Решение № 126058849, 06.02.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Дата принятия
06.02.2025
Номер дела
761/32075/23
Номер документа
126058849
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 761/32075/23

Провадження № 2-а/761/191/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.М.,

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа: інспектор відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Коваленко Микола Миколайович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 22-29) до відповідачів: Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Інспектор відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління поліції Національної поліції в Кіровоградській області Коваленко Микола Миколайович, в якому просив суд:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7612599 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно позивача, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27 серпня 2023р., його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме було складено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача серія ЕАТ № 7612599, якою встановлено, що 27 серпня 2023р. приблизно о 15:43:42 год. за адресою: с. Велика Северинка, траса Н14, позивач керуючи транспортним засобом «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ґ) Правил дорожнього руху України (далі по тексту - ПДР України), за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На думку позивача його було притягнуто до адміністративної відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2024р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25 березня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 36-40), в якому відповідач Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції проти позову заперечив, зазначивши, що відповідачі: Департамент патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції є неналежними відповідачами, оскільки оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було складено співробітником Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2024р., здійснено перехід з розгляду справи, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024р. здійснено заміну неналежних відповідачів: Департамент патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції на належних відповідачів: Відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області.

05 грудня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість. Так, на думку відповідача, позивачем не доведено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та відповідно не спростовано правомірність дій третьої особи, як співробітника відповідача при винесенні оскаржуваної постанови. Крім того, на думку сторони відповідача, витрати позивача є неспівмірними і підлягають зменшенню.

Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.

До судового засідання стороною позивача було подано на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність, сторони позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав зазначених у позові.

Решта учасників процесу, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, своїх представників до суду не направили, поважності причин неявки не повідомили. Суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін та третьої особи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що постановою третьої особи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАТ № 7612599, якою встановлено, що 27 серпня 2023р. приблизно о 15:43:42 год. за адресою: с. Велика Северинка, траса Н14, позивач керуючи транспортним засобом «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ґ) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,0 грн.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Разом з тим, стороною відповідача до відзиву на позов не було надано жодного доказу, належного і допустимого доказу, правомірності дій інспектора щодо складання постанови відносно позивача, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015р. поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Як вбачається з матеріалів справи стороною відповідачів взагалі не було подано до суду жодних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, склад адміністративного правопорушення становить: порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів проведення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова не містить посилань на те, що стороною відповідачів при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано його пояснення, надана можливість ознайомлення з матеріалами справи, скористатися юридичною допомогою, розглянуто клопотання в разі їх наявності. Як і не містить відповідна постанова посилання на докази, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненні відповідного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: - залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; - змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, оскільки належним відповідачем за вказаним адміністративним позовом є саме - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, та з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд вважає, що з метою захисту прав позивача, слід скасувати постанову серії ЕАТ № 7612599 від 27 серпня 2023р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП (постанова серія ЕАТ № 7612599 від 27 серпня 2023р.) - закрити, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,8 грн.

Стосовно вимог позивача, в частині стягнення на його користь судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,0 грн., то в цій частині витрати підлягають зменшенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійноїправничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових витрат у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого, зокрема, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000р. у справі «Іатрідіс проти Греції» (Іatridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020р. у справі № 755/9215/15-ц).

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Також, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019р. у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019р. у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019р. у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019р. у справі № 915/237/18).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній справі, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представником процесуальних документів, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, з урахуванням часткового задоволення позову, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 1500,0 грн., яка є обґрунтованою та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі, при цьому судом враховано, що заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та справедливості розміру стягнутих за сторони позивача коштів.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 132, 134, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 122, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 40799053, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Кільцева, 34-Б), Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 40108709, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41), третя особа: інспектор відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Коваленко Микола Миколайович (місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Кільцева, 34Б) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАТ № 7612599 від 27 серпня 2023р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (постанова серія ЕАТ № 7612599 від 27 серпня 2023р.) - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 /п`ятсот тридцять шість/ грн. 80 коп.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,0 /одна тисяча п`ятсот/ грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 126058849 ?

Документ № 126058849 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 126058849 ?

Дата ухвалення - 06.02.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 126058849 ?

Форма судочинства - Административное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 126058849 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Информация о судебном решении № 126058849, Шевченківський районний суд міста Києва

Судебное решение № 126058849, Шевченківський районний суд міста Києва было принято 06.02.2025. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.

Судебное решение № 126058849 относится к делу № 761/32075/23

то решение относится к делу № 761/32075/23. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 126058848
Следующий документ : 126058850