 68 А за відсутністю протоколів випробування була небезпеч-ною та неможливою. Окрім того, при даних умовах, подача енергоживлення заборонена дію-чими в галузі електроенергетики нормативними актами.

У цьому є пряма вина позивача, оскільки, відповідно до ст.26 Закону, саме позивач по-винен був забезпечити належний технічний стан власних кабелів та їх своєчасну технічну пе-ревірку.

Відповідно до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодав-ства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до Правила користування електричною енергією у разі переривання поста-чання електричної енергії з вини електропередавальної організації споживач має право на по-вернення йому коштів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України

Згідно п.6.45 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28, у разі порушення цих Правил або умов договору постачаль-ником електричної енергії споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарю-

вавня відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень.

Даний Акт є доказом переривання постачання електричної енергії з вини електропере-давальної організації, згідно якого і повертаються споживачу кошти. Позивач не звертався до відповідача для складання Акту. Інші докази не можуть бути прийняти до уваги, а тому вимо-

ги споживача по відшкодування йому двократної вартості недопоставленої електроенергії не-обґрунтовані.

Пунктом 6.48. ПКЕЕ передбачено що на підставі акта порушень представник спожива-ча визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енер-гії (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги - доручення.

Позивач, на дату звернення з позовом до суду, з питань складання двосторонніх актів, передбачених п.п.6.45,6.46 ПКЕЕ, до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» не звертався і такі акти не складалися. Ніяких платіжних вимог –доручень , які передбачені п. 6.48 ПКЕЕ, до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»від позивача не надходили. Внаслідок цього у позивача відсутнє право звернення до суду щодо стягнення вартості недовідпущеної йому електроенергії..

Вимоги стосовно стягнення 3870 грн. 00 коп. збитків у вигляді сплати вартості підряд-них робіт не підтверджуються належними доказами: договором, укладеним у відповідності з чинним законодавством, актами виконаних робіт, рахунками та іншими доказами.

Стягнення 152066 грн. 04 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої ви-годи) також не підтверджується належними доказами і тому є безпідставним.

Вимоги Позивача щодо стягнення 59342 грн. 23 коп. у вигляді оплати 100% тарифної ставки або посадового окладу працівникам НКХП, обумовлених простоєм виробництва не бу-ли підтверджені належними доказами і суперечать вимогам ст. 113 Кодексу Законів про Пра-цю України та нормам колективного договору Позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.2.2. договору від 12 березня 2004 року № 44/40 «Про постачання елект-ричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача»Відкрите акціонер-не товариство енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»прийняло на себе зобов’я-зання постачати електроенергію як різновид товарної продукції Відкритому акціонерному то-вариству «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» і забезпечувати технічну можливість її передачі Споживачу в межах 6600 кВА (кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потуж-ності згідно з визначеними йому цим договором умовами величинами постачання електро-енергії (додаток №1).Згідно п. 3 додатку №8 до вказаного договору енергопостачальна орга-нізація несе відповідальність за безперебійне електропостачання згідно категорійності.

Відповідно до договору від 12 березня 2004 року № 44/40, зокрема, додатку № 8, ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» несе відповідальність за електропостачання в межах другої категорії струмоприймача. Тобто, перерва в електропостачанні не повинна перевищувати час необхід-ний для включення резервного живлення черговим персоналом не більше 1 доби.

Із матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що внаслідок аварій-ної ситуації перерва в електропостачанні ВАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»склала 35 годин.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов’язання має вико-нуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобо-в’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для вико-нання сторонами.

Отже, відповідачем не було виконано його зобов’язання за договором щодо безперебій-ного електропостачання згідно категорійності.

Заперечення відповідача проти позову посиланням на наявність форс-мажорних обста-вин необґрунтовано, оскільки договором від 12.03.2004 року конкретний перелік таких обста-вин не визначений.

Проте, в стягненні 25546 грн. 74 коп. двократної вартості недовідпущеної електроенер-гії та 215278 грн. 27 коп. збитків слід відмовити з нижченаведеного.

Щодо стягнення 25546 грн. 74 коп. двократної вартості недовідпущеної електроенергії.

ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»здійснює господарську діяльність щодо постачання і пе-редачі електричної енергії на території м. Миколаєва та Миколаївської області, має відповідні ліцензії та є суб’єктом електроенергетики, відповідно до Закону України «Про електроенерге-тику»( надалі –Закон).

Відповідно до статті 2 названого Закону, сферою дії закону є регулювання відносин, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики не залеж-но від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наг-лядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Відповідно до ст.3 Закону, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачан-ням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими ак-тами.

