Решение № 125790887, 12.03.2025, Мироновский районный суд Киевской области

12.03.2025 Єдиний унікальний № 371/1861/24 провадження № 2/371/9/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 371/1861/24

Провадження № 2/371/9/25

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Харченко І.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 27 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи кредитодавця в особистому кабінеті позичальника укладено електронний кредитний договір №1406392. Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» шляхом переказу на картковий рахунок надало позичальнику кредит у сумі 10000,00 грн.

09 жовтня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 03/10, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором про споживчий кредит №1406392 від 27 лютого 2020 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1

24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг Понг» укладено договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Пінг Понг» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за договором №1406392 від 27 лютого 2020 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду, представник позивача зазначив, що відповідач будь-яких дій, направлених на виконання умов кредитного договору, не вчиняв, заборгованість не сплатив. У зв?язку з чим загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором, право вимоги за яким набув позивач відповідно до договору факторингу складає 29000,00 грн, з яких 10000,00 грнзаборгованість за тілом кредиту; 18000,00 грнзаборгованість за процентами, 1000,00 грн заборгованість за комісією.

Зазначену суму заборгованості, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн просив стягнути із відповідача у судовому порядку.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 02 січня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

02 січня 2025 року відповідачу направлені копія ухвали про відкриття спрощеного провадження за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.

08 січня 2025 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками вручено відповідачу.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положеньстатті 274 ЦПК України,справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не подав.

Відповідно до положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи

Суд встановив такі фактичні обставини.

27 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1406392, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти (фінансовий кредит) в загальному розмірі 10000 грн строком на 30 днів з 27 лютого 2020 року, з терміном (датою) повернення кредиту і сплатою комісії за надання кредиту і процентів за користування кредитом28 березня 2020 року. Додатком № 1 до договору є графік платежів за кредитним договором № 1406392 (а.с. 11-14).

Пунктом 1.5.1. кредитного договору визначено, що розмір комісії за надання кредиту складає 1000,00 грн та нараховується одноразово.

Відповідно до пунктів 1.5.2., 1.6., 1.7. договору проценти за користування кредитом визначені у розмірі 3000 грн та нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені в пунктах 2.2.3 договору.

Пунктом 2.2.2. договору встановлено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

Відповідно до пункту 2.2.3. договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою у розмірі 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, яка є незмінною протягом всього строку кредитування.

Незважаючи на інші умови договору, сторони домовилися, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6. договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, передбачених статтею 625 ЦК України , вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено товариством без письмової згоди позичальника.

Вищезазначений кредитний договір підписано сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 6 цього договору.

До позовної заяви долучено анкету-заяву на кредит № 1406392 від 24 лютого 2022 року, в якій послідовно викладено умови надання кредиту, анкетні дані заявника ОСОБА_1 , дані про дату та час здійснення дій у процесі оформлення кредиту та розгляду заяви № 1406392 (а.с. 10).

ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 15842514 від 27 лютого 2020 року про перерахування коштів в розмірі 10000 грн на карту НОМЕР_1 з призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору № 1406392» та отримувачем платежу « ОСОБА_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 » (а. с. 15).

Згідно з даними відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1406392 від 27 лютого 2020 року, складеного ТОВ «Мілоан», 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 10000,00 грн та нараховано суму комісії у розмірі 1000,00 грн. До 28 березня 2020 року проводилося нарахування процентів згідно пункту 1.5.2. договору у розмірі 100,00 грн в день. Починаючи з 29 березня 2020 року та до 27 травня 2020 року нарахування процентів здійснювалося згідно з пунктом 1.6. договору у розмірі 250,00 грн в день. Загальний розмір заборгованості складає 29000,00 грн, що включає борг по тілу кредиту у розмірі 10000,00 грн, борг по відсотках у розмірі 18000,00 грн, борг по комісії у розмірі 1000,00 грн. (а.с. 16).

Матеріалами справи підтверджено, що 09 жовтня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 03/10, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до позичальників (а. с. 17-23).

Згідно з розділом 2 вказаного договору факторингу, за цим договором клієнт зобов?язується відступити фактору права вимоги, визначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених договором.

Пунктом 4.1. зазначеного договору факторингу визначено, що право вимоги переходить до фактора в день підписання цього договору.

Згідно даних платіжних інструкцій № 1189 від 10 квітня 2021 року, № 22 від 14 травня 2021 року, № 1186 від 06 липня 2021 року, № 1187 від 06 серпня 2021 року, № 5 від 05 жовтня 2021 року, № 24 від 10 червня 2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило на рахунок ТОВ «Мілоан» погоджену у договорі факторингу суму фінансування (а.с. 25, 25 зв., 26-29).

