Решение № 125885850, 17.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 рокусправа № 380/753/25Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (ТУ ДБР у м. Хмельницькому) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (ТУ ДБР у м. Хмельницькому) (місцезнаходження: вул. Юхима Сіцінського, 12, м. Хмельницький, 29001, код ЄДРПОУ 42335958), в якому просить:

- визнати протиправними дії ТУ ДБР у м. Хмельницькому щодо відмови у наданні інформації на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 від 23.12.2024 №85/24;

- зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому (ТУ ДБР у м. Хмельницькому), (вул. Юхима Сіцінського, 12, м. Хмельницький, 29001, код ЄДРПОУ 42335958) надати вичерпні відомості про повний перелік кримінальних проваджень, за якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, а також коли саме, за якими номерами, щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надати витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позові вимоги позивач посилається на те, що 23.12.2024 він звернувся з адвокатським запитом від до ТУ ДБР у м. Хмельницькому про надання інформації щодо: 1) переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) надати витяг з ЄРДР стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 24.12.2024 № 44354-24/ч/14-06-65893/2024 відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації. Відмова мотивована тим, що при виникненні необхідності в отриманні інформації чи документів у зв`язку з наданням правової допомоги сторонам чи учасникам кримінального провадження позивач має право звернутися у межах та спосіб, передбачених КПК України.

Позивач не погоджується з такою відмовою та з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.04.2020 у справі №826/7244/18 зазначає, що є необґрунтованою відмова адвокату в наданні запитуваної ним в адвокатських запитах інформації, а саме щодо переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР. Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 21.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача 04.02.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що адвокатський запит не є запитом, спрямованим на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв`язку з чим відносини, які склалися між адвокатом та відповідачем щодо надання останнім інформації, яка стосується матеріалів певної кримінальної справи, не може бути публічно-правовими у розумінні КАС України.

При цьому, звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 29.04.2020 у справі № 826/2106/17 та від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вимоги стосовно ненадання відповіді на адвокатські запити в рамках кримінальної справи не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

07.02.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.08.2022 у справі №520/13981/21, вказує, що адвокатський запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зобов`язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

Натомість, у цій справі позивач, звертаючись до ТУ ДБР у м. Хмельницькому із адвокатським запитом, обґрунтував підстави отримання запитуваної інформації лише посиланням на норми статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» і не вказав про те, що запитувана інформація є публічною, а ТУ ДБР у м. Хмельницькому в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» є її розпорядником. Зазначене не дає можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації.

Вважає, що оскільки запитувана в адвокатському запиті інформація створена в результаті досудового розслідування, то відповідно й спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є кримінально-процесуальними.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є адвокатом та має право на представництво інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (ТУ ДБР у м. Хмельницькому), що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5773 від 12.06.2020 та ордеру на надання правничої допомоги серії АН №1585667 від 23.12.2024.

23.12.2024 адвокат ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДБР у м. Хмельницькому з адвокатським запитом №85/24, в якому просив:

- надати інформацію щодо переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- надати витяг з ЄРДР стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідь на вищевказаний адвокатський запит відповідач листом від 24.12.2024 №44354-24/ч/14-06-65893/2024 відмовив у наданні запитуваної інформації.

Відмова мотивована тим, що надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно усталених у судовій практиці висновків, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

В абзаці 1 частини першої статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Абзацом 4 частини першої статті 24 Закону № 5076-VI установлено, що надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1 зазначеного Закону).

Таким чином, суб`єкти владних повноважень та їх посадові особи, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Спір у цій справі виник у зв`язку із відмовою ДБР надати інформацію, зазначену в адвокатському запиті адвоката ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи ОСОБА_2 , в якому адвокат просив ДБР:

- надати інформацію щодо переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- надати витяг з ЄРДР стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач у відзиві на позовну заява серед іншого вказує, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд вважає такі доводи помилковими і зазначає, що питання юрисдикційності спорів щодо ненадання відповіді на адвокатський запит було предметом судового розгляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема у справі № 826/7244/18.