До кола спеціальних нормативно-правових актів, яки регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії, відносяться Правила користування електричною енергією, які, відповідно до Закону, затверджені Поста-новою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня

1996 року N 28та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року за № 417/1442 (надалі –ПКЕЕ).

Відповідно до п.1.1 ПКЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками елект-ричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил по-ширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відносини, які склалися у Позивача та Відповідача, на підставі Договору про постачан-ня електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача № 44/40 від 12.03.2004 року (надалі –Договір), є відносинами у галузі електроенергетики, а тому у тексті типового Договору обумовлено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх пи-тань, що не обумовлені Договором, сторони зобов’язуються керуватися Законом України «Про електроенергетику»і Правилами користування електричною енергією тощо.

Відповідно до п.6.44.ПКЕЕ, у разі не передбаченого умовами договору переривання постачання електричної енергії з вини електропередавальної організації або постачальника електричної енергії та/або відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі, споживач має право на повернення йому кош-тів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України.

Враховуючи положення п.6.45 ПКЕЕ, у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає пред-

ставника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для скла-дання двостороннього акта порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається поста-чальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальни-ка електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередаваль-ної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

Згідно з п. 6.46 ПКЕЕ, у разі переривання електропостачання уповноваженими пред-ставниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, у якому зазначаються час перерви та обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сто-

рони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Якщо переривання в електропостачанні викликане технологічними порушеннями в ро-боті мереж електропередавальної організації, то у разі визначення обсягу недовідпущеної електричної енергії час перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується ПУЕ відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів.

Пунктом 6.48. ПКЕЕ передбачено що на підставі акта порушень представник спожива-ча визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енер-гїї (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги - доручення. У разі несплати нарахованих сум постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) у визначений термін споживач має право подати позов до суду.

Враховуючи положення ст. 26 Закону «Про електроенергетику», Споживач енергії зо-бов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачан-ня енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний техніч-ний стан забезпечує сам споживач.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу Господарський суд прий-має тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до за-конодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверд-жуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок виклику представника енергопостачальника для складання двосторонніх ак-ту порушень та акту застосування обмежень, відповідно до п. 6.45 ПКЕЕ, покладений на спо-живача, у якого з енергопостачальником укладено відповідній договір.

Позивач на дату звернення з позовом до суду до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»з пи-тань складання двосторонніх актів, передбачених п.п.6.45,6.46 ПКЕЕ, не звертався і такі акті не складалися. Платіжних вимог –доручень, які передбачені п. 6.48 ПКЕЕ, Позивач до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»не направляв.

Оскільки позивачем не дотримано вимог Правил КЕЕ, зокрема, п.п.6.48 Правил, у ньо-го відсутнє право на звернення до господарського суду з вимогою про стягнення вартості не-довідпущеної електричної енергії.

Отже, позивачем не доведено, що він має право на стягнення 25546 грн. 74 коп. дво-кратної вартості недовідпущеної електроенергії.

Щодо стягнення 3870 грн. 00 коп.

В позовної заяві Позивач посилається на наявність збитків «у вигляді сплати вартості підрядних робіт в розмірі 3870 грн. 00 коп.», які він зазнав внаслідок того, що був примуше-ний укласти з ТОВ «Контур-Контакт»договір № 41 від 12.04.2010 року на проведення ремонт-но - відновлювальних робіт на кабелі 6 кВ ТП-688 підстанція «Морпорт»(аркуш справи 24).

Проте, відповідачем наданий суду лист директора ТОВ «Контур-Контакт», в якому він зазначає, що ремонтно - відновлювальних робіт на кабелі 6 кВ підстанція «Морпорт»ТП-688

здійснювались 08.04.2010 року ТОВ «Контур-Контакт»на прохання ВАТ ЕК «Миколаївобл-енерго».

Директор ТОВ «Контур-Контакт»Калашников С.І., який був в порядку статті 30 ГПК України викликаний для дачі пояснень, в судове засідання не з’явився (а.с.87).

Відповідно до норм ст.ст. 611, 623 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником він зобов’язаний відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником.

Порушення боржником взятих на себе зобов’язань спричиняє настання певних право-вих наслідків, що полягають у застосуванні встановлених законом мір відповідальності. Мі-рою відповідальності, відповідно до приписів ст. 22, п.1 ст. 623 ЦК України є обов’язок борж-ника відшкодувати збитки, заподіяні ним кредитору в силу невиконання або неналежного ви-конання своїх зобов’язань. При даній мірі відповідальності на порушника покладається обо-в’язок, що не лежав на ньому до правопорушення, виконання якого пов’язане із зменшенням обсягу його майнових прав, в силу чого він позбавляється відомого комплексу прав без отри-мання якихось вигод і компенсацій.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також ви-

трати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права

(реальні збитки );

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не бу-

ло порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміють-ся витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'я-зання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підля-гають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до

вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових

робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків

внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала

право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Однак, позивачем не подано суду документів, які би підтверджували факт сплати суми 3870 грн. 00 коп.

