Решение № 125657948, 27.02.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16455/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 лютого 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації, про визнання права на земельну частку (пай),

встановив:

05.10.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації, в якому просила суд визнати за нею в порядку спадкування за сестрою ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розміром 0,60 умовних кадастрових гектарів за межами населених пунктів Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, підтверджене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 від 26.02.1997 року, оригінал якого втрачено.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що її рідна сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була членом Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького с. Сторожниця, що діяло на території Ужгородського району Закарпатської області. 26 лютого 1997 року в результаті розпаювання земель, що перебували в віданні КСП ім. Горького с. Сторожниця, ОСОБА_2 , було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай), яким підтверджено право на земельну частку (пай) в розмірі 1,85 в умовних кадастрових гектарах. На земельну ділянку площею 1,25 га на підставі цього сертифіката ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗК 021122. На земельну ділянку, передану сестрі за вказаним сертифікатом площею 0,60 га право власності оформлено не було, хоча така обробляється та використовується за призначенням. ОСОБА_2 у віці 61 років, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, спадкова справа зареєстрована в Спадковому реєстрі. Вона, як рідна сестра є єдиним спадкоємцем покійної, яка прийняла спадщину, що підтверджується довідкою, виданою приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Лізанець Є.І. від 25.09.2024 року №7/01-16.

При оформленні спадкових прав вона виявила втрату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 від 26.02.1997 року, що унеможливило оформлення права власності на переданий земельний пай в порядку спадкування. Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Лізанець Є.І. повідомила їй про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) без надання нотаріусу оригіналу сертифікату Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 від 26.02.1997 року та роз`яснила право на звернення з вказаного питання до суду. Оскільки вирішити таке питання в позасудовому порядку не можливо, вона вимушена звернутись до суду із цим позовом.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, але від представника позивачки адвоката Петрецького С.І. надійшла заява, в якій він просив суд розглянути справу у відсутність позивачки та представника позивачки, задоволити позовні вимоги у повному обсязі. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представники відповідачів Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та Ужгородської районної державної адміністрації в судове засідання повторно не з`явились, про причини відсутності не повідомили.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №29-7-0.31-4304/2-24 від 04.09.2024 року (а.с. 8-11) встановлено, що відповідно до запису в Книзі №1 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видається Ужгородською РДА, КСП ім. Горького від 26.02.1997 року за № 102 (копія додається), на підставі розпорядження голови Ужгородської РДА від 12.02.1997 року № 71 за гр. ОСОБА_2 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЗК № 0027198 розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів. На підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 на території Сторожницької сільської ради ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗК 021122 площею 1,25 га для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно ксерокопії газети «Ужгород» від 14.09.2024 року №37(1266) (а.с. 12-13) з приводу втрати сертифікату ЗК № 0027198 було розміщено оголошення.

Відповідно до заяви від 16.09.2024 року (а.с. 14-15) ОСОБА_1 звернулась до Ужгородської районної державної адміністрації з заявою про видачу дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 від 26.02.1997 року.

Згідно листа Ужгородської районної військової адміністрації №04-12/Д-268 від 20.09.2024 року (а.с. 7) ОСОБА_1 відмовлено у видачі дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай), оскільки на сьогоднішній день земельне законодавство не передбачає виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай), і в районної державної адміністрації бланки таких сертифікатів відсутні.

Із свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с. 17) видно, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,про що зроблено актовий запис №44.

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №76943245 (а.с. 18) після смерті ОСОБА_2 зареєстровано спадкову справу №72429295.

Згідно довідки виданої приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Лізанець Є.І. №21/02-14 від 25.09.2024 року (а.с. 19) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 спадщину прийняла її сестра ОСОБА_1 .

Згідно відповіді приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Лізанець Є.І. №25/02-14 від 25.09.2024 року (а.с. 20) видача Свідоцтва про право на спадщину є неможливою, оскільки відсутні будь-які правовстановлюючі документи на майно та документи, що підтверджують права на майно.

Із довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості 201-20241028-0008656837 від 28.10.2024 року (а.с. 32-34) видно, що вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2124886301:00:000:0000 загальною площею 6000 кв.м. із земель сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 74783,36 гривень.

Згідно узагальнень судової практики Верховного суду України «Практика розгляду судами земельних спорів» від 01.09.2003, право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення члена КСП до списків, доданих до держаного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.

До вручення КСП державного акта на право колективної власності за землю, власником землі була держава, а після передачі його КСП ( у колективну власність) земля стала належати на праві спільної часткової власності тим особам, які працювали на ній і були членами цього КСП, та працівниками інших сільськогосподарських утворень.

Кожен з них став власником ще не визначеної за розміром частки землі. Всі працівники колишніх господарств ( колгоспів, радгоспів, інших утворень), у т.ч. й пенсіонери, які залишились членами нових підприємств, та член підприємств, які були живими на дату отримання державного акта про передачу землі у колективну власність КСП, починаючи із зазначеної дати, стали її власниками у рівних частках.

Також, відповідно до п.24 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельку частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай)здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Тобто, сертифікат на право на земельну частку (пай) має не правовстановлююче, а правопосвідчуюче значення, тобто право на земельну частку (пай) виникає у члена господарства з моменту виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом або державним актом.

Як вбачається з наданих суду доказів, ОСОБА_2 , було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай), яким підтверджено право на земельну частку (пай) в розмірі 1,85 в умовних кадастрових гектарах ЗК №0027198 від 26.02.1997 року. В подальшому на земельну ділянку площею 1,25 га на підставі цього сертифіката ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗК 021122. В свою чергу ОСОБА_2 не повністю реалізувала своє право на пай та за вказаним сертифікатом на 0,6 умовних гектар право власності оформлено не було. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, однак за життя у ОСОБА_2 було наявне право на земельну частку (пай) в розмірі 0,6 в умовних кадастрових гектарах, яке входить до складу спадщини, що відкрилась після її смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3ст.46 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Після смерті сестри ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину належним чином, але не може оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі, оскільки не змогла подати нотаріусу правовстановлюючі документи на це майно (немає можливості отримати дублікат сертифікату на земельну частку (пай).

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_2 була членом КСП ім. Горького с. Сторожниця, а тому, набула право на земельну частку (пай) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах з дня видачі державного акта на право колективної власності на землю, відповідно до положень ст.1-3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», при цьому на 0,6 умовних кадастрових гектар ОСОБА_2 право власності не оформила. Інформація про відмову в отриманні права власності у суду відсутня.

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем стала її сестра ОСОБА_1 , яка і успадкувала право на земельну частку (пай) в розмірі 0,6 умовних кадастрових гектар, що лишились після смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права на земельну частку (пай) підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 319, 1216, 1220, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 211, 223, 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив :

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай), розміром 0,60 умовних кадастрових гектарів за межами населених пунктів Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, підтверджене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 від 26.02.1997 року, оригінал якого втрачено.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов