Решение № 126052141, 24.03.2025, Хозяйственный суд Одесской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5594/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)

до відповідача: Одеського національного технологічного університету (65039, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 112)

про стягнення 239 985,87 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

23.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського національного технологічного університету, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 223 643,02 грн, пеню у сумі 13 400,25 грн, 3% річних у сумі 1 374,86 грн, інфляційні втрати у сумі 1 567,74 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.12.2024 відкрито провадження у справі №916/5594/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено відповідачу про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 27.12.2024 доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 27.12.2024 о 19:35, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронних листів.

10.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність забезпечення учасникам справи доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг.

28.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Відокремленим структурним підрозділом "Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету" було укладено договір №14-4267/23-БО-Т постачання природного газу.

На виконання умов договору, протягом жовтня 2023-грудня 2023 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 299 641,91 грн, що підтверджується копією листа оператора ГТС від 04.07.2024 за №ТОВВИХ-24-10017.

При цьому, на виконання п. 3.5 договору, позивачем та відповідачем були підписані акти приймання-передачі природного газу за листопад 2023-грудень 2023 року, а саме акт за листопад 2023 року від 11.12.2023 на суму 75 485,72 грн, акт за грудень 2023 року від 12.01.2024 на суму 223 643,02 грн та направлено копію акту за жовтень 2023 від 14.11.2023 на суму 513,17 грн.

Позивач зазначає, що оплату за переданий газ відповідач здійснив частково, на суму 75 998,89 грн, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору.

Таким чином, позивач зазначає, що сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 223 643,02 грн.

Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 13 400,25 грн.

Крім того, на підставі пункту 2 статті 625 ЦК України позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 1 567,74 грн та 3% річних у сумі 1 374,86 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 223 643,02 грн, пеню у сумі 13 400,25 грн, 3% річних у сумі 1 374,86 грн, інфляційні втрати у сумі 1 567,74 грн.

При цьому, позивач зазначає, що відповідальність за усіма зобов`язаннями філій, відокремлених структурних підрозділів несе саме юридична особа, яка їх утворила, відповідно, звернення з позовною заявою було саме до юридичною особи та належного відповідача Одеського національного технологічного університету.

3.2 Доводи Одеського національного технологічного університету.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що між ним та позивачем не укладався договір постачання природного газу №14-4267/23-БО-Т від 28.09.2023, відповідач не отримував природний газ та не має зобов`язань за вказаним договором. Отримувачем послуг за вказаним договором є Відокремлений структурний підрозділ "Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету".

При цьому, відповідач зазначає, що наказом МОН України від 10.09.2004 №240-01 Одеський технічний коледж увійшов до складу Одеської національної академії харчових технологій зі статусом відокремленого структурного підрозділу.

Наказом МОН України від 25.06.2020 № 694 "Про перейменування відокремлених структурних підрозділів ОНАХТ", ОТК ОНАХТ перейменовано на Відокремлений структурний підрозділ "Одеський технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій".

Наказом МОН України від 18.08.2021 № 918 "Про зміну типу та перейменування ОНАХТ та її відокремлених структурних підрозділів" перейменовано ОНАХТ у Одеський національний технологічний університет, а ВСП "ОТФК ОНАХТ" - у Відокремлений структурний підрозділ "Одеський технічний фаховий коледж ОНТУ".

Отже, ВСП "ОТФК ОНТУ" є правонаступником ВСП "ОТФК ОНАХТ" та згідно з Положенням про ВСП "ОТФК ОНТУ" (п. 1.10) є відокремленим структурним підрозділом Одеського національного технологічного університету, включеним у структуру Одеського національного технологічного університету відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України без надання права юридичної особи, що здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості і є бюджетною установою з правом фінансово - господарської самостійності, а саме: вести окремий баланс, відкриття реєстраційного рахунку в органах Державної казначейської служби з правом мати код мережі, мати печатку та штамп.

Відтак, відповідач вважає, що позивачем зазначено неналежного відповідача у справі, з огляду на що у задоволенні позовних вимог до Одеського національного технологічного університету слід відмовити.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

28.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56Х930000010610Х) та Відокремленим структурним підрозділом "Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету" (ЕІС-код 56XS00000АТ4І000) укладено договір №14-4267/23-БО-Т постачання природного газу (а.с.17-28), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.

За змістом п.2.1. договору сторони визначили замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), в кількості 9 тис.куб.метрів.

Пунктом 2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених пунктом 1.2 цього договору.

Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача.

Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п.3.2. договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Пунктом 3.3. договору визначено, що постачання (включення споживача до реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ.

Відповідно до п.3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з п.4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ 16 390 грн, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1.10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 553,89 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 13.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2023 року включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

Даний договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

Листом від 4.07.2024 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (а.с.38-43) зазначило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS00000АТ4І000 за періоди з 1.10.2023 до 31.12.2023, та віднесений в алокацію постачальника ТОВ "ГП "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56Х930000010610Х), становить: з 1.10.2023 по 31.10.2023 - 31 м3; з 01.11.2023 по 30.11.2023 4 560 м3; з 01.12.2023 по 31.12.2023 13 510 м3.

На виконання умов договору у період з жовтня 2023 року по грудень 2023 року позивач передав у власність споживача природний газ в обсязі 18,101 тис.куб.м. на загальну суму 299 641,91 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с.34-36).