Отже, позивачем не доведено, що він зазнав реальних збитків на суму 3870 грн. 00 коп.

Щодо стягнення 152066 грн. 04 коп.

У позовної заяві ВАТ «МКХП»посилається на те, що внаслідок перерви в електропос-тачанні він зазнав збитків «у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у сумі 152066 грн. 04 коп.»внаслідок невиконання ним зобов’язання по договорам :

-          купівлі-продажу №ТіС-1122/09 від 30.11.2009 року;

-          поставки №К2-3/2 від 25 лютого 2009 року.

Але вказані вимоги позивача необґрунтовані з наступного.

Так, відповідно до пунктів 3.2.2, 4.1 договору купівлі-продажу №ТіС-1122/09 від 30.11.2009 року і специфікації №9 від 29.03.2010 року до цього договору, на які посилається

позивач, строк поставки в квітні 2010 року для всього асортименту згідно зі специфікацією пе-редбачений з 01 по 30 число квітня, але не пізніше 10 травня 2010 року.

Розрахунок покупцем здійснюється в обсязі 100% протягом 7 днів після поставки про-дукції покупцю.

Належних доказів, які підтверджують зобов’язання позивача поставити продукцію за договором №ТіС-1122/09 від 30.11.2009 року саме 08-09 квітня 2010 року ВАТ «МКХП»суду не надав. Отже, позивачем не доведено, що він зазнав збитків у вигляді неодержаного прибут-ку внаслідок невиконання ним зобов’язання за Договором №ТіС-1122/09 від 30.11.2009 року.

Позивачем також, не доведено, що він у відповідності до ст. ст. 224, 225 ГК України за-знав реальних збитків внаслідок невиконання ним зобов’язання за договором №ТіС-1122/09 від 30.11.2009 року.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.3, 5.1 договору поставки № К2-3/2 від 25 лютого 2009 року і специфікації №36 від 31.03.2010 року до цього договору, на які посилається позивач, строк поставки в квітні 2010 року для всього асортименту згідно зі специфікацією передбаче-ний з 01 по 30 число квітня на умовах 100% попередньої оплати.

Позивачем не подано доказів щодо його зобов’язання відвантажити покупцеві відповід-ну партію продукції саме 8-9 квітня 2010 року.

Позивачем не подано доказів отримання ним від покупця 100% передплати.

Отже, позивачем не доведено, що він зазнав збитків у вигляді неотриманого прибутку або реальних збитків внаслідок невиконання ним зобов'язання по договору № К2-3/2 від 25 лютого 2009 року.

Отже, в стягненні 152066 грн. 04 коп. слід відмовити.

Щодо стягнення 59342 грн.23 коп.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків, обумовлених простоєм вироб-ництва у сумі 59342 грн.23 коп., у вигляді оплати 100% тарифної ставки або посадового окла-ду працівникам МКХП за період простою повинні бути доведені допустимими доказами.

Крім доведення наявності збитків необхідно також довести їх розмір.

В судовому засіданні 13 жовтня 2010 року представник відповідача подав клопотання про призначення судової економічної експертизи, мотивуючи це необхідністю встановити документальну обґрунтованість визначення матеріальних збитків в сумі 59342 грн.23 коп., їх розмір.

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирі-шенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає су-дову експертизу.

          Ухвалою господарського суду від 13.10.2010 року (за клопотанням відповідача) провад-ження в справі № 12/114/10 було зупинено та призначено судово-економічну експертизу. Про-ведення експертизи було доручено судовому експерту Корсакову В.П.

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджуються за данми бухгалтерського обліку ВАТ «МКХП»нарахування

та виплата грошових коштів робітникам підприємства за період з 08.04.2010 р. по

09.04.2010 р. у сумі 59342 грн. 23 коп. за вимушений простій, пов’язаний з припи-

ненням постачання електроенергії?

2. У разі підтвердження нарахування на виплату вказаної суми коштів, чи обґрунто-

ване її нарахування відповідно до колективного договору та нормативних доку-

ментів з оплати праці?

3. Чи обґрунтоване нарахування та виплата коштів за простій, виходячи з функціо-

нальних обов’язків працівників ВАТ «МКХП», яким нараховані до виплати ці

кошти?

