Решение № 125660253, 07.03.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5731/24

Провадження №: 2/332/416/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання Паніної Л.Д., представника позивача Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району Шиян Н.В., відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району в інтересах дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району в інтересах дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22.08.2024 року до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей ЗМР від співробітників сектору ювенальної превенції надійшло усне повідомлення про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 . Колишній співмешканець ОСОБА_1 . ОСОБА_3 21.08.2024 року повідомив, що ОСОБА_1 16.08.2024 року залишила йому дитину ОСОБА_2 , 2020 р.н., повинна була забрати сина 18.08.2024, але цього не зробила, а також, що це не перший випадок, коли матір не приходить за дитиною. 21.08.2024 матір ОСОБА_1 була розшукана, їй було передано дитину на виховання, співробітниками поліції на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП. Згідно з аналітичною базою ІПНН, ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності. Крім того, відносно співмешканця ОСОБА_1 . ОСОБА_4 протягом 2024 року неодноразово складались протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності. Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.02.2024 перебуває на профілактичному обліку у відділі по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради як такий, що опинився у складних життєвих обставинах, по причині проживання в сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. Матір дитини ОСОБА_1 не займається вихованням сина, схильна до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, не створила належних умов для проживання дитини. Останній раз спеціалісти відділу обстежували умови проживання родини ОСОБА_1 за адресою 23.07.2024 року. ОСОБА_1 мешкала з сином ОСОБА_2 , 2020 р.н., та співмешканцем ОСОБА_4 в одній кімнаті в гуртожитку, де не були створені умови для проживання дитини. ОСОБА_1 було наголошено на необхідності наведення порядку в кімнаті та обстеження дитини у лікаря, проте ОСОБА_1 рекомендації не виконала, свого ставлення до виховання сина не змінила. 30.08.2024 до служби (управління) у справах дітей ЗМР ради від КНП «Міська дитяча лікарня № 5» надійшло повідомлення про те, що 29.08.2024 року на малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку за адресою: АДРЕСА_1 , та влаштовано до КНП «Міська дитяча лікарня № 5». Відповідно до інформації відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, спеціалістами відділу 12.09.2024 року був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 , проте потрапити до помешкання не вдалося, двері хазяїн не відчинив, громадянин відмовився повідомляти своє прізвище, поводив себе дуже агресивно. В ході бесіди з`ясувалось, що родина ОСОБА_1 за цією адресою ніколи не мешкала. 05.09.2024 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було влаштовано до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради на повне державне утримання, де він перебуває на даний час. Питання щодо стану виконання матір`ю ОСОБА_1 батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , 2020 р.н., було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 19.09.2024. Матір ОСОБА_1 повідомила, що вона дійсно самовільно залишила центр реабілітації, оскільки вважає, що може сама подолати життєві труднощі. Наразі вона знов проживає зі співмешканцем ОСОБА_4 , але самостійного доходу не має, оскільки ніде не працює. Матір виявила бажання забрати сина додому на виховання, проте яким чином вона буде утримувати та виховувати дитину не повідомила. В той же час встановлено, що ОСОБА_1 веде асоціальний спосіб життя, схильна до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, не створила належних умов для проживання малолітнього, вихованням та утриманням дитини не займається, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, не забезпечує сина необхідним харчуванням, лікуванням та доглядом. Враховуючи викладене,просять позов задовольнити.

Ухвалою судді від 09 жовтня 2024 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2024 року було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача Шиян Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечувала, в судовому засіданні пояснила, що працює директором «Промор ЛТД», однак жодних документів на підтвердження свого працевлаштування не надала, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 наркотики наразі вона не вживає, дитину любить та просить повернути. Коли дитину забрали, вона знаходилась в лікарні на операції.

Заслухавши сторони, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані письмові докази, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновків, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено у ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, ця ж частина містить виключення за яким, суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16.09.2020р. Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України.

Відповідачка ОСОБА_1 , відповідно до інформаційної довідки Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 04.10.2024, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на теперішній час місце проживання ОСОБА_1 в місті Запоріжжі не зареєстровано.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 16.01.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_3 (власник), ОСОБА_1 (співмешканка) та її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Житло розміщене на 2 поверсі двоповерхового будинку та складається з двох кімнат, кухні, туалету та ванної; є водо-, газо-,електропостачання. Мінімальний запас продуктів, холодильник порожній. Умови проживання задовільні, але одна кімната потребує генерального прибирання та впорядкування речей. Речі розкидані. З ОСОБА_1 проведено бесіду, зобов`язано навести порядок, впорядкувати речі, прибрати сміття; ознайомлено з відповідальністю за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до Акту від 02.07.2024 обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , за вказаною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Умови проживання задовільні, але в кімнаті розкидані на підлозі речі, їжа в ліжку. Кімната потребує впорядкування речей та вологого прибирання. З ОСОБА_1 проведено бесіду стосовно необхідності наведення порядку в кімнаті, впорядкування речей. ОСОБА_1 пообіцяла зробити генеральне прибирання. ОСОБА_1 попереджена про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Як вбачається з Наказу служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради за №519 від 06.02.2024, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» на підставі доповідної відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 06.02.2024, взято на облік дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах (проживання в сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини), малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.08.2024 начальником відділення поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області на адресу начальника служби (управління) у справах дітей відділу по Заводському району Запорізької міської ради направлено подання про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 . В поданні зазначено про те, що ОСОБА_1 , яка неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності, залишила ОСОБА_3 на піклування дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинна була забрати 18.08.2024, однак не забрала та перестала виходити на зв`язок. Мати дитини, ОСОБА_1 була розшукана, після надання пояснень, о 20.30 год. 21.08.2024 дитина була передана матері.

13 вересня 2024 року ОСОБА_1 письмово ознайомлена щодо відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 29.08.2024, 29 серпня 2024 року о 20.00 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , була виявлена дитина ОСОБА_2 .

З повідомлення КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗОР від 30.08.2024 вбачається, що 29.08.2024 до лікарні була доставлена дитина ОСОБА_2 , 5 років, з актом органу внутрішніх справ України та закладу здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Дитина оглянута черговим лікарем педіатром, завідувачем педіатричного відділення №1. Стан здоров`я задовільний. Лікування не потребує.

Як вбачається з повідомлення комунального закладу «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради за №0655 від 12.09.2024, 11.09.2024 до Запорізького обласного спеціалізованого будинку дитини «Сонечко» ЗОР із КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗОР переведено малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі направлення служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 05.09.2024 №01.01 -18/3342. Запропоновано надати додаткові документи.

Запорізький міський центр соціальних служб ЗМР 12.09.2024 повідомив, що 05.09.2024 спеціалістами відділу соціальної роботи по Заводському району ЗМЦСС (далі - Центр) було здійснено вихід до родини ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 з метою здійснення оцінки потреб родини. Соціальне обстеження не відбулось у зв`язку з тим, що вдома нікого не було, або двері навмисно ніхто не відчинив. На телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідала. Було залишено інформацію про послуги, які надає Центр та повідомлення з проханням зв`язатися зі спеціалістами. 06.09.2024р. в телефонній розмові гр. ОСОБА_1 повідомила, що була екстрено госпіталізована до КНП "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" ЗМР, прооперована, на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні. На сьогоднішній день телефон ОСОБА_1 вимкнутий.

За інформацією Запорізького міського центру соціальних служб ЗМР. 31.10.2024, 05.11.2024, 08.11.2024, 13.12.2024, 16.12.2024. та 18.12.2024 спеціалістами відділу соціальної роботи по Заводському району ЗМІДСС (далі - Центр) було здійснено виходи до особи ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , з метою проведення оцінки потреб. Провести оцінку потреб особи не вдалось у зв`язку з тим, що вдома нікого не було. За вказаною адресою було залишено інформацію про соціальні послуги, які надає Центр та повідомлення з проханням зв`язатися зі спеціалістами. Однак ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідає, протягом всього часу на повідомлення та запрошення не відреагувала. Зі слів сусідів, ОСОБА_1 разом із співмешканцем вживає наркотичні речовини, вдома з`являється дуже рідко. Щодо отримання соціальних послуг ОСОБА_1 до Центру не зверталась.

19.02.2025 року спеціалістами відділу соціальної роботи по Заводському району ЗМЦСС було здійснено вихід до родини ОСОБА_2 з метою проведення оцінки потреб. За результатами перевірки: Родина мешкає в кімнаті гуртожитку, де наявні: ліжко, стіл, шафа, душова кабіна. На момент відвідування в помешканні було брудно: речі були розкидані, на столі стояли пляшки з недопитим пивом, посуд з залишками їжі. Всюди були розкидані недопалки цигарок та різноманітного сміття. Зі слів ОСОБА_1 вона має бажання повернути дитину в родину, тому планує роботи в кімнаті № 28 ремонт, проте доступу туди не надала. Заперечує вживання наркотичних речовин. Зі слів сусідів, співмешканці вживають наркотичні речовини, матір неналежно виконувала свої батьківські обов`язки (неодноразово чули крики дитини та плач, що дає їм право думати, що матір вчиняла насильство над дитиною). За результатами оцінювання родини виявлено складні життєві обставини. Від отримання соціальних послуг ОСОБА_1 відмовилась, виявивши бажання звертатись за потребою. У зв`язку з вищевикладеним провести будь-яку роботу з особою неможливо.