В матеріалах справи наявна інформація про надходження коштів на рахунки позивача у період з 28.09.2023 до 21.05.2024 (а.с.51), наданої АТ "Ощадбанк", з якої вбачається, що ВСП "ОТФК ОНТУ" здійснив наступні оплати за договором: 17.11.2023 на суму 513,17 грн за спожитий у жовтні 2023 року природний газ, а також 12.12.2023 на суму 75 485,72 грн за спожитий у листопаді 2023 року природний газ. Всього 75 998,89 грн.

Доказів оплати залишку заборгованості у сумі 223 643,02 грн матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 10.09.2004 р. № 240-01 Одеський технічний коледж увійшов до складу Одеської національної академії харчових технологій за статусом відокремленого структурного підрозділу.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2020 року № 694 «Про перейменування відокремлених структурних підрозділів Одеської національної академії харчових технологій», рішення Вченої Ради ОНАХТ від 10.02.2020 року, протокол № 12, наказу Одеської національної академії харчових технологій від 09.06.2020 року № 195-01 «Про перейменування відокремлених підрозділів Одеської національної академії харчових технологій» Одеський технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій (код ЄДРПОУ ВП:00389162) перейменовано на Відокремлений структурний підрозділ «Одеський технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій»

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 18 серпня 2021 року № 918 «Про зміну типу та перейменування Одеської національної академії харчових технологій та її відокремлених структурних підрозділів» Одеська національна академія харчових технологій перейменована у Одеський національний технологічний університет, згідно рішення Вченої ради від 8 червня 2021 року, протокол № 15, наказу Одеської національної академії харчових технологій від 31 серпня 2021 року №249-01 Відокремлений структурний підрозділ «Одеський технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій» перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету»

Тобто, відокремлений структурний підрозділ «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету» є правонаступником Відокремленого структурного підрозділу «Одеський технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій».

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відокремлений структурний підрозділ «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету» є філією (інший відокремлений підрозділ) Одеського національного технологічного університету (а.с.54).

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Обставина поставки відповідачу природного газу, його обсяг та вартість відповідачем жодним чином не спростована.

Прийняття відповідачем (в особі відокремленого підрозділу) від позивача поставленого природного газу є підставою виникнення у відповідача зобов`язання здійснити оплату за поставлений на об`єкти відповідача природний газ.

Натомість, відокремлений структурний підрозділ "Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету" лише частково здійснив оплату за поставлений природний газ, доказів оплати залишку заборгованості на суму 223 643,02 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначені обставини та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 223 643,02 грн, відповідач, згідно приписів ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача стосовно визначення позивачем неналежного відповідача з огляду на наступне.

Статтею 44 ГПК України визначається процесуальна правоздатність та процесуальна дієздатність. Зокрема, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника (частини перша, п`ята).

За приписами статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Зі змісту вказаних норм убачається, що сторонами в господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Водночас, частинами першою, другою, третьою, п`ятою статті 95 Цивільного кодексу України унормовано, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 Цивільного кодексу України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені господарською процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі.

З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Аналогічні висновки щодо процесуального статусу філій та представництв зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду (щодо цивільного процесу) у постановах від 14.06.2021 у справі № 760/32455/19, від 07.07.2021 у справі № 712/13066/18, від 10.11.2021 у справі № 552/2889/20, від 09.02.2022 у праві № 607/4090/21, від 09.02.2022 у справі № 213/4206/19, від 18.05.2022 у справі № 552/3667/19, від 08.03.2023 у справі №464/4338/21.

Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відокремлений структурний підрозділ "Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету" є філією (інший відокремлений підрозділ) Одеського національного технологічного університету.

Таким чином, враховуючи, що відокремлений структурний підрозділ "Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету" не має статусу юридичної особи та не може виступати стороною у господарському процесі, суд доходить висновку про правомірність визначення позивачем у якості відповідача саме Одеського національного технологічного університету як юридичної особи.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов`язання за договором у вигляді пені погоджена сторонами у п. 7.2. договору.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх правильними в частині нарахованих сум, а вимоги в частині стягнення з відповідача 3% у сумі 1 374,86 грн та інфляційних втрат у сумі 1 567,74 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, яка складає 13 400,25 грн, суд вважає його правильним. Суд враховує, що розмір пені не є неспівмірним із сумою основного боргу, а вимоги про стягнення штрафних санкцій заявлені позивачем лише за період з 16.02.2024 по 30.04.2024. Таким чином, підстави для зменшення пені за власною ініціативою, за думкою суду, відсутні, а відповідачем клопотання про зменшення пені із доданням відповідних доказів не заявлялося.

Таким чином, суд доходить про задоволення позовних вимог також у частині стягнення з відповідача пені у сумі 13 400,25 грн, 3% річних у сумі 1 374,86 грн та інфляційних втрат у сумі 1 567,74 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеського національного технологічного університету (65039, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 112, код ЄДРПОУ 02071062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у сумі 223 643 /двісті двадцять три тисячі шістсот сорок три/ грн 02 коп., пеню у сумі 13 400 /тринадцять тисяч чотириста/ грн 25 коп., 3% річних у сумі 1 374 /одна тисяча триста сімдесят чотири/ грн 86 коп., інфляційні втрати у сумі 1 567 /одна тисяча п`ятсот шістдесят сім/ грн 74 коп., судовий збір у сумі 2 879 /дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять/ грн 83 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська