Постановление суда № 125685289, 10.03.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4802/23

Провадження 1-кс/216/535/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу заяву обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022041630000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022041630000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 1 ст. 309 КК України.

На адресу суду надійшла заява від 26.02.2025 року обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5

07 березня 2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 надійшла в провадження судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Суд, вивчивши матеріали заяви дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді ОСОБА_5 з огляду на наступне.

Подана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заява про відвід мотивована тим, що суддя ОСОБА_5 порушує конституційне право обвинуваченого на захист, адже під час судового засідання 21.02.2025 року суддя ОСОБА_5 вчинив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у вигляді грубого порушення права на захист під час залучення захисника ОСОБА_6 .

На думку обвинуваченого, сформульоване злочинне угруповання, що складається «суддя ОСОБА_5», «захисник ОСОБА_7 », яке очолює «суддя ОСОБА_5», що сформувалося з метою завідомо протиправного притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 . Довести вказане можливо виключно експертним шляхом, для з`ясування обставин необхідні спеціальні знання для того аби призначити та провести судово-психологічну експертизу захиснику « ОСОБА_7 » та «судді ОСОБА_5». На цих підставах обвинувачений заявив відвід головуючому.

Особа, якій заявлено відвід - суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_5 надав заяву від 10.03.2025 року про розгляд справи за його відсутності, проти відводу судді заперечує, просить взяти до уваги ухвали Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 року про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про допуск до участі у справі захисника останнього ОСОБА_4 та ухвалу Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 року про допуск адвоката ОСОБА_7 в якості захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , а також журнал судового засідання від 21.02.2025 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні зазначені у ст. 75 КПК України, зокрема, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Отже, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не заявляються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Суд вважає безпідставними доводи заявника про порушення його права на захист під час судового засідання 21.02.2025 року суддею ОСОБА_5 , оскільки ухвалою Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 року адвокат ОСОБА_7 допущена в якості захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до Доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 02.09.2024 року № 003-040009463, видане на підставі наказу від 27.08.2024 року № 143 - зкс Південно-Східного міжрегіонального Центру з надання безоплатної правничої допомоги.

До матеріалів справи також була долучена ухвала Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 року про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про допуск до участі у справі захисника останнього ОСОБА_4 та доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області вирішити питання щодо заміни адвоката ОСОБА_9 , який відмовився від виконання своїх обов`язків - іншим адвокатом у порядку ст. 24 ч. 2 п. 10 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» для здійснення захисту за призначенням обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилання заявника в частині того, що дії судді ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 вчинено зі злочинною метою постановлення суддею ОСОБА_5 завідомо неправосудного вироку та гарантовано містять не лише ознаки дисциплінарного проступку, а й злочинів, передбачених ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 375 КК України, є надуманими та не можуть бути предметом розгляду даного відводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналіз практики розгляду справ ЄСПЛ свідчить, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставин, пов`язаних з прийняттям суддями рішень по цій чи інших справах, у т.ч. подібних.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 є невмотивованою, безпідставною та необґрунтованою, жодних обставини, які б виключали розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022041630000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 1 ст. 309 КК України суддею ОСОБА_5 не встановлено.

Відсутність об`єктивних та наявність лише надуманих підстав відводу свідчить про зловживання обвинуваченим ОСОБА_3 правами, передбаченими законодавством України, направленим на затягування розгляду справи, внаслідок чого заява про відвід головуючого судді задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 75, 81, 369-372 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022041630000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Суддя ОСОБА_10