Як вбачається з витягу з протоколу № 24 комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 19.09.2024, 22.08.2024 до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від співробітників сектору ювенальної превенції надійшло усне повідомлення про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 . Колишній співмешканець ОСОБА_1 . ОСОБА_3 21.08.2024 повідомив, що ОСОБА_1 16.08.2024 залишила йому дитину ОСОБА_2 , 2020 р.н., повинна була забрати сина 18.08.2024, але цього не зробила і це не перший випадок, коли матір не приходить за дитиною. 21.08.2024 матір ОСОБА_1 була розшукана, їй було передано дитину на виховання, співробітниками поліції на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП.

Згідно з аналітичною базою ІПНН, ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності: за ч.1 ст.175-1 КУпАП від 15.11.2023, за ч.1 ст.178 КУпАП від 15.11.2023, за ч. 1,2 ст. 175-1 КУпАП від 25.03.2024, за ст.176 КУпАП від 22.04.2024, за ч.ч.1,2 ст. 175-1 КУпАП від 22.04.2024, за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 07.05.2024.

Крім того, 01.02.2024 та 11.03.2024 до Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від оператора 102 надійшли повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , дружина ОСОБА_1 пішла з квартири та не повернулась.

29.01.2024 до Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від оператора 102 надійшло повідомлення про те, за адресою: АДРЕСА_3 , побив колишній чоловік ОСОБА_4 , який зараз знаходиться поруч і несе їй загрозу.

Відносно співмешканця матері ОСОБА_4 протягом 2024 року складались наступні протоколи: від 25.03.2024 року за ст. 175-1 КУпАП, накладено штраф 170 грн., від 25.03.2024 року за ст. 176 КУпАП, від 05.03.2024 року за ст. 156 КУпАП, від 08.02.2024 року за ч. 1 ст. 44 КУпАП, від 08.02.2024 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.02.2024 року перебуває на профілактичному обліку у відділі по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради як такий, що опинився у складних життєвих обставинах, по причині проживання в сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Матір дитини - ОСОБА_1 , не займається вихованням сина, схильна до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, не створила належних умов для проживання дитини. Остання відома адреса проживання матері ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , проте під час відвідування родини 29.08.2024 року стало відомо, що за даною адресою проживає ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 з сином не проживають вже тиждень.

Останній раз спеціалісти відділу обстежували умови проживання родини ОСОБА_1 за вищевказаною адресою 23.07.2024. Матір ОСОБА_1 мешкала з сином ОСОБА_2 , 2020 р.н., та співмешканцем ОСОБА_4 , 1984 р.н., в одній кімнаті в гуртожитку, душ, туалет та кухня загального користування. В кімнаті є меблева стінка, великий розкладний диван, стіл, телевізор. Помешкання потребує генерального прибирання та впорядкування речей. Є одяг та взуття, іграшки, продукти харчування в мінімальній кількості, у дитини відсутнє окреме спальне місце. Матері було наголошено на необхідності наведення порядку в кімнаті та обстеження дитини у лікаря, проте ОСОБА_1 рекомендації не виконала, свого ставлення до виховання сина не змінила.

30.08.2024 до служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від КНП «Міська дитяча лікарня № 5» надійшло повідомлення про те, що 29.08.2024 року на малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку за адресою: АДРЕСА_1 , та влаштовано до КНП «Міська дитяча лікарня № 5».

Відповідно до інформації відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, спеціалістами відділу 12.09.2024 року був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 , проте потрапити до помешкання не вдалося, двері хазяїн не відчинив, громадянин відмовився повідомляти своє прізвище, поводив себе дуже агресивно. В ході бесіди з`ясувалось, що родина ОСОБА_1 за цією адресою ніколи не мешкала.

Як вбачається з виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) № 15046 відділення хірургії з центром ШКК КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, ОСОБА_1 перебувала у вищезазначеному лікувальному закладі з 29.08.2024 по 02.09.2024 з приводу тубоваріального абсцесу, що вскрився в черевну порожнину. Фіброзно-гнійного перитоніту. Ендотоксичного шоку І-ІІ ст.

05.09.2024 року малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було влаштовано до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради на повне державне утримання, де він перебуває і дотепер.

