Решение № 125614136, 05.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 рокуСправа №160/30378/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 10.11.2023 р. № 33/с про повернення документів їй на доопрацювання;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити їй суму одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 5 000 000 грн., у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка солдата ОСОБА_4 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що вона є цивільною дружиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_4 . Наведене вбачається із рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року у справі № 182/4477/22, яким встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з грудня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 загинув в зоні військових дій, а саме в с.Архангельське, Бериславський р-н., Херсонська обл., внаслідок військових дій від вибухів та осколків. За вказаних обставин, у неї виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, як члена сім`ї загиблого, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168, а тому вона звернулася із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка.

Комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуто документи та її заяву про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і 'начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та прийнято рішення про повернення їх на доопрацювання, оформлене протоколом від 10.11.2023 р. №33/с. Так, підставою для повернення документів на доопрацювання, були висновки відповідача, що вона не відноситься до одного з подружжя загиблого. При цьому, рішення суду про встановлення факту сумісного проживання як дружина та чоловік до уваги відповідачем прийнято не було. Із метою прийняття рішення по суті відповідачем, її представник на адресу МО України було подано заяву від 18.09.2024 р. про здійснення відповідної виплати. Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.10.2024 р. № 7/27456/2 у здійсненні виплати було відмовлено, враховуючи наявність раніше прийнятного рішення відповідача. Позивач вважає таку відмову в призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, що порушує її право на отримання такої допомоги, як члена сім`ї загиблого, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску та докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

На виконання ухвали суду, 02.12.2024 року позивачем було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази сплати судового збору у визначеному розмірі.

Ухвалою суду від 04.12.2024 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

На виконання вимог ухвали суду, 16.12.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що предметом спору у цій справі є законність п.5 протоколу Комісії МО України від 10.11.2023 р. № 33/с, яким позивачу повернуто на доопрацювання документи щодо призначення одноразової грошової допомоги з наступних підстав. Відповідно до п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 одноразова грошова допомога виплачується сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". У редакції статті 16-1 згаданого Закону, чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружися, який, не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, рішенням суду задоволено заяву про факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідно до СК України, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". З огляду на викладене, документи позивача повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що позивач перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги). Таким чином, відповідач прав позивача не порушував, оскільки відсутні підстави для призначення їй одноразової грошової допомоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 05.02.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 160/30378/24.

Треті особи до теперішнього часу не скористалась своїм правом надати до суду письмові пояснення щодо даного предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно із витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.05.2023 року, травми солдата ОСОБА_4 , 1985 року народження «Ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків. Інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла. Несумісна з життям травма тіла (ІНФОРМАЦІЯ_1)», що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 26.08.2022 р., лікарським свідоцтвом про смерть №2357 від 30.09.2022 року - травми, які призвели до смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 04.10.2022 року вчинено актовий запис №53, місце смерті: Україна, Херсонська область, Бериславський район, с.Архангельське.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року по справі № 182/4477/22 (провадження № 2-о/0182/22/2023) заяву ОСОБА_1 - задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з грудня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивач звернулася із заявою до Міністерства оборони України, в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» як одному з подружжя у зв`язку із загибеллю військовослужбовця її чоловіка ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.11.2023 року комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги. Оскільки, відповідно до п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 одноразова грошова допомога виплачується сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". У редакції статті 16-1 згаданого Закону, чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружися, який, не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, рішенням суду задоволено заяву про факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідно до СК України, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". З огляду на викладене, документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що позивач перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги).

18.09.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 р. № 975 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Листом від 11.10.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено, що рішенням комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №330 168 від 2023 року призначено одноразову грошову допомогу відповідно до п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» матері і сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами (стаття 40 Закону №2232-ХІІ).

Згідно із статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII в редакції на час виникнення спірних відносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону №2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За змістом статті 16-1 Закону № 2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Згідно із частиною першою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Відповідно до частини шостої, восьмої та дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону №2011-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975 в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

В силу підпункту 1 пункту 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. №530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за №1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Відповідно до пункту 4.6 Положення №530 право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого). Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. за №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» 28.02.2022 р. КМУ прийнято постанову від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168 в редакції на час спірних відносин), згідно із пунктом 2 якої установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-12 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Державні органи, які зазначені у пунктах 1-12 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно із пунктом 2-1 постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Міністерством оборони України було видано наказ від 25.01.2023 р. №45, яким затверджений Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок №45), які визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №45 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Рішення про відмову у призначенні одноразова грошова допомога може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача одноразової грошової допомоги до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.1 Порядку №45 орган військового управління, військова частина, установа, військовий навчальний заклад (далі - військова частина) після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв`язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надсилає до відповідного районного (міського) ТЦКСП: витяг з цього наказу; витяг з послужного списку особової справи (обліково-послужної картки) про склад сім`ї загиблого (померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)); грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі (смерті) військовослужбовця додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 228.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», або витяг з наказу про виплату такої винагороди на дату загибелі (поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану) військовослужбовця.

Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_5 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП (пункт 4.5 Порядку №45).

Відповідно до пункту 4.6 Порядку №45 районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).

З аналізу норм законодавства слідує, що коло осіб, які мають право на одержання допомоги, визначене статтею 16-1 Закону № 2011-XII, яка у редакції на час виникнення спірних відносин визначала, що до таких осіб належать: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги має, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 згідно із витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.05.2023 року, травми солдата ОСОБА_4 , 1985 року народження «Ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків. Інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла. Несумісна з життям травма тіла (ІНФОРМАЦІЯ_1)», що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 26.08.2022 р., лікарським свідоцтвом про смерть №2357 від 30.09.2022 року - травми, які призвели до смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Так, позивач звернулася із заявою до Міністерства оборони України, в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як одному з подружжя у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 .

У оскаржуваному рішенні відповідача (протокол № 33/с від 10.11.2023 року), зокрема, зазначено, що відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого. Судовим рішенням задоволено заяву про факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідно до СК України, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, виходячи з наступного.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить з того, що у даному публічно-правовому спорі є необхідним з`ясування наявності у позивача правового статусу дружини загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 або приналежності позивача по відношенню до ОСОБА_4 в статусі члена сім`ї останнього, як необхідних умов для виникнення у ОСОБА_1 права на одержання одноразової грошової допомоги у розумінні статті 16-1 Закону № 2011-XII.

Статтею 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що ознаками сім`ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.

Таким чином, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 17.04.2019 року у справі №456/1258/17, від 06.07.2022 року у справі №240/5809/18, від 18.05.2023 року у справі №382/277/17, від 08.11.2023 року у справі №440/2464/21.

У постанові від 20.04.2020 року у справі № 357/13948/16-а, Верховний Суд дійшов висновку, що: «факт проживання однією сім`єю був установлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому позивач є членом сім`ї, який загинув під час АТО, і має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, виплату якої гарантовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У спірному випадку, до заяви про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» позивачем долучалось рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року по справі № 182/4477/22.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року по справі № 182/4477/22 заяву ОСОБА_1 - задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з грудня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у рішенні від 11.05.2023 року по справі № 182/4477/22, Судом зазначено наступне.

«Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заявницею доведено, що вона з ОСОБА_4 постійно спільно проживали та вели спільне господарство, мають спільного сина.

Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв`язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявниця спільно проживала з померлим ОСОБА_4 з грудня 2017 року, їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених вимог».

Отже, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року по справі № 182/4477/22 було встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу в період з грудня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Суд зазначає, що рішення суду від 11.05.2023 року по справі № 182/4477/22 набрало законної сили 12.06.2023 року, а отже є обов`язковим до виконання.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що позивачем до заяви були надані достатні докази на підтвердження того, що вона є членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 у розумінні положень статті 3 СК України, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено їх проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка, а також те, що в період з 2017 року і до дня смерті чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, суд вважає, що на позивача поширюється дія статті 16-1 Закону №2011-XII та у неї наявне право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Суд звертає увагу на те, що за своєю сутністю одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, тобто спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини, відтак виключення позивача з кола осіб, які мають право на отримання допомоги, яка разом із загиблим військовослужбовцем проживала однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, у продовж з грудня 2017 року по день смерті (загибелі) останнього з підстав не доведення нею статусу подружжя, не відповідає змісту і меті закону.

Також, суд приймає до уваги, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 р. №3515-IX законодавець удосконалив правове регулювання спірних правовідносин, відновив справедливість для багатьох громадян України, розширивши перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, внесенням змін до статті 16-1 Закону №2011-XII, яким до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону віднесли також і жінку (чоловіка), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, пункт 5 рішення комісії МО України, оформлене протоколом від 10.11.2023 р. №33/с, про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо заявленої позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 5000000 грн., у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка солдата ОСОБА_4 , суд вказує на таке.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі № 817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Згідно із витягом з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 33/с від 10.11.2023 р., комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про повернення документів позивача на доопрацювання, з метою надання документів, які підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого.

Тобто, в оскаржуваному рішенні відповідачем не надавалась оцінка всіх наданих позивачем документам, а лише встановлена відсутність встановлення факту перебування позивача на утримані загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язання відповідача призначити та виплатити суму одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у даному випадку, є втручанням у дискреційні повноваження МО України, при цьому, висновки суду в цій справі, гарантуватимуть про неможливість прийняття рішення з підстав, що визнані судом протиправними.

Враховуючи вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити суму одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 5 000 000 грн., необхідно відмовити, як передчасної та спрямованої на майбутнє, а належним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка солдата ОСОБА_4 , з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 484,48 грн. (968,96 грн. : 2).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 10.11.2023 р. № 33/с.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка солдата ОСОБА_4 , з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (пр.Повітряних сил, буд.6, м.Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма