Решение № 125615771, 05.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року № 320/4581/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2019 № 1145529/35656634, 21.05.2019 № 1168000/35656634, 21.05.2019 № 1168001/35656634, 21.05.2019 № 1167997/35656634, 21.05.2019 № 1167998/35656634, 21.05.2019 № 1167999/35656634, 22.05.2019 № 1168988/35656634, 18.06.2019 № 1196075/35656634, 24.04.2019 № 1148852/35656634 та 21.05.2019 № 1167996/35656634;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкові накладні від 29.03.2019 № 57, 08.04.2019 № 37, 29.03.2019 № 61, 05.04.2019 № 8, 10.04.2019 № 13, 12.04.2019 № 23, 18.04.2019 № 27, 13.05.2019 № 16, 12.04.2019 № 15 та 24.04.2019 № 43 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання контролюючим органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/3001/20 та прийнято рішення про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 в адміністративній справі № 320/3001/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" роз`єднано у самостійні провадження.

Адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 24.04.2019 № 1148852/35656634; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.04.2019 № 15 датою її фактичного отримання присвоєно єдиний унікальний номер № 320/4581/20 та передано її на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.06.2020).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року суддею Харченко С.В. прийнято адміністративну справу № 320/4581/20 до свого провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку зі звільненням судді з посади, справа №320/4581/20 передана на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 адміністративну справу №320/4581/20 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кочанової П.В., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2025 року замінено відповідача - ГУ ДПС в Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на правонаступника - ГУ ДПС в Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).

Представником відповідачів до суду надано відзив, в якому викладені підстави відмови з вимогами позову. Так, обов`язковими первинними документами, що підтверджують правомірність формування та подання податкових накладних, є документи, які доводять факт виникнення першої з подій або дати отримання постачальником/продавцем коштів від покупця/замовника, або дати відвантаження товарів. При цьому слід звернути увагу, що такі документи є обов`язковими в силу вимог закону, оскільки саме з їх наявністю законодавець пов`язує виникнення обов`язку складення та реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Отже, для підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної з операції постачання товарів надання видаткових накладних та/або розрахункових документів є обов`язковим. Позивачем не подано договорів оренди, договорів поставки, документів на транспортування (ТТН, подорожні листи, документи навантаження-розвантаження продукції). Також у відзиві зазначено, що заявлений позивачем спосіб захисту про зобов`язання ДПС України зареєструвати датою подання податкові накладні, суперечить порядку реєстрації, визначеному законодавством та втручається у дискреційні повноваження податкового органу, а тому не може бути застосований судом.

Одночасно з відзивом представником відповідачів заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, відносно якого суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з часиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вважає, що дана адміністративна справа, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Крім того, представник відповідачів не пояснив, у чому полягає складність предмету доказування яка має визначатися судом як вирішальна обставина для призначення розгляду справи у судовому засіданні з огляду на закріплений у статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУД ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 35656634) зареєстровано 06.02.2008, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, Вишгородська ДПІ (Вишгородський район).

Основним видом діяльності за КВЕД є: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Позивачем відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ «КРАУД ФАЙД» було складено податкову накладну №15 від 12.04.2019р. на суму 45900,00 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції №1 від 17.04.2019р. податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено з підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.04.2019 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1"Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

19.04.2019 позивачем було направлено на адресу податкового органу повідомлення №2 про подання пояснень та копії документів щодо податкової накладної №15 від 12.04.2019р. на суму 45900,00 грн. реєстрацію якої зупинено та додатки в кількості 88 шт.

Рішенням комісії №1148852/35656634 від 24.04.2019р. відмовлено в реєстрації податкової накладної №15 від 12.04.2019р. на суму 45900,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, зокрема: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Доказів адміністративного оскарження даного рішення до податкового органу вищого рівня до суду не надано.

Не погодившись з рішеннями податкового органу про відмову в реєстрації спірної накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідач 1, на виконання контрольних функцій, зупинивши реєстрацію податкової накладної, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без визначення переліку документів.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.12.2019 у справі №560/435/19, від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №380/5383/21.

Суд зазначає, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що не надало йому можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №826/9457/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18.

Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку №520 у постанові від 18.11.2021 у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №15 від 12.04.2019 зазначено - ненадання первинних документів.

В графі «Додаткова інформація» не зазначено яких саме документів недостатньо податковому органу для реєстрації податкової накладної.

Вживання податковим органом загального Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної.

Також судом встановлено, що з метою реєстрації податкової накладної №15 від 12.04.2019 позивачем були направлені до податкового органу письмові пояснення та первинні документи.

Так, ТОВ «ВУД ЛАЙН» здійснило продаж електротоварів на ТОВ «Крауд Файд», попередньо купивши їх в різних постачальників.