4. У разі встановлення невідповідності заявленої суми до відшкодування за вимушу-

ний простій (59342 грн. 23 коп.) вимогам колективного договору, нормативним до-

кументам по оплаті праці, яка сума належить до нарахування та виплати коштів за

вимушений простій робітникам ВАТ «МКХП»за період з 08.04.2010 р. по

09.04.2010 р., пов’язаний з припиненням постачання електроенергії?

Вказаною ухвалою господарський суд зобов’язав сторони надати в розпорядження су-дового експерта всі необхідні документи, та попередив їх про відповідальність за не виконан-ня вимог господарського суду.          

Витрати по передплаті судової економічної експертизи суд поклав на відповідача, зо-бов'язав його здійснити передплату за проведення судової експертизи не пізніше 5 днів з дня отримання від судового експерта рахунку.

25.11.2010 року судовий експерт Корсаков В.П. справу № 12/114/10 повернув до гос-подарського суду разом з повідомленням №10/1, в якому виклав причини її повернення, а саме в зв’язку з ненаданням на його вимогу позивачем додаткових матеріалів на дослідження.

Ухвалою від 29.11.2010 року провадження у справі поновлено.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутріш-нім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 113 Кодексу законів про працю України та Листа Мінпраці України від 23.10.2007 № 257/06/187-07 "Щодо організації роботи під час простою на підприємстві" - час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тариф-ної ставки, встановленого працівникові розряду (окладу. Колективним договором може бути визначено вищий розмір.

У Колективному договорі позивача зазначається що час простою виробничого облад-нання не з вини робітника, який знаходиться на робочому місті, проводиться відповідно до ст.

113 КЗпП України у розмірі 2/3 тарифної ставки, встановленого працівникові розряду (окла-ду). Згідно наказу Позивача № 42 від 8 квітня 2010р. та Акту встановлення простою від 8 квіт-ня 2010 р., оплата праці за час простою проводилась з розрахунку 100% тарифної ставки або посадового окладу.

Тобто, і наказ № 42 від 8 квітня 2010 р. і Акт встановлення простою Позивача від 8 квітня 2010 року суперечать чинному трудовому законодавству та внутрішнім нормативним документам МКХП.

Наказом Держкомстату від 26.10.2009 року № 404 затверджена Інструкція щодо запов-нення форми державного статистичного спостереження N 1-ПВ (квартальна) "Звіт з праці". Згідно з нормами заповнення даної інструкції простої на підприємстві повинен бути відобра-жений у квартальному звіти. Позивач не надав суду квартальний звіт по формі N 1-ПВ, отже, не довів допустимим доказом факту простою виробництва.

Господарський суд погодився з клопотанням відповідача та призначив по справі судову економічну експертизу, в зв’язку з тим, що для визначення розміру збитків в частині вимоги про стягнення 59342 грн. 23 коп. необхідні спеціальні знання. Але, не з вини судового експер-та судова економічна експертиза проведена не була.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення збитків, які виниклі внаслідок простою, не підтверджена обґрунтованими розрахунками та допустимим доказами.

Враховуючи вищенаведене, в стягненні 59342 грн. 23 коп. слід відмовити.

В судовому засіданні 29.11.2010 року представник позивача заявив усне клопотання, про те, щоб господарський суд звернувся до експертної установи про продовження строків подання додаткових матеріалів. В обґрунтування клопотання представник позивача посила-ється на п.4.9 Інструкції Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюста України від 08.101998 року № 53/5.

Представники відповідача проти задоволення цього усного клопотань представника по-зивача заперечують.

Господарський суд в задоволенні цього усного клопотання представника позивача від-мовив З наступного.

Ухвалою господарського суду від 13.10.2010 року по справі призначено судову еконо-мічну експертизу. Проведення експертизи було доручено судовому експерту Корсакову В.П.

Вказаною ухвалою господарський суд зобов’язав сторони надати в розпорядження су-дового експерта всі необхідні документи, та попередив їх про відповідальність за не виконан-ня вимог господарського суду.          

Оскільки судовий експерт Корсаков В.П. 25.11.2010 року повернув матеріали справи до господарського суду в зв’язку з немотивованим ненаданням на його вимогу позивачем додат-кових матеріалів на дослідження, господарський суд не вбачає підстав для звернення до екс-пертної установи з клопотанням про продовження строків подання додаткових матеріалів.

Керуючись ст.ст. 22,41,44,49,69,77,82,84,85 ГПК України, господарський суд

          В И Р І Ш И В:

В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скар-ги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляцій-ним господарським судом.

Оформлене відповідно до вимог статті 84 ГПК України рішення підписано 29.11.2010 року.

Суддя