Решение № 125859617, 12.03.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8137/24 2/335/185/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Духняк К.О., представника позивача Фарзаєвої К.А., представника відповідача адвоката Шаповалова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії , -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі», в особі представника Калініної-Заєць Ю.М., через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2021 між позивачем та відповідачем було укладено типовий індивідуальний договір про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії № 72220231, що є публічним договором приєднання. На виконання умов договору, позивач за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 відпустив відповідачеві у нежитлове приміщення XХХХ за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить відповідачу ОСОБА_1 , теплову енергію на загальну суму 116 294,77 грн. Відповідач зобов`язання за договором з оплати наданих позивачем послуг не виконав, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 116 294,77 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, та стягнути суму сплаченого судового збору.

Відповідно до відзиву представника відповідача, поданого 21.10.2024, через систему «Електронний суд», просить відмовити у задоволенні позовних вимог Концерну «МТМ» у повному обсязі. У відзиві зазначено, що між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 раніше було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді для постачання теплової енергії на об`єкт який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (літ.А-5). Станом на 20.10.2024 договір не було припинено чи розірвано, у зв`язку із чим вважається діючим. Вважає, що враховуючи наявність основного договору у позивача були відсутні підстави для укладення окремого публічного договору за одним і тим самим об`єктом. Також зазначає, що з моменту набуття права власності на вказаний об`єкт, у ньому відсутнє теплопостачання. Звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів щодо оснащення вказаного будинку приладом обліку теплової енергії, та наданий позивачем архів показів опалення не містить відомостей про оснащення саме цього житлового будинку приладом комерційного обліку. Крім того, посилається на те, що позивач не довів того факту, що відповідач отримувала рахунки на оплату послуги. Таким чином, ураховуючи, що позивач в односторонньому порядку незаконно уклав договір, жодним чином не повідомивши про це відповідача, та не розірвавши з ним основний договір, в односторонньому порядку нарахував заборгованість, просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача, поданих 28.11.2024, просить задовольнити позовні вимоги Концерну «МТМ» у повному обсязі, оскільки вважає заперечення викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Представник позивача, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови КМУ №1022 від 08.09.2021, зазначає, що 02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (у вільному доступі в мережі Інтернет) та на власному офіційному веб-сайті (у вільному доступі в мережі) індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі». Всупереч приписам Закону, співвласники багатоквартирного будинку по пр. Соборному, буд. 151 в місячний термін не визначились з моделлю організації договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, (02.10.2021), а тому типовий індивідуальний договір № 72220231 є укладеним з 01.11.2021. Враховуючи вищевикладене, зазначає, що договір купівлі - продажу теплової енергії і гарячій воді № 203922 втратив чинність з 01.11.2021 на встановлених законодавством підставах (ст. 651 ЦК України, 188 ГК України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги»). Також зазначено, що з метою поліпшення якості послуг, турбуючись про комфортність, доступність та оперативність отримання інформації для кожного споживача Концерн МТМ з 01.08.2020 впровадив електронний документообіг первинними документами зі споживачами та почав використовувати комп`ютерну програму M.E.Doc. (M.E.Doc - це поширене українське програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.) На рахунках за постачання теплової енергії по індивідуальному договору № 72220231, які були надіслані відповідачу по програмі M.E.Doc є відмітка Документ доставлено контрагенту, що свідчить про те, що позивачем виконано свій обов`язок щодо направлення рахунків на адресу відповідача.

Ухвалою судді від 16.07.2024 позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні.

04.11.2024 до матеріалів справи долучено письмові докази подані представником відповідача через систему «Електронний суд».

04.12.2024 до матеріалів справи долучено письмові докази подані представником позивача через систему «Електронний суд».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, на підставах зазначених у позовній заяві, письмових поясненнях, наданих у ході судового розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, на підставах зазначених у відзиві, поданому у ході розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд встанови наступні обставини.

Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).

Відповідачеві ОСОБА_1 на праві власності належить частина нежитлового приміщення XХХХ, першого поверху літ. А-5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 26-37, 44-45).

Житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому розташоване вказане нежитлове приміщення, оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії.

05.01.2015 між Концерном «Міські теплові мережі» та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203922 (Договір), з додатками, які є невід`ємною частиною договору, за умовами якого позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в порядку, передбаченому договором, та додатками до цього договору (а.с.71-76). Строк дії договору 1 рік (до 05.01.2016) з можливістю пролонгації на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про його розірвання.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до типового індивідуального договору №72220231 від 01.11.2021 між сторонами укладено договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення). (а.с.23-25).

Правовідносини, які виникають в процесі споживання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

У ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV визначено:

- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З 01.05.2019 введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 (далі Закон), згідно з ч. 1 ст. 6 якого учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є зокрема споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг. При цьому споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами укладених договорів (ч. 1 ст. 7 даного Закону). Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 1 Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до змісту положень ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3)виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією; споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Доказів обрання співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою стаття 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» сторонами суду не надано.

Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Так, 02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Отже, системний аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку, що типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії є укладеними між сторонами з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Доводи представника відповідача щодо чинності Договору № 203922 від 05.01.2015, суд не приймає до уваги, оскільки вказаний договір втратив чинність на встановлених законодавством підставах, виходячи з аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України.

Отже, у зв`язку з тим, що з 01.11.2021 діє нова модель договірних відносин, Договір № 203922 від 05.01.2015 з додатками до нього, на які посилається представник відповідача, як на доказ того, що він є діючим, - втратив свою чинність.

Оскільки, всупереч приписам Закону, співвласники багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в місячний термін не визначились з моделлю організації договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, (02.10.2021), - типовий індивідуальний договір № 72220231 є укладеним з 01.11.2021.

Пунктом 5 індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії (далі договір) передбачено, що виконавець (позивач) зобов`язується надавати споживачу (відповідач) послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії. спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідно до п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Згідно з п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з п. 36 договору під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).

Відповідно до п. 38 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

Пунктом 41 договору передбачено обов`язки споживача, зокрема оплачувати за надану послугу необхідно за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором та у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором, а саме, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 45 договору).

Факт постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон у м. Запоріжжі.

За період з 01.11.2021 по 31.03.2024 позивачем надані відповідачеві послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 116294,77 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості за договором № 72220231, рахунками за надані послуги за договором № 72220231, які містять інформацію щодо кількості та вартості наданих послуг, показань вузлів розподільчого та комерційного обліку, детальним розрахунком за надані послуги по вказаному приміщенню, за вказаний період, тарифами які діяли у вказаний період (а.с.12-15), актами обстеження теплового вузла та зняття показів приладу обліку теплової енергії (а.с.97-114).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (абз. 9 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Наданий суду представником позивача розрахунок нарахувань плати за надану послугу з постачання теплової енергії, суд вважає належним доказом та приймає його до уваги при ухваленні рішення.

При цьому, суд враховує, що стороною відповідача не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Твердження представника відповідача щодо не направлення рахунків на адресу відповідача, суд вважає безпідставними, та такими, що не свідчать про наявність підстав для відмови у задоволені позовних вимог позивача, з огляду на наступне.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 року, № 830, формуються рахунки на оплату спожитої послуги та надаються споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Виставлені рахунки відповідачу відповідають вимогам пп. 1,2,3,4,5,8 ч. 3 ст.8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", а саме: містять найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги; адресну інформацію, найменування або прізвище, ім`я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг; період, за який здійснюється нарахування; загальну суму до сплати; поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач); стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення). Тобто форма та вимоги до рахунків несуть в собі вичерпний перелік за для встановлення та розуміння повноти інформації відносно нарахувань за надаю послугу.

Пунктом 34 Правил визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Рахунок надається на паперовому носії (п.33 Договору від 01.11.2021).

Законодавець чітко не визначив, яким саме чином необхідно надати споживачу рахунки на оплату спожитої послуги (особисто, простою, рекомендованою, цінною кореспонденцією чи методом розносу по поштовим скриням/приміщенням споживання). Крім того, споживачу надано право отримувати інформацію - як зазначену в рахунках на оплату так і додаткову без додаткової плати. Тобто законодавець в повній мірі сприяє отриманню споживачем достатньої кількості інформації.

Встановлено, що з метою поліпшення якості послуг, доступності та оперативності отримання інформації для кожного споживача Концерн «МТМ» з 01.08.2020 впровадив електронний документообіг первинними документами зі споживачами та почав використовувати комп`ютерну програму M.E.Doc.

M.E.Doc - це поширене українське програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.

На рахунках за постачання теплової енергії по індивідуальному договору № 72220211, які були надіслані відповідачу по програмі M.E.Doc є відмітка «Документ доставлено контрагенту».

При цьому, суд зауважує, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові у справі №920/1343/21 від 29.04.2020, виклавши також висновок, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем виконано свій обов`язок щодо направлення рахунків на адресу відповідача.

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки і такою дією є надання послуг та їх отримання відповідачем, крім того, ОСОБА_1 від наданих позивачем послуг не відмовлялася у встановленому законом порядку.

Твердження представника відповідача про відсутність теплопостачання у вказане нежитлове приміщення, посилаючись на акти обстеження системи теплоспоживання від 26.07.2016, та від 08.08.2016, суд не бере до уваги, оскільки вказані акти не свідчить про факт відсутності теплопостачання. Інших доказів на підтвердження відключення від мережі опалення, яке регулюється у законодавчо визначеному порядку, представником відповідача суду не надано. Таким чином, вказане нежитлове приміщення є опалювальним.

Відтак, факт споживання послуги з теплової енергії нежитловим приміщенням відповідача, у спірному періоді є підтвердженим.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 у розмірі 116294,77 грн. не погашена, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що було надано вичерпні відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, за період з 01.11.2021 по 31.03.2024, за договором № 72220231, у розмірі 116294,77 (сто шістнадцять тисяч двісті дев`яносто чотири гривень 77 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) грн.

Повне судове рішення складено 17 березня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, апеляційної скарги.

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458, адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).

Суддя І.А. Крамаренко