Так, у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розгляд скарг на дії чи бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неналежного розгляду адвокатського запиту про надання інформації, яка не є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі підкреслила, що пов`язані з розглядом відповідного адвокатського запиту дії або бездіяльність Генеральної прокуратури України випливають із здійснення публічно-владної управлінської функції. При цьому чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому спори за скаргами на них є публічно-правовими.

За результатом розгляду справи №826/7244/18 Велика Палата Верховного Суду скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в повному обсязі і ухвалила нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнання протиправною бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо неналежного розгляду адвокатських запитів та зобов`язання Генеральної прокуратури України надати вичерпні відомості про повний перелік кримінальних проваджень, за якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення особою кримінальних правопорушень, а також коли саме, за якими номерами, щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суд касаційної інстанцій у справі №826/7244/18 вважав необґрунтовану відмову в наданні позивачу запитуваної ним в адвокатських запитах інформації, а саме щодо переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення особою кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР.

Поряд з цим, аналізуючи норми КПК України, Верховний Суд у постанові 13.09.2023 у справі №420/16094/21, дійшов висновків, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а отже інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано ТУ ДБР у м. Миколаєві у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.

Так, КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. Тому доступ учасників кримінального провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 222 КПК України.

Відтак інформація, що містить таємницю досудового розслідування, може бути отримана виключно в порядку, визначеному КПК України.

До того ж внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є юридичним фактом, з яким процесуальний закон пов`язує початок досудового розслідування. Ці правовідносини регулює, зокрема, КПК України та підзаконні акти, видані на підставі та на його виконання. Тому отримувати доступ до інформації, яка здобута чи створюється у зв`язку зі здійсненням досудового розслідування можна з дотриманням вимог спеціального для цих правовідносин законодавства.

Подібна правова позиція також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18 та у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року та від 21 січня 2021 року у справах № 806/3155/17 та № 160/7938/19, від 14.12.2023 у справі № 420/7433/23.

Таким чином, відхиляючи посилання позивача на висновки Великої палати Верховного Суду у справі № 826/7244/18 у своєму адвокатському запиті, відповідач не врахував, що як і в наведеній справі позивач просив, зокрема, надати інформацію щодо переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/7244/18 (постанова від 08.04.2020) така інформація може належати до публічної в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а відповідач - відповідно розпорядник такої інформації.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.12.2024 у справі № 990/133/24 дійшла висновку, що вирішення питання права на отримання запитуваної інформації знаходиться в площині двох законів - Закону № 5076-VI, який визначає право адвоката на внесення і розгляд адвокатського запиту, та Закону № 2939-VI, який встановлює режим доступу до інформації, що просить надати адвокат.

Таким чином, пов`язані з розглядом відповідного запиту дії або бездіяльність ТУ ДБР у м. Хмельницькому випливають зі здійснення публічно-владної управлінської функції з огляду на те, що під час розгляду адвокатського запиту відповідач як уповноважений державний орган виступав представником влади, здійснював свої визначені законом повноваження і вирішував питання, які впливали на права та обов`язки суб`єкта звернення. При цьому чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому спори за скаргами на них є публічно-правовими.

Суд також зауважує, що запитувана позивачем інформація не віднесена до інформації з обмеженим доступом, не використовується в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, а розголошення цієї інформації не може завдати істотної шкоди цим інтересам, а шкода від оприлюднення такої інформації не переважає суспільний інтерес в її отриманні. Ця інформація незібрана під час здійснення кримінального провадження, оскільки фактично ця інформація передує порушенню кримінального провадження.

Поряд з цим, витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не містить інформації, зібраної в процесі оперативно-розшукової чи під час здійснення кримінального провадження, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни чи інформації, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації.

Відтак, запитувана позивачем інформація повинна бути надана йому у відповідь особою, яка володіє такою інформацією.