За даними витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № № 03/10 від 09 жовтня 2020 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 1406392 від 27 лютого 2022 року у розмірі 29000,00 грн, з яких 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18000,00 грн заборгованість за процентами, 1000,00 грн заборгованість за комісією (а.с. 30).

24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» було укладено договір факторингу № 1/15 (а.с. 31-34).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. зазначеного договору факторингу, фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов?язується відсутпити факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Права грошової вимоги вважаються відступленими фактору у день підписання відповідного реєстру.

Згідно із даними довідки ТОВ «Діджи Фінанс» № 1/15 від 13 листопада 2024 року підтвердило факт виконання ТОВ «ФК «Пінг-Понг» повного розрахунку за договором факторингу № 1/15 від 24 січня 2022 року (а.с. 36).

Відповідно до даних витягу із Реєстру боржників до договору факторингу № 1/15 від 24 січня 2022 року ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 1406392 від 27 лютого 2022 року у розмірі 29000,00 грн, з яких 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18000,00 грн заборгованість за процентами, 1000,00 грн заборгованість за комісією (а.с. 37).

До позовної заяви долучено копію досудової вимоги ТОВ ««ФК «Пінг-Понг» вих. № 1406392-АВ адресованої ОСОБА_1 , з пропозицією сплатити заборгованість за кредитним договором № 1406392 від 27 лютого 2022 року у розмірі 29000,00 грн (а.с. 38).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктами 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно зчастинами 12,13статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» електроннийдоговір,укладений шляхомобміну електроннимиповідомленнями,підписаний упорядку,визначеномустаттею 12цьогоЗакону,вважається таким,що заправовими наслідкамиприрівнюється додоговору,укладеного уписьмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання кредитних коштів здійснив послідовні дії для укладення договору та уклав такий договір з кредитною установою за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто одноразового ідентифікатора.

За змістом статей626,628 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 1статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, підписавши кредитний договір електронним підписом, відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, на підставі укладеного електронного договору, який вважається укладеними у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов?язки, які походять із кредитного договору.

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що ТОВ «Мілоан» та відповідач обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок і умови отримання кредитних коштів, погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, розмір комісії та відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитом, а також строк кредитування.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530ЦПК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Умови договору про розмір кредиту, порядок його надання та погашення, розмір та порядок сплати процентів за користування коштами, а також одноразової комісії були викладені у кредитному договорі № 1406392 від 27 лютого 2022 року.

Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн підтверджений платіжним дорученням від 27 лютого 2020 року.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі наведених положень, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права ТОВ «ФК «Пінг - Понг» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов. Право вимоги за договорами кредиту на підставі договорів факторингу перейшло від ТОВ Мілоан» до ТОВ «Діджі Фінанс» та від ТОВ «Діджі Фінанс» до позивача.

У порушення норм закону та умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, ні на рахунки попередніх кредиторів ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджі Фінанс», ні на рахунок ТОВ «ФК «Пінг - Понг».

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов?язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов?язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Статтею 12 ЦПК Українивстановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об?єктивність та неупередженість, зобов?язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Отже, з урахуванням відсутності спростування відповідачем презумпції правомірності кредитного договору та договорів факторингу на рівні закону або судового рішення, не можливості учасників цивільних відносин на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного),суд дійшов висновку що відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «Пінг - Понг» за договором № 1406392 від 27 лютого 2022 року у розмірі 29000,00 грн, з яких 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18000,00 грн заборгованість за процентами, 1000,00 грн заборгованість за комісією.

Розрахунок заборгованості за тілом кредиту, процентами в межах строку кредитування та процентів, визначених пункті 2.2.3 кредитного договору, здійснено у відповідності до умов кредитного договору. Відповідач обізнаний про наявність заборгованості, відомостей про її погашення та жодних заперечень щодо позову суду не надав. Факт наявності заборгованості та правильність її розрахунків відповідач не спростував. Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь ТОВ «ФК «Пінг - Понг» за договором № 1406392від 27лютого 2022року урозмірі 29000,00грн,з яких10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18000,00 грн заборгованість за процентами, 1000,00 грн заборгованість за комісією є обґрунтованими. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов таких висновків.

Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторонасама визначаєстратегію свогозахисту,зміст своїхвимог ізаперечень,а такожпредмет тапідстави позову,тягар доказуваннялежить насторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Згідно правилстатті 263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу, суми заборгованості за процентами в межах строку кредитування, суми заборгованості за процентами, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України, а також комісією підтверджені матеріалами справи.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Окрім судового збору представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати, сплачені за надану правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

У відповідності до частини 1 статті133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Так, згідно з частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов?язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з частини 3 статті141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви долучено копії таких доказів: договору №43657029 про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Пінг Понг» та адвокатом Білецьким Б.М., додаткової угоди № 1406392 від 11 листопада 2024 року до договору №43657029, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М. до договору про надання правової допомоги №43657029 від 07 серпня 2024 року, акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 11 листопада 2024 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10(а.с. 35, 51-56).

Згідно з умовами договору №43657029 від 07 серпня 2024 року клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов?язаня з надання юридичної допомоги в обсязі та умовах, визначених договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.

Додатковою угодою № 1406392 від 11 листопада 2024 року до договору №43657029 від 07 серпня 2024 року сторони домовилися розширити розділ «1.Предмет договору» та доповнити новим пунктом такого змісту: «1.2. Адвокат зобов?язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справіщодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ». Адвокат зобов?язується надати інші види професійної правничої допомоги, пов?язаних з розглядом даної справи в будь-якому суді першої, апеляційної та касаційної інстанції з повноваженнями представляти інтереси клієнта згідно підсудності та судоустрою, встановлених процесуальними законами та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» під час здійснення судочинства та може вчиняти від імені клієнта усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти позивач, відповідач, відповідач, третя особа, стягувач, суб?єкту оскарження в процесі, для чого адвокату надається право підписувати та подавати від імені клієнта позовні заяви, змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, брати участь у судових засіданнях, отримувати копії судових рішень, розписувати та вчиняти інші процесуальні дії. Повноваження адвоката в суді не обмежені цим договором». 2. Доповнити розділ «4. Порядок здійсненя розрахунків» договору новим пунктом такого змісту: «4.9. За здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов?язаних з розглядом справи, відповідно до умов цього договору. Клієнт виплачує адвокату гонорар у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом».

Згідно з даними детального опису робіт (наданих послуг) та акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокат Білецький Б.М. виконав такі роботи (надав такі послуги): правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Пінг Понг» (1,5 год х 1500 грн/год=2250,00 грн), складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи (3 год х 1000,00 грн/год=3000 грн), формування додатків до позовної заяви (1 год х 750 грн=750,00 грн).

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19 зазначено, щонормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їхдійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов?язаних з оплатою правової допомоги,входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. При вирішенні питання щодо наданої правничої допомоги враховується пов?язаність їх з розглядом справи.

При вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості,має обов?язокдослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі.

Суд встановив, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М. до договору про надання правової допомоги №43657029 від 07 серпня 2024 року, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 11 листопада 2024 року не містять жодних даних про те, що правнича допомога, детальний опис якої зазначений у цих документах, надавалася адвокатом у справі за позовом ТОВ «ФК «Пінг Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначені документи не містять посилання ні на реквізити додакової угоди № 1406392 від 11 листопада 2024 року, ні на будь які інші ознаки, за якими можна було б встановити, що додані до позовної заяви детальний опис робіт та акт про підтвердження факту надання правничої допомоги складені щодо надання правничої допомоги про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .

Тож суд не може враховувати ці документи, як докази понесених позивачем витрат на правничу допомомгу у цій справі.

Позовна заява подана через підсистему Електронний суд та підписана безпосередньо керівником ТОВ «ФК «Пінг Понг» Лановим Є.М. Справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Жодних процесуальних дій адвокат Білецький Б.М. під час розгляду справи не вчиняв, процесуальних документів не подавав.

Тож позивач не надав суду докази, що послуги та/чи роботи, зазначені у детальному описі роботи (надані) та акті про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 11 листопада 2024 року, пов?язані саме з розглядом справи за позовом ТОВ «Пінг Понг» до ОСОБА_1 . Тому витрати на надання правничої допомоги у сумі 6000,00 грн є недоведеними та не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг Понг» заборгованість за кредитним договором № 1406392 від 27 лютого 2020 року, з урахуванням суми основного боргу, заборгованості за процентами та комісією, у розмірі 29000 гривень 00 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок, всього стягнути 31422 (тридцять одну тисячу чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скаргаподається безпосередньодо судуапеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 12 березня 2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг - Понг», код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: будинок під номером 21/1, вулиця Симона Петлюри, місто Бровари, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Капшук