Постановление суда № 125700645, 04.03.2025, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/94/25

Провадження № 1-в/192/80/25

Ухвала

Іменем України

04 березня 2025 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21)», про застосування закону про декриміналізацію, засудженого

19.05.2022 вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

09.06.2023 вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

18.09.2023 вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

18.03.2024 вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі,

21.03.2024 вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяць позбавлення волі, скасованого вироком Дніпровського апеляційного суду в частині призначеного покарання, яким призначено покарання за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, за змістом якого просить застосувати до нього більш м`яке покарання, у клопотанні вказує, що звертається з проханням застосувати закон про декриміналізацію за ч. 4 ст. 185 по ухвалі за вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 18.03.2024.

Начальник установи виконання покарань подав заяву, за змістом якої просить здійснювати розгляд без участі представника адміністрації Солонянської виправної колонії (№ 21).

Засуджений у судовому засіданні своє клопотання підтримав.

Прокурор просив звільнити засудженого ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв?язку з усуненням караності діяння.

Заслухавши засудженого та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання засудженого потрібно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким, зокрема були внесені зміни до ст. 51 КУпАП.

Статтею 51 КУпАП у редакції Закону від 18.07.2024 № 3886-ІХ встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що 19 травня 2022 року ОСОБА_3 був засуджений Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавленні волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки. Згідно з вироком ОСОБА_3 19 квітня 2022 року вчинив крадіжку майна на суму 676,64 грн.

09 червня 2023 року ОСОБА_3 засуджений Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2022 та остаточно призначене покарання у виді 5 (п`яти) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі. Згідно з вироком ОСОБА_3 19 грудня 2022 року вчинив замах на крадіжку майна на суму 783,20 грн.

18 вересня 2023 року ОСОБА_3 засуджений Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2023, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

18 березня 2024 року ОСОБА_3 засуджений Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - по даній справі та за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі. Згідно з вироком ОСОБА_3 13 квітня 2023 року вчинив крадіжку майна на суму 858,99 грн, 14 квітня 2023 року на суму 730,00 грн, 20 серпня 2023 року шахрайство на суму 5198,75 грн.

21 березня 2024 року ОСОБА_3 засуджений вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 України до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеного покарання покаранням у виді п`яти років та одного місяця позбавлення волі, призначеним за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років та один місяць. Згідно з вироком ОСОБА_3 27 серпня 2023 року вчинив крадіжку майна на суму 715,50 грн.

11 червня 2024 року Дніпровський апеляційний суд ухвалив вирок, яким вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2024 року скасував скасувати в частині призначення покарання. Ухвалити у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2024 року, призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року, та остаточно призначив до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

17 жовтня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, якою на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнив засудженого ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 у виді 5 років позбавлення волі, у зв`язку з усуненням караності діяння.

У вказаній ухвалі суд, зокрема, зазначив, що суд враховує, що Солонянський районний суд Дніпропетровської області позбавлений можливості виключати з вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2024 року епізоди за якими усунена караність діяння. Остаточно призначене за цим вироком покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі також було призначено за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням вироку суду кримінальна караність діяння в якому не усунена. Вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 не є вироком покарання за яким ОСОБА_3 відбуває ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», тому підстави для застосування вимог Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 до покарання призначеного за цим вироком у суду відсутні. Застосування вимог ч. 2 ст. 74 КК України за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2024 року має вирішувати суд, визначений в порядку ст. 539 КПК України.

03 грудня 2024 року Дніпровський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року та постановив апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року про задоволення подання ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» та звільнення від покарання призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, у зв`язку з усуненням караності діяння, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, засудженого ОСОБА_3 , - залишити без змін.

Апеляційний суд зазначив, що як вірно встановлено місцевим судом, ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ Солонянська виправна колонія № 21 за вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, а тому вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2024 року не є тим вироком, за яким ОСОБА_3 відбуває покарання в цій установі, а отже, з урахуванням положень ст. 539 КПК України, підстави для застосування вимог Закону № 3886-ІХ до покарання призначеного за цим вироком у суду відсутні. Також враховано, що за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2024 року, за епізодом ч. 2 ст. 190 КК України сума майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому кримінальна караність такого шахрайства ОСОБА_3 не усунена. При цьому остаточно призначене за цим вироком покарання на підставі ст. 70 КК України, було призначено за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням вироку суду кримінальна караність діяння в якому не усунена. Таким чином, вимоги апеляційної скарги засудженого ОСОБА_3 щодо його незгоди із прийнятим судом рішенням в частині не застосування закону про декриміналізацію до вироку Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2024 року, є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи висновки, викладені в ухвалі Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року та ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року, яка набрала законної сили, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст. 539 КПК України,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про застосування закону про декриміналізацію.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.

Суддя ОСОБА_1