Решение № 125869348, 13.03.2025, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/102/25

2/134/161/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2025 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Франко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

20 січня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що 20 липня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75696429, за умовами якого відповідачці надано грошові кошти в сумі 11 914,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована), з можливістю пролонгації строку користування позикою, але не більше ніж на 90 календарних днів.

Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу.

21 грудня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (далі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ») укладено Договір факторингу № 2112, відповідно до умов якого останнє набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75696429 від 20.07.2021 року.

31 березня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого останнє набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75696429 від 20.07.2021 року в сумі 39 965,13 грн., з яких: 11 914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 051,13 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з умовами договору позики № 75696429 від 20.07.2021 року ОСОБА_1 зобов`язалася вчасно повернути позичені кошти та сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному цим договором.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх зобов`язань за договором позики № 75696429 від 20.07.2021 року, здійснивши лише частковий платіж в рахунок погашення заборгованості за договором на суму 399,50 грн., тому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», яке набуло права вимоги за договором позики, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в сумі 39 728,21 грн., з яких: 11 914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 814,21 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 21 січня 2025 року відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 13 лютого 2025 року прийнято подане представником позивача уточнення до позовної заяви та в зв`язку з першою неявкою належним чином повідомленої відповідачки розгляд справи було відкладено на 11 год. 00 хв. 13 березня 2025 року.

В судове засідання 13 березня 2025 року сторони не з`явилися.

Представник позивача - Гедзь О.В. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзив на позов не подала.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 13 березня 2025 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 20 липня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75696429 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

За умовами цього договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язалось передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

20 липня 2021 року ОСОБА_1 було надано позику в сумі 11 914,00 грн., шляхом перерахування коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , строком на 30 днів - по 19 серпня 2021 року включно зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,99 % в день (п. 2 Договору).

Згідно п. 4 Договору, проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Договір позики № 75696429укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи згідно Закону України «Про електронну комерцію», із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «nG43jBki4L», що був надісланий ОСОБА_1 на вказану нею електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 12 Договору).

Отже, строк дії договору позики № 75696429сторони визначили у 30 днів, тобто по 19 серпня 2021 включно. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати відсотки за користування позикою у розмірі 1,99 % в день.

За умовами вищезазначеного договору позики ОСОБА_1 зобов`язалась повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за договором позики та надала відповідачці у позику грошові кошти в сумі 11 914,00 грн. згідно умов договору, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала та не повернула отримані у позику грошові кошти, внаслідок чого у неї перед кредитором виникла заборгованість за вказаним договором позики.

21 грудня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено Договір факторингу № 2112, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» прийняло належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимог.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 4 від 21 грудня 2021 року до Договору факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75696429від 20 липня 2021 року, в сумі 39 965,13 грн., з яких: 11 914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 051,13 грн. - сума заборгованості за відсотками.

31 березня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» прийняло належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі заборгованості.

Відповідно до Реєстру боржників від 31 березня 2023 року до Договору факторингу № 310323-ФМвід 31 березня 2023 року, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75696429від 20 липня 2021 року, в сумі 39 965,13 грн., з яких: 11 914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 051,13 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики № 75696429від 20 липня 2021 року в сумі 39 728,21 грн., з яких: 11 914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 814,21 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані позивачем письмові докази, а саме: Договір факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року, Реєстр прав вимоги № 4 від 21 грудня 2021 року до Договору факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року, Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості за Договором факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року, Акт звірки взаємних розрахунків за Договором факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року, Договір факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року, Реєстр боржників від 31.03.2023 року до Договору факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року, Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей від 31 березня 2023 року за Договором факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року, Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованостей в електронному вигляді від 31 березня 2023 року за Договором факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року, Акт звірки взаємних розрахунків за Договором факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року, свідчать про те, що ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до відповідачки за договором позики № 75696429від 20 липня 2021 року.

Таким чином, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним договором позики перед новим кредитором ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Враховуючи факт підписання відповідачкою ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що був надісланий на вказану нею електронну адресу, суд вважає, що укладення договору позики № 75696429 від 20 липня 2021 року відбулось, що узгоджується зі ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», та останній перераховано суму позики в розмірі 11 914,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .

При цьому, факт отримання ОСОБА_1 позики в сумі 11 914,00 грн. підтверджується копією платіжної інструкції від 20 липня 2021 року про перерахунок 20 липня 2021 року на картку № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 11 914,00 грн.

Крім того, згідно довідки № КД-000004854/ТНПП від 20 грудня 2024 року, виданої ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», яке є платіжним провайдером ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі договору № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» підтвердило факт перерахування 20 липня 2021 року на банківську картку № НОМЕР_1 для отримувача ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 11 914,00 грн.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 31.01.2025 р. № 20.1.0.0.0/7-250122/8840-БТ, на ім`я відповідачки ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 .

