Постановление суда № 125807906, 12.03.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2516/24

Провадження № 6/484/26/25

Ухвала

про розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким,

що не підлягає виконанню

12.03.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Максютенко О.А.

за участі секретаря судового засідання Завірюхи В.Ю.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу №484/2516/24 за позовом Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

встановив

в лютому 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить виконавчий лист № 484/2516/24 виданий 30.08.2024 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області про визнання ОСОБА_1 втратившим право користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 визнати таким, що не підлягає виконанню.

При цьому заявник посилається на те, що 30.08.2024 року Первомайським міськрайонним судом по справі №484/2516/24 було винесено рішення, яким було задоволено позов Первомайської міської ради Миколаївської області про позбавлення ОСОБА_1 права користування квартирою по АДРЕСА_1 .

09.01.2025 року Миколаївським апеляційним судом вищевказане рішення було залишено без змін. Після прийняття рішення апеляційним судом ОСОБА_1 звернувся до позивача з проханням направити представника для приймання квартири на виконання зазначеного рішення суду у добровільному порядку.

23.01.2024 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області було видано виконавчий лист на виконання рішення суду.

12.01.2024 року ОСОБА_1 повністю звільнив спірну квартиру.

05.02.2025 року ОСОБА_1 направив лист щодо необхідності направлення представника позивача для передання квартири, його прохання залишені поза увагою.

07.02.2025 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області МЮУ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №771015200. Просить задовольнити заяву, оскільки вважає, що рішення суду виконано 07.02.2025 року.

Ухвалою від 18.02.2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 та призначено до судового засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись належним чином.

19.02.2025року представникПервомайської міськоїради Миколаївськоїобласті досуду направивзаперечення щодозадоволення заяви.Вважає, що в задоволенні вказаної заяви повинно бути відмовлено у зв`язку з тим, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 має намір добровільно виконувати рішення суду. Ним була подана апеляційна скарга на рішення суду, щодо якої 09.01.2025 року Миколаївський апеляційний суд було прийнято постанову, якою в задоволенні апеляційної скарги відмовлено. 23.01.2025 року з метою примусового виконання рішення Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області видано відповідачу/стягувачу Первомайській міській раді Миколаївської області відповідні виконавчі листи, в частині стягнення судового збору та усунення перешкоди у користуванні нерухомим майном. 04.02.2025 року виконавчі листи були пред`явлені на виконання до державної виконавчої служби та 07.02.2025 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Габун К.С. відкрито виконавчі провадження за № 77105200, 77105306, які на теперішній час не завершенні.

Стосовно аргументації заявника, що ним рішення суду в частині виселення виконано добровільно 12.01.2025 року, у зв`язку з чим 05.02.2025 надіслано до Первомайської міської ради Миколаївської області відповідно листа, який був проігнорований, зазначає, що 16.01.2025 року заявник, який начебто добровільно виконав рішення суду ще 12.01.2025 року, звернувся до Верховного Суду Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.02.2025 3 з касаційною скаргою на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 січня 2025 року, яка ухвалою 03.02.2025 року була повернута скаржнику, оскільки в касаційній скарзі не викладені, передбачені чинним ЦПК України, підстави касаційного оскарження. Саме після цієї ухвали, заявник звернувся з листом 06.02.2025 року до Первомайської міської ради Миколаївської області лист щодо готовності передати ключи від квартири зазначеної в рішенні суду (лист надійшов 07.02.2025). На теперішній час рішення суду заявником не виконано, ключі від квартири та сама квартира міській раді не передана, про що також свідчать відкритті до тепер виконавчі провадження. Про факт не виконання рішення суду також свідчить повторне звернення заявника 10.02.2025 року до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 січня 2025 року. На теперішній час касаційна скарга ухвалою Верховного Суду від 12.02.2025 року залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Таким чином, вважаю, що відсутні підстави визнання судом виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 484/2516/24 виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 23.01.2025 року Первомайській міській раді Миколаївської області про усунення перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом виселення ОСОБА_1 із незаконно зайнятого житлового приміщення квартири АДРЕСА_2 . Відсутні докази добровільним виконанням боржником рішення суду.

Заявник надав заяву про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Тому відсутні підстави відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, відповідно до рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.08.2024 року по справі №484/2516/24, провадження 2/484/1007/24 позовні вимоги Первомайської міської ради Миколаївської області задоволено. Усунути перешкоди Первомайській міській раді Миколаївської області у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 із незаконно зайнятого житлового приміщення квартири АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користьПервомайської міськоїради Миколаївськоїобластісудовий збір у розмірі 4542,00 грн.

За заявою представника Первомайської міської ради було виписано виконавчий лист про усунення перешкоди Первомайській міській раді Миколаївської області у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 із незаконно зайнятого житлового приміщення квартири АДРЕСА_2 та про стягнення з ОСОБА_1 на користьПервомайської міськоїради Миколаївськоїобластісудовий збір у розмірі 4542,00 грн.

В якості доказі заявника ОСОБА_1 надав суду копію постанови про відкриття провадження від 07.02.2025 року ВП 77105200 у цивільній справі 2/484/1007/23 виданого 23.01.2025 року про стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь Первомайської міської ради.

Доказів відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом щодо усунення перешкоди Первомайській міській раді Миколаївської області у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 із незаконно зайнятого житлового приміщення квартири АДРЕСА_2 суду не надано.

Заява ОСОБА_1 про направлення листа на виконання рішення суду у добровільному порядку не є належним доказом виконання рішення суду.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки виконавчий лист виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом та окрім того обов`язок боржника на теперішній час не є відсутнім або припиненим.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

ухвалив

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 13.03.2025 року.

Суддя