Решение № 125699106, 10.03.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/637/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії з 90% до 70% з 01.02.2022, з 01.02.2023, при проведенні перерахунку на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від25.10.2024 у справі №620/11252/24 на підставі оновлених довідок від 06.06.2024 №ФЧ47652/І та від 06.06.2024 №ФЧ47652/ІІ про розмір грошового забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від25.10.2024 у справі №620/11252/24 на підставі оновлених довідок від 06.06.2024 №ФЧ47652/І та від 06.06.2024 №ФЧ47652/ІІ наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 90% від розміру грошового забезпечення, без обмежень її максимального розміру;

-визнати протиправними дії відповідача щодо проведення з 01.03.2024, з 01.01.2025 перерахунку пенсії позивачу виходячи з 70% від грошового забезпечення, та з обмеженням максимальним розміром без урахування індексації пенсії, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185;

-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2024 та 01.01.2025 у розмірі 90% від розміру грошового забезпечення включно з індексацією згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру і здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Позов мотивовано тим, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії протиправно зменшив відсоткове значення розміру пенсії з 90% на 70% та обмежив виплату пенсії максимальним розміром, що на думку позивача, є грубим порушенням його прав.

Суд ухвалою від22.01.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач надав відзив на позов, у якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що до даних правовідносин належить застосовувати норми Закону України від08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки у випадках, коли зобов`язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремий порядок проведення перерахунку, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства, а саме з врахуванням того, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від08.04.2020 у справі №620/417/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/88670021) відповідача зобов`язано здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії позивачу виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, а також зобов`язано здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачу з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від09.08.2021 у справі №620/5722/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98919113) відповідача зобов`язано здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням довідки від 30.10.2020 №ФЧ47652, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 100% суми підвищення.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від18.10.2022 у справі №620/6045/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106834426) відповідача зобов`язано здійснити з 01.04.2019 виплату перерахованої пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру з урахуванням 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.10.2020 №ФЧ47652 та проведеної індексації пенсії з 01.03.2022 на підставіпостанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118«Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з урахуванням попередніх виплат.

Також на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від25.10.2024 у справі №620/11252/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122658852) відповідач у грудні 2024 року провів перерахунок пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.06.2024 №ФЧ47652/І та від 06.06.2024 №ФЧ47652/ІІ, станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум в розмірі 70% грошового забезпечення.

Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 у розмірі 70% грошового забезпечення протиправними, позивач 08.12.2024 звернуся до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 90% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням індексації (а.с.13). Проте, листом від26.12.2024 №18105-17326/Щ-02/8-2500/24 відповідач зазначив, що з 01.01.2025 пенсія виплачується на виконання рішення суду в розмірі 30848,73 грн. Також відповідач вказав, що враховуючи зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від25.10.2024 у справі №620/11252/24 відповідача не зобов`язано проводити перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром в розмірі 90% грошового забезпечення (а.с.14-15).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернуся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з ч.3 ст.63 Закону України від09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

В зазначену вище статтю, Законом України від08.07.2011 №3668 були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому Законом України від27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70% (набрали чинності 01.05.2014).

Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від08.07.2011 №3668 та від27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.

Крім того, суд зазначає, що внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного суду, висловленою у рішенні від04.02.2019 у зразковій справі №Пз/9901/58/18.

Також слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Суд зазначає, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Як зазначає позивач, пенсія позивачу була призначена та виплачувалась в розмірі 90% грошового забезпечення, що підтверджується скріншотом з пенсійної справи позивача наданого станом на 08.10.2024 (а.с.8). Крім того, рішеннями судів неодноразово вирішувалося питання про право позивача на пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення. При цьому, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від25.10.2024 у справі №620/11252/24 відповідач провів перерахунок пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023 на підставі довідок в результаті чого, пенсія позивачу стала нараховуватись та виплачуватись в розмірі 70% грошового забезпечення, що підтверджується протоколами перерахунку станом на 01.02.2022, на 01.02.2023, на 01.03.2024 та на 01.01.2025 (а.с.9-12). Отже, відповідач безпідставно повторно зменшив розмір пенсії позивача з 90% до 70%.

Таким чином, зменшуючи відсоткове значення розміру пенсії з 90% до 70% відповідач діяв протиправно. Отже, порушене право позивача на перерахунок підлягає захисту. Відтак, позовну вимогу в цій частині необхідно задовольнити.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає таке.

08.07.2011 було прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.

У відповідності до частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За приписами абзацу першого пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

На підставі Закону №3668-VI були внесені, також, зміни і до статті 43 Закону №2262-ХІІ.

Частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з протоколами перерахунку пенсії з 01.03.2024 та з 01.01.2025 (а.с.12) основний розмір пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, становить 30473,73 грн. З урахуванням індексації розмір пенсії склав 31973,73 грн (в тому числі 1500,00 грн суми індексації за 2024 рік). Підсумок пенсії (з надбавками) становить 31973,73 грн. При цьому, пенсія фактично виплачується з урахуванням максимального розміру у розмірі 30848,73 грн.

Суд звертає увагу, що Рішенням Конституційного Суду України від20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від20.12.2016 №7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Верховний Суд постановах від09.09.2019 у справі №463/925/17, від14.05.2019 у справі №591/2109/17, від15.04.2019 у справі №127/4270/17, від31.01.2019 у справі №638/6363/17 зазначив: «…буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими».

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на зазначене, суд вважає, що частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ не встановлено обмеження максимального розміру пенсії позивача.

Отже, суд вважає, що дії ГУПФУ в Чернігівській області щодо обмеження максимального розміру, є протиправними.

Крім того, як вже було встановлено, позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За наведених обставин, суд зазначає, що відмова ГУПФУ в Чернігівській області у перерахунку і виплаті пенсії позивачу без обмеження граничного розміру є незаконною і необґрунтованою. Відповідно позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.

За приписами частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України від23.02.2006 №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» (Stretch v. the United Kingdom №44277/98).

У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та №37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Сєрков проти України» (№39766/05) встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Суд зазначає, що хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від28.08.2018 у справі №826/6382/17 та від16.10.2018 у справі №522/16882/17.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Щодо вимоги здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2024 та з 01.01.2025 включно з індексацією згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» суд вважає такі вимоги передчасними та зазначає, що захисту підлягає виключно порушене право. Оскільки перерахунок пенсії відповідачем не проводився, тому питання виплати індексації стосується правовідносин, які можуть мати місце у майбутньому та не стосуються фактично порушених прав позивача відмовою у проведенні перерахунку в цілому. Крім того, судом встановлено, що індексація позивачу нараховується та виплачується, проте виплата пенсії здійснюється з урахуванням максимального розміру. Відтак, в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу з 01.02.2022 та з 01.02.2023 основного відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунок пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, а також визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позивачу з 01.03.2024 та з 01.01.2025 перерахунку та виплати пенсії виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, та з обмеженням максимальним розміром та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2024 та 01.01.2025 у розмірі 90% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром і здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023 основного відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунок пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01.03.2024 та з 01.01.2025 перерахунку та виплати пенсії виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, та з обмеженням максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.03.2024 та 01.01.2025 у розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605,60грн (шістсот п`ять гривень 60 коп.) судового збору відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 10.03.2025.

Суддя Л.О. Житняк