Приговор № 126014207, 18.03.2025, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/312/25 Провадження № 1-кп/630/26/25

В И Р О К

Іменем України

18 березня 2025 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт від 12 березня 2025 року, складений прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12025226150000057, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, ідентифікацій № НОМЕР_1 , судимого вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 липня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

в с т а н о в и в:

Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 липня 2024 року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, за вчинення кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

13 серпня 2024 року до Харківського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшов на виконання вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 липня 2024 року та на підставі п. 2 глави 1 Розділу ІV «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року № 272/5, цього ж дня ОСОБА_4 поставлено на облік і на нього було заведено особову справу.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 272/5 від 29 січня 2019 року, а саме відповідно пункту 1 глави 3 розділу Х та пункту 2 частині 4 ст. 49-1 КВК України, засуджені до пробаційного нагляду зобов`язані: виконувати визначені законом та покладені судом обов`язки; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.

27 серпня 2024 року засудженого ОСОБА_4 органом пробації ознайомлено під особистий підпис з порядком та умовами відбування призначеного йому покарання із попередженням про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.

Разом з цим, ОСОБА_4 , який будучи письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, достовірно знаючи про обов`язки, зокрема не вчиняти адміністративні правопорушення, у не встановлений органом досудового розслідування час та місці, виник протиправний умисел на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив наступні адміністративні правопорушення:

- 10 жовтня 2024 року працівниками відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 838484;

- 10 жовтня 2024 року працівниками відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3238683.

Разом з цим, ОСОБА_4 , будучи попередженим під особистий підпис про кримінальну відповідальність за невиконання покладених на нього судом обов`язків, свідомо ігноруючи покладені на нього зобов`язання, зокрема не вчиняти адміністративні правопорушення, продовжив вчиняти наступні адміністративні правопорушення:

- 22 жовтня 2024 року працівниками відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 156556;

- 22 жовтня 2024 року працівниками відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 156564;

- 22 жовтня 2024 року працівниками відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення серії БАВ № 197170;

- 22 жовтня 2024 року працівниками відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 838488.

В подальшому, постановою Люботинського міського суду Харківської області від 30 жовтня 2024 року у справі № 630/1056/24 ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу користь держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Окрім цього, постановою Люботинського міського суду Харківської області від 20 листопада 2024 року у справі № 630/1180/24 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк п`ять років.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 272/5 від 29 січня 2019 року, а саме відповідно до абзацу 1 пункту 3 глави 3 розділу Х, ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконанням засудженим до пробаційного нагляду обов`язків, передбачених ст. 49-1 КВК України, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду.

Відтак ОСОБА_4 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від пробаційного нагляду, вчинив 10 жовтня 2024 року два адміністративні правопорушення та 22 жовтня 2024 року чотири адміністративні правопорушення, чим порушив вимоги, передбачені ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, діючи умисно, з мотивів зневаги до судового рішення, усвідомлюючи свої дії та передбачаючи їх наслідки, маючи на меті ухилитися від відбування призначеного судом покарання у виді пробаційного нагляду, при цьому, маючи можливість його відбувати, допустив ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, що виразилось у систематичному вчиненні адміністративних правопорушень, та таким чином, злісно і навмисно ухилився від відбуття призначеного судом покарання у виді пробаційного нагляду, порушивши встановлені законодавством порядок та умови відбуття покарання, залишивши невідбутим покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_4 , яка була складена в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_4 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; його роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Розглянувши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 389 КК України, а саме як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено, що він отримав середню освіту, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, не працює, малолітніх чи непрацездатних осіб на утриманні не має; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується нейтрально.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання для обвинуваченого, суд не вбачає.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; характер вчиненого діяння; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, та обставину, яка пом`якшує покарання, та призначає обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі на рівні нижньої межі санкції статті, за якою кваліфіковані його дії. Таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 липня 2024 року, суд призначає остаточне покарання з урахуванням вимог ст.ст. 71, 72 КК України, а саме до покарання, призначеного за даним вироком, суд частково приєднує невідбуте покарання за попереднім вироком у виді 1 року пробаційного нагляду, що дорівнює 1 року обмеження волі.

Підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням суд не вбачає, оскільки це не призведе до виправлення засудженого, який ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляд, умови і порядок виконання якого є схожими з процедурою, яка застосовується до осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України та ст.ст. 163-166 КВК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався. Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (один) року обмеження волі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 липня 2024 року і остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 2 (два) років обмеження волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1