Решение № 125977620, 20.03.2025, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/250/25

Провадження № 2/382/324/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/250/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (далі ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС") звернулося до Яготинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 06.02.2020 року між Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (далі АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО") та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22031000291078. Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти (далі Кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

28.03.2024 року між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" було укладено Договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Кредитним договором № 22031000291078 від 06.02.2020 року у розмірі 13578,72 грн, з яких: 10064,42 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,28 грн - заборгованість по відсоткам, 3514,02 грн - заборгованість по комісії.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" заборгованість за Кредитним договором № 22031000291078 від 06.02.2020 року у розмірі 13578,72 грн. Крім того, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" сплачені судові витрати, а саме витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою від 17.02.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка через канцелярію суду подала заяву про визнання позову в повному обсязі, а також просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.02.2020 року між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22031000291078, згідно умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 26029,98 грн із нарахуванням процентів за користування у розмірі 0,001% річних на строкову заборгованість, 56 % річних на прострочену заборгованість, зі строком кредитування 24 місяці (п. 1.2 Договору). Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО". Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 (семи) операційних днів з дати укладання договору, цей договір вважається не укладеним (п. 1.4 Договору).

28.03.2024 року між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" було укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" відступило на користь ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" права вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за договором № 22031000291078 від 06.02.2020 року, укладеним між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 22031000291078 від 06.02.2020 року становить в загальній сумі 13578,72 грн, з яких: 10064,42 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,28 грн заборгованість по відсотках, 3514,02 грн заборгованість по комісії.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

В розумінні Закону України "Про споживче кредитування" (далі Закон), в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону, для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, права вимоги за кредитним договором № 22031000291078 від 06.02.2020 року, укладеним між первісним кредитором АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС".

Отже, підписавши власноручно кредитний договір № 22031000291078 від 06.02.2020 року, ОСОБА_1 добровільно погодила такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором № 22031000291078 від 06.02.2020 року заборгованість відповідача перед ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" складає 13578,72 грн, з яких: 10064,42 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,28 грн - заборгованість по відсоткам, 3514,02 грн - заборгованість по комісії.

03.01.2025 року адвокатом Дорошенко М. А., яка діє в інтересах ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" було направлено ОСОБА_1 адвокатську вимогу про погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 22031000291078 від 06.02.2020 року в розмірі 13578,72 грн.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач до суду не надав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачка не подала належних письмових доказів сплати заборгованості та власного контррозрахунку за кредитними договорами, не спростувала наявність фактичних та правових підстав звернення позивача з позовом до суду у цій справі, визнала позов в повному обсязі (ст. 206 ЦПК України). Суд також враховує, що розрахунок заборгованості відповідачкою не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачкою суду не подано.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з такого.

Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідност. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: Договір про надання правової допомоги № 43453613 від 02.01.2025 року, укладений між адвокатом Дорошенко М. А. та ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС"; додаткову угоду № 22031000291078 від 27.01.2025 року до Договору про надання правової допомоги від 02.01.2025; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Дорошенко М. А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості, а саме: 1) Правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" вартістю 2250 грн (1,5 години); 2) Складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач, вартістю 3000 грн (3 години); 3) Формування додатків до позовної заяви (письмові докази), вартістю 750 грн (1 година), що в загальній сумі становить 6000 грн; платіжна інструкція №8887 від 27.01.2025 року; ордер на надання правничої допомоги; посвідчення адвоката України; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України".

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, яка полягала у складанні та поданні матеріалів позовної заяви, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, а також задоволення позову, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. ст. 141, 142 ЦПК України на відповідача підлягають покладенню п`ятдесят відсотків витрат зі сплати судового збору у зв`язку із визнанням позову.

Керуючись ст. ст. 141, 206, 258-259, 265, 268, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" 13578,72 грн заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" повернути 1211,20 грн сплаченого ним судового збору з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС", місцезнаходження: м. Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

Суддя М. М. Нарольський