Також АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало виписку за рахунком № НОМЕР_2 за період з 20.07.2021 по 23.07.2021, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачкою ОСОБА_1 позикою в сумі 11 914,00 грн., адже у ній зазначені всі операції щодо зарахування та списання коштів по банківській картці № НОМЕР_2 у вказаний період.

З розрахунку заборгованості за договором позики № 75696429 від 20 липня 2021 року за період з 20 липня 2021 року по 10 січня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 отримані грошові кошти у визначений договором позики строк не повернула, а тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі позики, підлягають задоволенню, відтак з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 11 914,00 грн.

Що стосується розміру відсотків за користування позикою за вищезазначеним договором позики, то суд зважає на наступне.

Як вбачається із вищевказаного розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 75696429 від 20 липня 2021 року складає 39 728,21 грн., з яких: 11 914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 814,21 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відсотки в розмірі 1,99 % в день нараховувались протягом строку, на який надавалась позика, а саме, протягом 30 днів (по 19 серпня 2021 року включно), та після закінчення цього строку ще 90 днів, тобто по 16 листопада 2021 року включно.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Договором позики № 75696429 від 20 липня 2021 року передбачено, що позика в сумі 11 914,00 грн. надається ОСОБА_1 на строк 30 днів під 1,99 % в день. Отже, за цим договором проценти за користування грошовими коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування позикою, з урахуванням умов договору щодо розміру денного відсотку за користування коштами, складає 7 112,66 грн. (11 914,00 грн. х 1,99 : 100 х 30 = 7 112,66 грн.).

Як встановлено судом, на погашення заборгованості за договором позики ОСОБА_1 23.08.2021 сплачено грошові кошти у сумі 399,50 грн., які були зараховані первісним кредитором в рахунок сплати процентів за позикою, а отже залишок боргу за процентами складає 6 713,16 грн. (7 112,66 - 399,50 = 6 713,16).

Отже, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 6 713,16 грн. відсотків за договором позики № 75696429 від 20 липня 2021 року, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на вказану суму.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відсотки нараховано відповідно до п. 5.2 договору позики, який передбачає умови щодо пролонгації та автопролонгації строку користування позикою, та п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в редакції, що діяла на час укладання договору позики, який передбачав, що у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, товариство на неповернуту суму позики має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Так, договір позики № 75696429 від 20 липня 2021 року не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 19 серпня 2021 року.

Пункт 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом директора ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» № 14/05/2021 від 14.05.2021, дійсно передбачає можливість нарахування відсотків у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Проте вказані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»не підписані відповідачкою, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами ознайомилася ОСОБА_1 та погодилася з ними, підписуючи договір позики № 75696429 від 20 липня 2021 року.

Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Правила надання грошових коштів у позику, відсутності у договорі позики № 75696429 від 20 липня 2021 року домовленості сторін про сплату відсотків за користування позикою після закінчення строку, на який позика була надана, надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою договору позики, оскільки цей документ достовірно не підтверджує вказаних обставин.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»слід стягнути заборгованість за договором позики № 75696429 від 20 липня 2021 року в сумі 18 627,16 грн., з яких: 11 914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 713,16 грн. - сума заборгованості за відсотками.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у даній справі на підставі Договору про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року та ордеру серії АХ № 1149961 від 01 листопада 2024 року, виданого на підставі цього договору, здійснювала адвокат Ткаченко Ю.О.

Згідно витягу з Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги № 3-П від 10.12.2024 року за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року сторони погодили, що адвокатом Ткаченко Ю.О. надано ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у даній справі такі види правової допомоги: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (вартість послуги 500 грн.), підготовка/складання позовної заяви (вартість послуги 3000 грн.). Загальна вартість наданих послуг - 3500 грн.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані адвокатом Ткаченко Ю.О. у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування в сумі 3500 грн. є співмірним із наданими послугами.

Від відповідачки клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено з ціною 39 728,21 грн., а задоволено на суму 18 627,16 грн., тобто на 46,89 % (18 627,16 х 100 : 39 728,21).

За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1641,15 грн. (3500 х 46,89 %) витрат на професійну правничу допомогу та 1135,86 грн. (2422,40 х 46,89 %) судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) заборгованість за договором позики № 75696429 від 20 липня 2021 року в сумі 18 627,16 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень, 16 копійок), з яких: 11 914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 713,16 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135,86 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень, 86 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1641,15 грн. (одна тисяча шістсот сорок одна гривня, 15 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, м. Ірпінь Київської області, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя