Решение № 125877084, 11.03.2025, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1294/24

Провадження № 2-а/355/2/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної служби національної поліції України, поліцейського 2-го взводу 4 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в місті Київ Саржинського Романа Юрійовича про скасуванню постанови по справі про адміністративне правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач Хіміч з адміністративним позовом у якому просить скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №2479767 від 26 червня 2024 року винесену поліцейським 2-го взводу 4 роти 1 батальону полку -1 Управління патрульної поліції у місті Києві капралом поліції Саражинським Р.Ю. про притягнення його до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Свою адміністративну позовну заяву обґрунтовує тим, що 26 червня 2024 року він рухався на автомобілі Nissan Juke державний номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Василя Порика у місті Києві. Під час руху на перехресті з круговим рухом в його автомобілі на панелі приладів раптово загорілась червона лампочка, яка сигналізує про технічну несправність а автомобілі. В зв`язку з чим він негайно виїхав з кругового перехрестя, взяв вправо до обочини та здійснив аварійну зупинку свого автомобілю. В цей же час з його автомобілем відразу зупинився поліцейський автомобіль з проблисковими знаками, який проїжджав мимо. З поліцейського автомобіля вийшов капрал поліції Саражинський Р.Ю. і попросив надати йому посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після передачі документів, поліцейський відійшов до патрульного автомобіля. За кілька хвилин капрал повернувся до нього з вже постановою про накладання на нього адміністративного стягнення адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 32479767 від 26 червня 2024 року. Згідно постанови він нібито порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме-порушив заборону зупинки на перехресті з круговим рухом. На його заперечення стосовно того, що він в даному випадку діяв згідно з Правил Дорожнього Руху, капрал поліції Він вважає вказану постанову незаконною з огляду на наступне: ОСОБА_2 жодним чином на це не відреагував, повернув йому його документи вкупі з постановою про адміністративне правопорушення. Він вважає постанову незаконною, правил дорожнього руху він не порушав вимоги п.15.4 «Г», а навпаки діяв згідно Правил дорожнього руху.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити.

Представник відповідача від Департаменту патрульної поліції до судового засідання не з`явився, однак до суду був наданий відзив відповідно якого представник Сокирко Г.П. просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, обґрунтував тим, що вимоги та твердження позивача є безпідставними та необґрунтованими. Для встановлення правомірності і законності винесеної постанови слід зазначити наступне, що поліцейськими відповідно до ст.23 Закону України «Про національну поліцію» були вжиті заходи з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень. 26 червня 2024 року о 12 годині 18 хвилин патрулюючи Подільський район поліцейські помітили транспортний засіб позивача, який здійснив зупинку на круговому перехресті, виявивши дане адміністративне правопорушення, поліцейські відреагували на дане правопорушення під`їхавши до транспортного засобу, який вже почав рухатися. З таких підстав буза здійснена пропозиція здійснити зупинку за допомогою звукового сигналу та проблискових маячків. Інспектор підійшовши до водія представився, назвав причину зупинки та пояснив водієві про причину зупинки. Поліцейським було запропоновано надати пояснення щодо вчиненого порушення. З свого боку позивач пояснив, що чекав товариша та просить не складати протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки в нього немає порушень і обмежитись усним попередженням. Позивач не заперечував, щодо пред`явленого правопорушення, погоджувався з тим, що зупинка була в незаконному місті, але він чекав друга на аварійці. Таким чином поліцейський під час винесення постанови про адміністративне правопорушення діяв відповідно до покладених на нього повноважень, а також виконував процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, яка передбачена КУпАП, а тому не має підстав для скасування даної постанови. Стосовно несправності транспортного засобу позивач вводить суд в оману для можливості уникнення адміністративної відповідальності.

Стороною позивача була надана заява про стягнення судових витрат з боку сторони відповідача на суму 8700 гривень. Витрати пов`язані з наданням правничої допомоги.

З боку представника відповідача від Департаменту патрульної поліції надійшло заперечення на заяву про стягнення судових витрат у якому просить відмовити у задоволенні у стягненні судових витрат оскільки стороною позивача документально не підтверджені понесені витрати.

Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року був залучений співвідповідачем поліцейський 2 взводу3 4 роти 1-го батальйону полк 1 Управління патрульної поліції в місті Києві Саржинський Р.Ю..

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи, причину неявки не повідомив яку слід вважати неповажною.

Згідно ч. 3ст. 268 КАС Українислід, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Судом досліджені матеріали справи а саме:

Копію постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26 червня 2024 року стосовно ОСОБА_1 (а.с.3-4)

Копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1986 році (катериія2)(а.с.5)

Копію свідоцтва про шлюб з якого слід, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 06 липня 2012 року, актовий запис №25. Місце реєстрації виконавчий комітет Новогуйської селищної ради Житомирського району Житомирської області. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 .(а.с.6)

Був переглянутий відеозапис доданий до постанови про адміністративне правопорушення.

Стаття 55 Конституції Українипередбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2,ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно дост. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 ч. 1ст. 20 КАС Українивстановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно дост. 251 КУпАПслід що, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Згідно дост. 278 КУпАПслід, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Як слід зст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 280 КУпАПслід, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд керуєтьсяст. 90 КАС Україниз якої слід, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як слідз копіїпостанови пронакладання адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксованого нев автоматичномурежимі серіяЕНА №2479767,що вонаскладена 26червня 2024року о12:23:37місто Київ,Подільській районпроспект ВасиляПорика 15/1,посадова особа,яка розглядаєсправуполіцейським 2-го взводу 4 роти 1 батальйону полку -1 Управління патрульної поліції у місті Києві капрал поліції Саражинським Роман Юрійович, особу відносно якої розглядається справу встановлено згідно паспорту, що він є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання селище Баришівка провулок Яблуневий 5 , посвідчення водія НОМЕР_2 , транспортний засіб автомобіль Nissan Juke державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 , інкримінована подія описана як порушення вимогип. 15.9 Правил дорожнього руху, зупинка на перехресті з круговим рухом порушення передбачене ч.1ст. 122 КУпАП. Прийняте рішення про накладання адміністративного стягнення штраф у сумі 340 гривень. Роз`яснена ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП про несплату штрафу протягом 15 днів а також роз`яснено право та строк на оскарження постанови. Мається посвідчення про вручення копії постанови.

Диспозиція ч.1 ст.122 КУпАП вказує на те, що порушення вимог зупинки, стоянки, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.15.9«г» Зупинка забороняється: ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга..

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України«В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Аналізуючи відзив та додаток до відзиву який свідчить про надання відеодиску з запису події, під час перегляду якого чітко видно,що бувзупинений автомобільякий стоявна круговомуперехресті вулицьта почаврух ів цейчас поліцейськимавтомобіль бувзупинений,після належноїпроцедури роз`ясненняправ чоловікякий знаходився закермом представився ОСОБА_1 ,який надавдокументи наавтомобіль назвавсвою особу. Причина зупинки, права були роз`яснені та повідомлені. Було оголошено, що єдиним виключенням щодо надання безоплатної вторинної допомоги і обов`язком поліцейського викликати захисника є факт застосування до нього адміністративного затримання.

Сторона відповідача довела що мався технічний засіб за допомогою якого здійснювався відеозапис була надана сама відеозапис, з якої видно час виявлення адміністративного правопорушення, спілкування сторін, складання постанови та оголошення санкції за скоєння адміністративного правопорушення. Відеозапис слід вважати належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення з огляду на те, що відеофіксація обставин справи була очевидною під час розгляду справи.

З наведених доказів слід, що постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 у відповідності до першого абзацу пункту 5 розділу ІV Інструкції.

У Постанові від 24 грудня 2019 року Верховного Суду у справі №459/1801/17 та у Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №537/1214/17 маються правові позиція основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.

Частиною 3ст. 283 КУпАПвстановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Стороною відповідача було надано до суду належних та допустимих доказів щодо способу використання, приладів відеозапису скоєного адміністративного правопорушення яким поліцейський здійснював фіксацію руху транспортного засобу позивача на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так й доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (N 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (N 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 20, 71, 77, 86, 90, 159-163, 186 КАС України, ст.ст.222-1,247,251,258,286 КУпАП, ст.ст.33,55 Конституції України,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення, неприсутнім в залі судового засідання з моменту отримання копії рішення.

Суддя Баришівського

районного суду Сергій ЧЕХОВ