Оплата від ТОВ «Крауд Файд» надійшла відповідно до виписки банку за 16.04.2019р.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції за податковою накладною №15 від 12.04.2019р. на суму 45900,00 грн. позивачем, зокрема, було надано: рахунок на оплату від постачальника №23488 від 26.12.2018р., виписку банку за 26.12.2018р., податкову накладну від постачальника №1147 від 26,12,2018р., видаткову накладну від постачальника №40 від 03.01.2019р., рахунок на оплату від постачальника №12.0371 від 06.12.2018р., виписку банку за 14.12.2018р., податкову накладну від постачальника №702 від 14.12.2018р., видаткову накладну від постачальника №01.0530 від 21.01.2019р., рахунок на оплату від постачальника №88569 від 07.11.2018р., виписку банку за 07.11.2018р., податкову накладну від постачальника №902 від 07.11.2018р., видаткову накладну від постачальника №31638 від 08.11.2018р., рахунок на оплату від постачальника №24265 від 02.04.2018р., виписку банку за 02.04.2018р., податкову накладну від постачальника №78 від 02.04.2018р., видаткову накладну від постачальника №8503 від 03.04.2018р., рахунок на оплату від постачальника №24775 від 26.12.2017р., виписку банку за 26.12.2017р., видаткову накладну від постачальника №9485 від 26.12.2017р., рахунок на оплату від постачальника №95446 від 28.11.2018р., виписку банку за 28.11.2018р., податкову накладну від постачальника №3390 від 28.11.2018р., видаткову накладну від постачальника №34532 від 29.11.2018р., рахунок на оплату від постачальника №24466 від 20.09.2018р., виписку банку за 20.09.2018р., податкову накладну від постачальника №971 від 20.09.2018р., видаткову накладну від постачальника №16491 від 26.09.2018р., рахунок на оплату від постачальника №25731 від 02.10.2018р., виписку банку за 03.10.2018р., податкова накладна від постачальника №229 від 03.10.2018р., видаткову накладну від постачальника №17732 від 12.10.2018р., рахунок на оплату від постачальника №25909 від 04.10.2018р., виписку банку за 04.10.2018р., податкову накладну від постачальника №309 від 04.10.2018р., видаткову накладну від постачальника №17731 від 12.10.2018р., рахунок на оплату від постачальника №1398 від 03.05.2018р., виписка банку за 03.05.2018р., податкову накладну від постачальника №17 від 03.05.2018р., видаткову накладну від постачальника №1039 від 03.05.2018р., рахунок на оплату від постачальника №4151 від 26.12.2018р., виписка банку за 26.12.2018р., податкову накладну від постачальника №178 від 26.12.2018р., видаткову накладну від постачальника №4 від 03.01.2019р., рахунок на оплату від постачальника №18-1610 від 03.09.2018р., виписку банку за 05.09.2018р., податкову накладну від постачальника №13 від 05.09.2018р., видаткову накладну від постачальника №1156 від 17.09.2018р., рахунок на оплату від постачальника №109 від 15.03.2018р., виписку банку за 16.03.2018р., податкову накладну від постачальника №22 від 16.03.2018р., видаткову накладну від постачальника №109 від 19.03.2018р., рахунок на оплату від постачальника №305 від 04.07.2018р., виписка банку за 25.07.2018р., податкову накладну від постачальника №29 від 25.07.2018р., видаткову накладну від постачальника №350 від 03.08.2018р., рахунок на оплату від постачальника №581 від 20.11.2018р., виписку банку за 27.11.2018р., податкову накладну від постачальника №48 від 27.11.2018р., виписку банку за 28.11.2018р., податкову накладну від постачальника №50 від 28.11.2018р. видаткову накладну від постачальника №528 від 12.12.2018р., рахунок на оплату від постачальника №905 від 27.12.2018р., виписку банку за 27.12.2018р., податкову накладну від постачальника №63 від 27.12.2018р., видаткову накладну від постачальника №687 від 28.12.2018р., рахунок на оплату від постачальника №20 від 22.01.2019р., виписку банку за 22.01.2019р., податкову накладну від постачальника №14 від 22.01.2019р., видаткову накладна від постачальника №15 від 23.01.2019р., рахунок на оплату від постачальника №327-0030 від 27.03.2018р., виписку банку за 29.03.2018р., податкову накладну від постачальника №482 від 29.03.2018р., видаткову накладну від постачальника №0424-0003 від 24.04.2018р., договір з покупцем №ПС-2019 від 03.01.2019р. укладений з ТОВ «КРАУД ФАЙД», рахунок на оплату покупцю №115 від 12.04.2019р., довіреність на отримання товару №8 від 12.04.2019р., видаткову накладну №123 від 12.04.2019р., видаткову накладну від постачальника №65 від 26.02.2019р., рахунок на оплату від постачальника №62 від 11.02.2019р., виписку банку за 14.02.2019р., пояснення від 22.04.2019р.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи є достатніми для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН. При цьому, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

В той же час, посилаючись на ненадання документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів, документи, які необхідно надати, або причини неврахування поданих документів.

Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена пунктом 5 Порядку №520, не є виконанням вимог щодо форми і змісту індивідуального акту.

Отже, податковий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при прийнятті оскаржуваного рішення, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані, які складені з порушенням і що вони мали б підтвердити або спростувати.

При цьому, з метою реєстрації податкової накладної позивачем було виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій.

Отже, податковий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при прийнятті оскаржуваного рішення, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

При цьому, з метою реєстрації податкової накладної позивачем було виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій.

Суд звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

Отже, в даному випадку призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Більш того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №580/2490/19.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність рішення №1167997/35656634 від 21.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 05.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час прийняття судового рішення).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 05.04.2019 датою її фактичного направлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21020,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №334 від 26.03.2020.

Оскільки ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 (суддя Харченко С.В.) в адміністративній справі № 320/3001/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" роз`єднано у десять самостійних проваджень щодо десяти вимог та у справі №320/4576/20 розглядається лише одна вимога з десяти, за які сплачено судовий збір за платіжним дорученням №334 від 26.03.2020, то стягненню у цій справі підлягає судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача 1, оскільки рішення саме Комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.04.2019 № 1148852/35656634 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 12.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВУД ЛАЙН» податкову накладну №15 від 12.04.2019 датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 5 березня 2025 року.

Суддя Кочанова П.В.