Постановление суда № 125913698, 18.03.2025, Святошинский районный суд города Киева

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/893/25

ун. № 759/20143/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі - Товариство) про закриття провадження у справі за позовом Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та повернення судового збору,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

17 березня 2025 року представник позивача, Савіхіна А.М., через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подала суду заяву про закриття провадження у справі та повернення судового збору.

Мотивувала заяву тим, що станом на 14 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством повністю сплачена, що свідчить про відсутність предмета спору. Просила закрити провадження у справі та повернути Товариству судовий збір, сплачений при поданні позову.

Дослідивши вказану заяви, суд дійшов таких висновків.

Щодо закриття провадження у справі

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.

Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 15 листопада 2023 року в справі № 522/3680/22 Верховний Суд зазначив, шо «предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 зроблений висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У заяві представник позивача підтвердила, що відповідач повністю погасив заборгованість перед Товариством, у зв`язку з чим між сторонами не залишилось неврегульованих питань.

За таких обставин, вимогу про закриття провадження належить задовольнити.

Щодо повернення судового збору

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору, судовий збір, сплачений при поданні позову, належить повернути Товариству.

За таких обставин, суд задовольняє заяву повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 133, 255, 256, 258, 260, 261, 353-355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про закриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та повернення судового збору, задовольнити повністю.

Провадження у справі № 759/20143/24 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повернути Акціонерному товариству комерційного банку «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № BOJ69B42FG від 19.09.2024, в сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень.

Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ю.В. Кравченко