Решение № 125615560, 28.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року м. Київ справа №640/21404/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 № 00528010704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 371 294,00 грн та застосовано штраф в сумі 37 129,40 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Постачальником виписано податкові накладні позивачу, які зареєстровані в ЄРПН. Позивачем здійснено оплату Постачальнику за товар, сума ПДВ склала 371 294,00 грн. У зв`язку з чим, згідно з пп. «б» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої згідно з п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, позивач має право отримати бюджетне відшкодування.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем протиправно віднесено поставлений йому ТОВ «Медіпромтек» товар до Переліку товарів, зазначеному у постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, які звільняються від оподаткування.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що при заявленні бюджетного відшкодування ним виконано всі умови, передбачені діючим податковим законодавством, а винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що суперечать нормам діючого законодавства України і підлягає скасуванню.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що податкові накладні складені постачальником ТОВ «Медіпромтек» з порушенням вимог Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, оскільки реалізовані товари в адресу ТОВ «Гіпромашзбагачення» звільняються від оподаткування податком на додану вартість, а отже не можуть формувати суму податкового кредиту покупця.

Відповідач вважає, що в порушення вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Гіпромашзбагачення» завищено суму податкового кредиту за липень 2020 року, вересень 2020 року на суму 165 301,97 грн та 205 991,67 грн відповідно, що призвело до зменшення податкового кредиту за січень 2021 року у розмірі 371 294 грн, зменшення суми від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 декларації) за січень 2021 року у розмірі 371 294 грн, та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2021 року у розмірі 371 294 грн.

Представник відповідача, не погоджуючись із позовними вимогами та вважаючи їх протиправними, просить у задоволенні позову відмовити.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.08.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 20.01.2023 №03-19/4919/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/21404/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.02.2025 представником позивача подано клопотання, в якому просить передати матеріали даної справи на розгляд Господарського суду міста Києва у межах справи №910/8349/22 про банкрутство ТОВ «Гіпромашзбагачення». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 відкрито провадження у вказаній справі про банкрутство.

З приводу даного клопотання суд зазначає, що у постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, відповідно до якого у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу переважному застосуванню з 21 жовтня 2019 року підлягають норми статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 908/129/22, вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб`єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому такі спори віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки, у даній справі предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, яким позивачу визначено грошові зобов`язання за результатами здійснення податковим органом владних управлінських функцій - податкового контролю, що не пов`язано із провадженням у справі про банкрутство, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосуються насамперед перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, клопотання представника позивача про передачу справи до господарського суду задоволенню не підлягає.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.03.2021 №1876-п, направлення від 26.03.2021 №5550/26-15-07-04-02, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гіпромашзбагачення» (код 40132375) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2021 року, за результатами якої складено акт від 16.04.2021 № 31140/26-15-07-04-02-40132375.

Документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2021 року у розмірі 371 294 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт від 23.04.2021 вих. №23/04.

Листом від 13.05.2021 №9496/1/26-15-07-04-02-14 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило позивача про те, що висновки акту перевірки від 16.04.2021 № 31140/26-15-07-04-02-40132375 залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 № 00528010704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2021 року у розмірі 371 294,00 грн та застосовано штраф в сумі 37 129,40 грн.

Позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 № 00528010704 до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 09.07.2021 № 15690/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 № 00528010704 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до

Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення від`ємного значення з ПДВ у ТОВ «Гіпромашзбагачення», яке в подальшому сформувало суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2021 року, стало здійснення експортних операцій.

ТОВ «Гіпромашзбагачення» здійснено вивіз за межі митної території України (експорт) наступного товару: санітайзер для рук/антисептичний засіб для рук/без спирту/59,1 мл. (2 Fl OZ) - 109 512 шт; санітайзер для рук/антисептичний засіб для рук/без спирту/100 мл. (3,3 Fl OZ) - 77 760 шт.

Постачальником зазначеного товару є ТОВ «Медіпромтек» (код 39142390) на підставі договору поставки товару від 20.07.2020 № 20/07.

На виконання умов цього договору ТОВ «Медіпромтек» виписано податкові накладні від 24.07.2020 № 76 та від 01.09.2020 № 2 (суми ПДВ 165 301,97 грн та 205 991,66 грн).

Після чого ТОВ «Гіпромашзбагачення» здійснено оплату за поставлений товар із врахуванням сум ПДВ 165 301,97 грн та 205 991,66 грн.

На підставі зазначеного, ТОВ «Гіпромашзбагачення» включено до складу податкового кредиту за липень 2020 року суму ПДВ у розмірі 165 301,97 грн, за вересень 2020 суму ПДВ у розмірі 205 991,67 грн та, в подальшому, подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 371 293,64 грн.

Разом з тим, пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України закріплено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

На виконання наведеного пункту 71 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.03.2020 № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі - Постанова № 224).

У вказаній Постанові № 224 в групі товарів «Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дезінфекційних засобів включено: «Дезінфікуючий засіб для обробки рук і шкіри», код згідно з УКТЗЕД 3808.

Як зазначено у п.1 примітки до Постанови № 224, коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Таким чином, виходячи з викладеного, товар, придбаний ТОВ «Гіпромашзбагачення» у постачальника ТОВ «Медіпромтек» - «санітайзер для рук/антисептичний засіб для рук/без спирту» підпадає під норми ПК України в частині операцій, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

У графі 8 податкової накладної зазначається код ставки 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Відповідно до пункту 201.3 статті 201 ПК України у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Як зазначалось уже, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, а саме ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу, щоТОВ «Гіпромашзбагачення» в порушення вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України завищено суму податкового кредиту за липень 2020 року, вересень 2020 року на загальну суму 371 293,64 грн, що призвело до зменшення податкового кредиту за січень 2021 у розмірі 371 294 грн, зменшення суми від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 декларації) за січень 2021 у розмірі 371 294 грн, та, відповідно, завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2021 року у розмірі 371 294 грн.

Отже, надавши оцінку усім доказам, які є у справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.07.2021 № 00528010704 контролюючий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем не надано достатніх і належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстав для відшкодування позивачу понесених при подачі позову судових витрат немає.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.