Постановление суда № 125616063, 05.03.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/8949/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., під час розгляду в письмовому провадженні справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо вчинення триваючого правопорушення, яке полягає у відсутності факту включення до складових грошового забезпечення надбавки у вигляді компенсації за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків до посадового окладу за період з 01 червня 2007 року по 10 жовтня 2007 року та при надання довідок щодо встановлення позивачу пенсії та для здійснення її перерахунку;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України припинити вчинення триваючого правопорушення та відновити порушене право на отримання пенсії у належному розмірі шляхом надання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для здійснення позивачу перерахунку пенсії уточненої довідку щодо грошового забезпечення яке враховується під час призначення пенсії та оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського до посади, з якої було звільнено позивача у відставку на дату виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а саме з 01 січня 2016 року та за листопад 2019 року, у зв`язку зі зміною розміру відповідного грошового забезпечення з включенням до них надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року прийнято до провадження справу та визначено про розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача від 26 липня 2022 року про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, на думку позивача, є невключення у довідки про розмір грошового забезпечення від 14 березня 2018 року, від 20 вересня 2021 року, починаючи з 2016 року, надбавки за служби в умовах режимних обмежень. Таким чином, про порушене право позивач дізнався у 2018 року, у той час як до суду звернувся лише 16 червня 2022 року.

Довідки про розмір грошового забезпечення від 20 вересня 2021 року № 22/6-5649, від 14 березня 2018 року № 22/6-70101 були виготовлені на підставі складових грошового забезпечення на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ (грошовий атестат від 29 жовтня 2007 року № 1240).

Вказане свідчить, що про неврахування надбавки за службу в умовах режимних обмежень до грошового забезпечення позивачу було відомо, що у 2007 році під час звільнення з органів внутрішніх справ.

На підставі частини другої статті 122 КАС України відповідач просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Позивачем було надано відповідь на відзив від 11 серпня 2022 року, в якій щодо строку звернення до суду зазначено, що заявлені позовні вимоги стосуються порушення відповідачем законодавства про оплату праці, зокрема, полягає у відсутності факту включення до складових грошового забезпечення надбавки у вигляді компенсації за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків до посадового окладу за період з 01 червня 2007 року по 10 жовтня 2007 року та при наданні довідок щодо встановлення мені пенсії та для здійснення її перерахунку, що впливає на нарахування (перерахунок) пенсії. При цьому, перебування позивачем на публічній службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.

Отже позовні вимоги у цій справі не обмежені будь-яким строком відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

ОСОБА_1 є особою, яка отримує пенсію відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Поряд зі строками звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (частини п`ята статті 122 КАС України) частина друга статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно з Законом України від 01 липня року 2022 року № 2352-ІХ) визначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини Рішення від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 807/363/18 зазначив, що перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю. Норми статті 233 Кодексу законів про працю України треба тлумачити у більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати.

Надалі, Верховний Суд застосував цей підхід у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 320/2583/21, в якій дійшов висновку, що при вирішенні вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень слід керуватися, в тому числі, положеннями статті 233 КЗпП України.

У цій справі позивач фактично оскаржує:

- протиправну бездіяльність відповідача щодо невключення надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків до посадового окладу за період з 01 червня 2007 року по 10 жовтня 2007 року та при надання довідок щодо встановлення пенсії та для здійснення її перерахунку;

- зобов`язання відповідача надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для здійснення позивачу перерахунку пенсії уточненої довідку щодо грошового забезпечення, яке враховується під час призначення пенсії та оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського до посади, з якої було звільнено позивача у відставку на дату виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а саме з 01 січня 2016 року та за листопад 2019 року, у зв`язку зі зміною розміру відповідного грошового забезпечення з включенням до них надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Суд зауважує, що перебування ОСОБА_1 на публічній (військовій) службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.

У цій справі спір стосується саме порушення, на думку позивача, Міністерством внутрішніх справ України законодавства про оплату працю, зокрема, невключення надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків до посадового окладу за період з 01 червня 2007 року по 10 жовтня 2007 року, що впливає на нарахування (перерахунок) пенсії.

З урахуванням вказаного суд вважає, що вимоги позивача у цій справі не обмежені будь-яким строком відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня року 2022 року № 2352-ІХ).

Отже суд відхиляє доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем шестимісячного строку для звернення до суду з позовною заявою.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, у зв`язку з чим клопотання Міністерства внутрішніх справ України визнається судом необґрунтованим та залишається без задоволення.

Керуючись статтями 122, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Кисіль