Постановление суда № 125615732, 05.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

05 березня 2025 року Київ№ 640/18798/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Київської міської митниці ДФС, Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Київської міської митниці ДФС, Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 25.08.2021 прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову.

На виконання вимог Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла вказана адміністративна справа.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Перепилиці А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відвід судді Перепелиці А.М. в адміністративній справі № 640/18798/21 визнано необґрунтованим.

За приписами статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про відвід передано для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 головуючим з розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Скрипку І.М.

Розглядаючи заяву про відвід судді, суд виходив із такого.

Частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За змістом частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно із частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив про порушення строків розгляду справи, та інше.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд виходив із такого.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що заявляючи відвід судді Перепилиці А.М., позивач посилається на порушення строків розгляду справи, та на неодноразове звернення з клопотаннями про прискорення розгляду справи спочатку до ОАСК, а у подальшому й до КОАС, зокрема: від 04.10.2021, 14.10.2022, 02.05.2023, 19.07.2024.

Стверджував про зволікання у розгляді справи в інтересах відповідача, а доводи про велике навантаження в суді не вбачає переконливими.

Наведене викликає сумніви у позивача в неупередженості та об`єктивності суду.

Суд звертає увагу позивача на висновки, викладені Верховним Судом Україниу постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Жодного доказу на існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Перепилиці А.М., а також доказів на підтвердження інформації щодо зволікання у розгляді справи в інтересах відповідача, позивачем суду не надано.

За відсутності жодних доказів на підтвердження викладених у заяві доводів, суд розцінює їх, як суб`єктивне припущення позивача.

Як випливає із практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

Тобто, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Тож, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Щодо посилання заявника на неодноразові звернення з клопотаннями про прискорення розгляду справи, суд звертає увагу на таке.

Як зазначалось вище, ця справа передана на розгляд до Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, та прийнята до провадження відповідно до ухвали суду від 13.10.2023.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та дії по цей час.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Натомість, звернення щодо прискорення розгляду справи не мають жодного відношення до судового процесу, а саме: правовідносин, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства, тобто діяльності адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Цим Кодексом передбачені права, які мають учасники справи та те, що такі права є процесуальними і мають бути визначені законом.

При цьому, Кодексом встановлено, що учасники справи та їхні представники зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Звернення щодо прискорення розгляду справи не відносяться до процесуальних прав учасників справи, а є спробою вплинути на черговість розгляду певної справи, що є несправедливим по відношенню до учасників інших справ.

Станом на момент прийняття справи до провадження воєнний стан продовжується.

Відтак, із урахуванням зазначеного, прискорити розгляд справи не вбачається можливим.

Суд уважає, що в діях позивача наявні ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки неодноразово ініційоване у клопотаннях питання про прискорення розгляду справи, Кодексом адміністративного судочинства не передбачене.

У випадку розгляду непередбачених законом клопотань матиме наслідком порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки у силу вимог статті 8 Кодексу, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За змістом частини п`ятої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Щодо непереконливих, за твердженням заявника, доводів про надмірне навантаження суду, суд зазначає таке.

Розгляд судом цієї справи поза межами строків, визначених процесуальним законом, зумовлений надмірною навантаженістю суддів Київського окружного адміністративного суду внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва. Так, після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва виникла потреба у розподілі справ, які перебували в його провадженні, між суддями Київського окружного адміністративного суду. Цей процес призвів до значного збільшення навантаження на всіх суддів, які вже й так мали у провадженні справи.

Крім того, поточне надходження нових позовів та матеріалів, у зв`язку зі зміною територіальної підсудності, збільшилось в декілька разів.

За інформацією Ради суддів України, розміщеною на офіційному сайті, орієнтовна нормативна чисельність суддів Київського окружного адміністративного суду за даними звітності за І півріччя 2024 року 379 (https://rsu.gov.ua/oas-2024_2-maps), за даними звітності за 9 місяців 2024 року 364 (https://rsu.gov.ua/oas-2024_3-maps), за даними звітності за 2024 рік 377 (https://rsu.gov.ua/oas-2024_4-maps). У той же час, чисельність суддів відповідно до наказів ДСА та рішення ВРП 25.

Наразі судді Київського окружного адміністративного суду знаходяться в ситуації, в якій вони об`єктивно не можуть дотримуватись процесуальних строків розгляду справ із наведених причин. Усі судді Київського окружного адміністративного суду докладають значних зусиль та роблять все можливе, щоб забезпечити справедливий, якісний і своєчасний розгляд справ.

Відтак, порушення строків розгляду справи не може свідчити про упередженість чи зацікавленість судді Перепилиці А.М. та, як наслідок, і її необ`єктивність під час розгляду цієї справи.

Отже, наведені заявником доводи не можуть свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді, оскільки жодних доказів, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості складу суду при розгляді цієї справи, із матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається, а отже твердження Кондратюка Олега Михайловича ґрунтуються лише на його суб`єктивних припущеннях.

Із урахуванням викладеного, суд уважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді, у зв`язку із чим заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Перепилиці А.М. задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 44, 45, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Перепилиці А.М. в адміністративній справі № 640/18798/21 відмовити.

Копію ухвали суду надіслати позивачу (його уповноваженому представнику).

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Скрипка І.М.