Висновок суду стосовно того, що витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не містить інформації з обмеженим доступом узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 31 липня 2018 року у справі №804/7312/15.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що адвокатський запит позивача №85/24 від 23.12.2024 відповідав вимогам статті 24 Закону №5076-VI та мав бути розглянутий відповідачем як суб`єктом владних повноважень у встановленому законом порядку і не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту відповідач зобов`язаний був надати адвокату відповідну інформацію або копії документів. Відтак, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.12.2024 у справі №990/133/24, погодившись з аргументами позивача про те, що відсутність в адвокатському запиті посилання на норми Закону №2939-VІ не зумовлює того, що спір з приводу ненадання відповіді на запит автоматично перестає відноситись до адміністративної юрисдикції.

Суд зазначає, що якщо в адвокатському запиті, який оформлений відповідно до вимог Закону №5076-VI міститься запит щодо іншої інформації, яка підпадає під ознаки публічної, незалежно від наявності посилання на конкретний порядок отримання такої інформації з вказівкою на Закон №2939-VI, така інформація є доступною для адвоката і відповідач повинен застосовувати загальні правила доступності до інформації, визначені цим Законом.

Натомість, зобов`язання адвоката посилатися в адвокатському запиті ще й на відповідні статті Закону № 2939-VI, як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, а також необхідність звертати увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації, на переконання суду, є проявом надмірного формалізму.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №640/7688/21 суд не враховує, адже у справі №640/7688/21 позивач звертався з адвокатським запитом до ДБР, як адвокат у конкретному кримінальному провадженні №62019000000000753 від 28 травня 2019 року, тобто за висновками колегії суддів, запит не мав ознак, які у розумінні Закону № 2939-VI притаманні запиту на публічну інформацію, що не давало можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації.

Більше того, у постанові від 13.02.2019 у справі №130/1001/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, відповідно до якого логіка побудови й мета існування процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.

Цей висновок застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.02.2020 у справі №817/1427/17, від 22.04.2020 у справі №400/1977/19, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 30.11.2021 у справі №400/4650/19, від 10.01.2024 у справі №380/11390/22.

Тобто правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів Верховного Суду, тому саме постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №826/7244/18 та від 12.12.2024 у справі №990/133/24 суд враховує в даній справі. Враховується судом також постанова Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №420/7433/23, яка не суперечить згаданим висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Посилання ж відповідача на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 29.04.2020 у справі № 826/2106/17 та від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, є нерелевантною до обставин цієї справи. Так, у справі № 826/2106/17 спір виник у зв`язку з протиправними діями та бездіяльністю посадових та службових осіб органів прокуратури, вчинених або не вчинених в рамках надання правової допомоги у кримінальних справах, а тому незгода з діями органів державної влади, які проводили обшук в рамках надання міжнародної правової допомоги, з огляду на описані предмет та суть спору може бути оскаржена за правилами кримінального судочинства. У справі №686/23317/13-а запитувана інформація стосувалася приватноправових відносин, що також не давало можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації. Натомість у справі, що розглядається, запитувані адвокатом документи й відомості належать до публічної інформації, а відповідач як розпорядник такої інформації зобов`язаний був надати адвокату відповідну інформацію або копії документів у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому (ТУ ДБР у м. Хмельницькому) щодо відмови у наданні інформації на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 від 23.12.2024 №85/24.

Зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому (ТУ ДБР у м. Хмельницькому) (місцезнаходження: вул. Юхима Сіцінського, 12, м. Хмельницький, 29001, код ЄДРПОУ 42335958) надати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) вичерпні відомості про повний перелік кримінальних проваджень, за якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, а також коли саме, за якими номерами, щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім того, надати витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (ТУ ДБР у м. Хмельницькому) (місцезнаходження: вул. Юхима Сіцінського, 12, м. Хмельницький, 29001, код ЄДРПОУ 42335958) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна