Решение № 125682011, 06.03.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 317/1592/24

Провадження №: 2/332/159/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Ретинської Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Карліної А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 06 серпня 2014 року ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 уклали угоду № 200082393 щодо кредитування (кредитний договір). Відповідно до укладеного договору банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 26850 грн з встановленим строком користування з 06 серпня 2014 року по 06 серпня 2019 року, а відповідачка зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15 червня 2020 року. Отже, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідачка порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Станом на 06 березня 2024 року загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором становить 43897,83 грн, з яких: 14392,41 грн - заборгованість, 29505,42 грн - заборгованість за відсотками, сума збитків з урахуванням 3 % річних 3957,37 грн, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 19151,40 грн. Разом заборгованість становить 67006,60 грн.

Враховуючи викладене, товариство просило суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, а також судові витрати в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

02.07.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просила відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що в матеріалах справ відсутні будь-які документи, які б підтверджували перехід від ПАТ «Банк Михайлівський» прав вимоги до ТОВ «Діджи Фінанс» за вказаною угодою. Крім того, у матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості за наданим кредитом, відсутні первинні бухгалтерські документи. Також, сторона відповідача не погоджується з нарахуванням позивачем 3 % річних та інфляційних витрат за кредитним договором. Так, представник відповідача зазначає, що у період дії воєнного стану на території України на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

05.02.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, де представник позивача зазначила, що первинні бухгалтерські документи та банківські виписки можуть бути в наявності у первісного кредитора ПАТ «Банк Михайлівський», разом з тим, з 23 травня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наділений повноваженнями ПАТ «Банк Михайлівський», а отже з дати запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівский» Фонд має право розпоряджатися власністю Банку, зокрема кредитними договорами, договорами забезпечення, виписками по особовим рахункам клієнтів та ін. У відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57-12930/23 від 30.10.2023 зазначено, що надати виписки за рахунками за період до дати запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» немає можливості.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 27.03.2024 справу за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 було направлено до Заводського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2024 у справі відкрито провадження, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.08.2024 та від 03.12.2024 розгляд справи відкладено, явку сторін у справі визнано обов`язковою.

У судове засідання представник позивача не з`являлась, незважаючи на ухвалу наполягала на розгляді справі у її відсутності.

Фактичні обставини справи

06 серпня 2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у формі заяви (оферти) № 200082393. Цього ж дня ОСОБА_1 підписала анкету № 551705, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту, тарифи по продукту «Прибуткова карта +Кредитка» та розписку про отримання платіжної картки та/або пін-коду, тощо (а.с.31-35). Відповідно до укладеного договору банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 26850 грн з встановленим строком користування з 06 серпня 2014 року по 06 серпня 2019 року, також умовами договору визначена відсоткова ставка.

Відповідно до результатів розрахунку з 06 березня 2021 року до 06 березня 2024 року основна заборгованість становить 43897,83 грн; сума інфляційних витрат 19151,40 грн; сума 3 % річних 3957,37 грн (а.с. 10-11).

20 липня 2020 року ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15 червня 2020 року, уклали договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги, за яким банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув право вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених в Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 41-42).

З Витягу реєстрів боржників встановлено, що ПАТ «Банк Михайлівський» відступив ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 200082393 від 06 серпня 2014 року (загальний розмір заборгованості 43897,83 грн; розмір заборгованості за основним зобов`язанням 14392,41 грн; розмір заборгованості по нарахованих відсотках 29505,42 грн (а.с. 44).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16 єдиним законним кредитором по відступлених договорах ПАТ «Банк Михайлівський» визнано ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с. 15-27).

Відповідно до претензії від 19 грудня 2022 року ТОВ «Діджи Фінанс» повідомлено ОСОБА_1 , що товариство є правонаступником ПАТ «Банк Михайлівський» та що їй необхідно сплатити заборгованість за кредитним договором на загальну суму 43897,83 грн. Доказів надсилання ОСОБА_1 , а також доказів отримання нею вказаної претензії матеріали справи не містять (а.с. 12).

Застосовані норми права та висновки суду

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як було зазначено раніше, 06 серпня 2014 року ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 уклали угоду № 200082393 щодо кредитування (кредитний договір), за якою банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 26850 грн зі сплатою відповідних відсотків, з встановленим строком користування з 06 серпня 2014 року по 06 серпня 2019 року.

Надані позивачем виписки по особовим рахункам підтверджують належне виконання банком своїх зобов`язань за договором (а.с. 47-61), а саме факт перерахування коштів ОСОБА_1 . Остання вказаний факт не спростувала, а також не надала доказів, які б підтверджували повернення нею кредиту.

За таких обставин, суд доходить висновку про не виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором та утворення у неї заборгованості за таким у сумі 43897,83грн.

Відповідачка доказів, які би давали суду підстави для встановлення іншого розміру заборгованості не представила та не спростувала поданий позивачем розрахунок заборгованості.

Суд відхиляє доводи, викладені у відзиві про відсутність у справі доказів відступлення права вимоги на користь позивача, оскільки вказані обставини підтверджуються витягом з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами.

Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 43392,41 грн. є законними та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з відповідачки трьох процентів річних та інфляційних втрат на користь позивача, суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Діджи Фінанс», окрім самої суми заборгованості за кредитним договором, просило стягнути з ОСОБА_1 також інфляційні втрати у сумі 19151,40 грн за період з 06.03.2021 до 06.03.2024 та 3 % річних у сумі 3957,37 грн за період з 06 березня 2021 року до 31 грудня 2023 року.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Так, пунктом 1 статті 1 Закону України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», який набрав чинності 04 липня 2020 року, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 15 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

Отже, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Законодавець на рівні акта цивільного законодавстві (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на усій території України було установлено карантин, який неодноразово продовжувався.

Із 21 січня 2022 року до 23 лютого 2022 року включно карантин не завершився, про що свідчить постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1336, якою він був продовжений до 31 березня 2022 року.

Отже, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, які є особливою мірою відповідальності за невиконання зобов`язання, з 12 березня 2020 року до 23 лютого 2022 року є таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Далі, вирішуючи питання щодо періоду прострочення боржника, за який можуть бути нараховані три проценти річних та інфляційні втрати за період з 24 лютого 2022 року, слід враховувати, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час триває.

Згідно з пунктом 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки трьох процентів річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновок щодо часткового задоволення позовних вимог (65,51 %), з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1586,91 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13,76 - 81, 141, 263 - 265,268, 273, 293, 294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №200082393 від 06.08.2014 у сумі 43897 (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто сім) гривень 83 копійки, а також судовий збір у сумі 1586 (тисяча п`ятсот вісімдесят шість) гривень 91 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

В порядку п.4. ч.5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 10 березня 2025 року.

Суддя Ю.І. Ретинська