Відповідно до інформації КНП «ЦПМСД № 2», ОСОБА_2 , 2020 р.н., має укладену декларацію на медичне обслуговування з лікарем-педіатром підприємства ОСОБА_13 . Востаннє до лікаря хлопчик звертався 11.07.2023 у супроводі матері з приводу захворювання, дитині було призначено лікування, запрошений до підприємства на наступний огляд педіатра 14.07.2023, але до теперішнього часу мати з дитиною не з`явились. На телефонні дзвінки медичних працівників з 14.07.2023 по теперішній час мати не відповідала. Дитина потребує проведення профілактичних щеплень. Рекомендації педіатра щодо лікування та медичного догляду за сином мати не виконує.

Відповідно до інформації Запорізького міського центру соціальних служб, спеціалістами відділу соціальної роботи по Заводському району було здійснено вихід до родини ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , але вдома нікого не було або навмисно двері ніхто не відчинив. На телефонні дзвінки матір не відповідала. Було залишено інформацію про послуги, які надає Центр та повідомлення з проханням зв`язатися зі спеціалістами. 06.09.2024 ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомила, що була госпіталізована до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги», прооперована, на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні. На сьогоднішній день телефон ОСОБА_1 вимкнутий, тому провести оцінку потреб родини не можливо.

13.09.2024 до відділу прийшла матір ОСОБА_1 і повідомила, що вона була на лікуванні в лікарні, її було прооперовано, зараз вона вдома. Матір виявила бажання змінити свій спосіб життя та забрати сина додому на виховання. Також матері було надано номер телефону реабілітаційного центру «Місто-Сховище», де можливе проходження реабілітації від наркозалежності.

За інформацією працівниці центру реабілітації ОСОБА_14 , матір ОСОБА_1 поїхала до центру 14.09.2024, виявила бажання пройти реабілітацію від наркозалежності, проте 18.09.2024 року вона його залишила.

Присутня ОСОБА_1 повідомила, що вона дійсно самовільно залишила центр реабілітації, оскільки вважає, що може сама подолати життєві труднощі. Наразі вона знов проживає зі співмешканцем ОСОБА_4 , але самостійного доходу не має, оскільки ніде не працює. Матір виявила бажання забрати сина додому на виховання, проте яким чином вона буде утримувати та виховувати дитину не повідомила.

Голосували: одноголосно вирішили підготувати та надати до Заводського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 від 30.09.2024 вбачається, що: розглянувши повідомлення відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, беручи до уваги, що матір веде асоціальний спосіб життя, схильна до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, не створила належних умов для проживання малолітнього, вихованням та утриманням дитини не займається, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, не забезпечує сина необхідним харчуванням, лікуванням та доглядом, враховуючи Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 29.08.2024, рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 24 від 19.09.2024), керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, як орган опіки та піклування, вирішила: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд приймає до уваги даний висновок органу опіки та піклування як такий, що достатньо обґрунтований та не суперечить інтересам дитини, обставини викладені у висновку об`єктивно відображають ставлення відповідачки до власного сина, тоді як протилежного судом не встановлено.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 12.06.2024 по справі ЄУН 332/2823/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. Постанова набрала законної сили 25.06.2004.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 20.09.2024 по справі ЄУН 332/5177/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень. Постанова набрала законної сили 01.10.2024.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, а саме:

- 17.02.2022 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до 120 годин громадських робіт;

- 13.05.2024 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.389 КК України, із застосуванням ст.ст.71, 72 КК України, до 1 року 3 днів пробаційного нагляду;

- 21.10.2024 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Даний вирок постановлено виконувати самостійно від вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2024 року.

Також судом встановлено, що співмешканець ОСОБА_1 . ОСОБА_4 був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, за те, що 12.01.2024 о 10.00 год ОСОБА_4 словесно ображав, висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно погрожував фізичною розправою по відношенню до неї за адресою спільного проживання: АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинив психологічне насильство. Постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 05.02.2024 по справі ЄУН 332/392/24 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 гривень. Постанова набрала законної сили 16.02.2004.

За повідомленням адміністрації КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" ЗОР від 28.11.2024 за № 0885, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Будинку дитини «Сонечко» з 11.09.2024 року по теперішній час. Дитина влаштована на підставі направлення служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 05.09.2024 №01- 18/3342. Дитина залишена па вулиці без нагляду дорослих, про що складено Акт про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 29.08.2024р. За час перебування ОСОБА_2 в Будинку дитини « Сонечко » з 11.09.2024р. по теперішній час мати, ОСОБА_1 відвідала сина один раз, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 . З цього часу дитину ніхто з батьків, родичів не відвідував, станом здоров`я, умовами виховання, утримання не цікавився. Письмових, усних запитів про дитину на адресу Будинку дитини не надходило. Матеріально батьки дитину не підтримували.

Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Будинку дитини «Сонечко» під медичним супроводом з діагнозом: F80.0 Специфічний розлад мовної артикуляції. F91.90 Розлади поведінки, неуточнені. Вага 17кг, зріст 101см. Волосся світло-русяве, очі голубі. Ходить самостійно, виконує інструкції. Навички самообслуговування сформовані. Буває агресивним по відношенні до дітей. Мова реченнями.

Станом на теперішній час малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , евакуйований та тимчасово перебуває в КЗ ЛОР «Журавненський будинок підтриманого проживання психоневрологічного типу» (Львівська область, Стрийський район, смт.Журавно, вул.Зелена, 2).

Також в судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 27.02.2025 за №04.09-06/2326/440, ОСОБА_1 за період з вересня 2024 по лютий 2025, тобто за період, коли її син ОСОБА_2 перебував в Будинку дитини «Сонечко», отримувала допомогу на дітей одиноким матерям, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, одноразову грошову допомогу на дітей з малозабезпечених сімей, на загальну суму 23467,64 гривні.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

За роз`ясненнями, наданими у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція ООН про права дитини) про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав визначені ст. 164 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (п. 1); ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2); жорстоко поводяться з дитиною (п. 3); є хронічними алкоголіками або наркоманами (п. 4); вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (п. 5); засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (п. 6).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, тлумачення п.2 ч.1 ст.164 СК України свідчить про те, що позбавлення батьківських прав за цією підставою, може бути лише за наявності винної поведінки, в даному випадку, матері, свідомого нехтування ним своїми обов`язками.

Разом з цим, слід зазначити, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою і надзвичайним способом впливу на недобросовісних батьків, яке тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків так і для дітей (ст. 166 СК України). Вказаний захід впливу підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку у кращу сторону, в даному випадку батька, неможливо, і лише при наявності вини в діях останнього.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Стаття 166 СК України передбачає, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Відповідно до п. 18 Постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджено письмовими доказами, що відповідачка ОСОБА_1 протягом тривалого часу не забезпечує належних умов життя своїй малолітній дитині, не піклується про її стан здоров`я. Дані про офіційне працевлаштування відповідачка не надала та в матеріалах справи такі дані відсутні.

Матеріалами справи та показаннями свідків підтверджено, що з відповідачкою ОСОБА_1 протягом тривалого часу проводилась відповідна виправна та роз`яснювальна робота, втім вона не стала на шлях виправлення, оскільки не піклується про розвиток та здоров`я дитини, не виявляє уваги та турботи,взагалі самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

На думку суду, одне лише бажання позивачки брати участь у вихованні сина, не може вважатися зміною поведінки особи, у відношенні якої вирішується питання про позбавлення її батьківських прав, та усунення обставин, що були підставою для звернення органу опіки із даною позовною заявою.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17 зазначено, що «самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не достатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини. Мотиви такого заперечення можуть бути різними. Наприклад, це може бути пов`язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати у майбутньому піклування від неї. Тому до уваги мають братися всі обставини конкретної справи».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 зазначено, що: «відповідач нехтує потребами своєї дочки, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов`язків; відповідач не довів зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за нею, не спростував, що свідомо нехтував обов`язками батька щодо дочки. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку».

Підстав для застосування тимчасового заходу у вигляді відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав, який здійснюється на підставі ст.170 СК України, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, судом не встановлено.

Аналогічні обставини наявні і у даній справі.

За таких обставин, враховуючи інтереси малолітнього ОСОБА_2 , беручи до уваги всі належні, допустимі та достатні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, висновок органу опіки та піклування, суд вважає за доцільне задовольнити позов у повному обсязі, позбавити відповідачку батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 . На переконання суду, це рішення в повній мірі відповідає інтересам дитини, враховуючи тривале невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку, забезпеченню сина.

Як передбачено ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, оскільки за нормою ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов до суду пред`явлено 02.10.2024.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 СК України.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають до задоволення. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальний стан відповідачки, яка не обмежена у працездатності, отже має можливість працювати та за рахунок заробітку брати участь в утриманні дитини.

При прийняті такого рішення суд, вважає за необхідне роз`яснити надане ст.169 СК України право особам, що позбавлені батьківських прав, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, при зміні поведінки цієї особи та обставин, що були підставою, для прийняття рішення про позбавлення батьківських прав.

Розподіл судових витрат відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району в інтересах дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав у відношенні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову - 02 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Повний текст рішення суду складено 07 березня 2025 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, адреса: м.Запоріжжя, вул.М.Симчича, буд.56, код ЄДРПОУ 37573534

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання без реєстрації: АДРЕСА_2 , рнкопп НОМЕР_2 .

Суддя: О.М.Погрібна