Решение № 125573526, 03.03.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 березня 2025 р. Справа № 120/15656/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до:Крижопільського сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з позовом до Крижопільського сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Крижопільського сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо відмови в оформленні та видачі неповнолітній ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503- ХІІ;

- зобов`язати Крижопільський сектор Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області видати неповнолітньому ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернулась до відповідача щодо видачі, у зв`язку з досягненням донькою 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до постанови ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ, однак відповідачем надано відповідь, оформлену листом, в якій зазначено про відсутність законних підстав для оформлення та видачі дитині паспорта громадянина України у формі книжечки. Звертаючись до суду позивач вважає протиправною відмову відповідача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 11.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, надано відповідачу строк на подачі відзиву.

27.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивачка для оформлення та видачі її доньці паспорта громадянина України у формі книжечки до територіального підрозділу звернулася у зв`язку із релігійними переконаннями та відмовою внесення персональних даних до Єдиного демографічного реєстру, присвоєння унікального номеру. Разом з тим, у матеріалах справи відсутня інформація про отримання ОСОБА_2 02.08.2019 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який має сформований унікальний номер у єдиному ідеографічному реєстрі.

На переконання представника відповідача, УДМС України у Вінницькій області та територіальним відділом фактично ніяких порушень не допущено, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка, після досягнення її донькою 16-річного віку, завернулась до Крижопільського сектору УДМС України у Вінницькій області із заявою від 17.10.2024 про надання їй адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

За результатом розгляду заяви, відповідач листом від 12.11.2024 повідомив про те, що її звернення від 17.10.2024 з приводу оформлення і видачі її доньці паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з досягненням 16-річного віку, повідомлено, що за відсутності рішення суду на сьогодні у Крижопільського сектору відсутні правові підстави в оформленні і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Позивач, вважаючи протиправними відповідача щодо не оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року її дитині, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 та 2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з ч.2 ст.32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон №2235) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Так, згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України від 20.11.2012 №5492-VІ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VІ), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №5492-VІ, паспорт громадянина України віднесений законодавцем до документів, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Реєстру.

При цьому, законодавцем в ч.4 ст.21 Закону №5492-VІ чітко визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Також необхідно зазначити, що законодавцем встановлено прямий обов`язок щодо отримання кожним громадянином України, який досяг чотирнадцятирічного віку, паспорта громадянина України (ч.2 ст.21 Закону №5492-VІ).

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302) оформлення, обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Перелік відомостей, що вноситься до заяви-анкети є вичерпним та наведений у п.14 Порядку. Так, до заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім`я якої оформляється паспорт) прізвище, власне ім`я та по батькові особи (далі - ім`я) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації (складова по батькові латинськими літерами не зазначається); 2) дата народження; 3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації; 4) стать; 5) дата та підстави набуття громадянства; 6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності); 7) відцифрований образ обличчя особи;8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними); 9) відомості про внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, засобів кваліфікованого електронного підпису; 10) відомості про згоду на внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, відцифрованих відбитків пальців рук; 11) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири); 12) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти; 13) реквізити документа, на підставі якого оформляється паспорт; 14) відомості про законного представника особи чи уповноважену особу (ім`я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує її повноваження); 15) додаткова змінна інформація (відомості про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу); 15-1) відомості про одночасну реєстрацію особи віком від 14 до 18 років під час оформлення паспорта вперше в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу (п.27 Порядку).

Крім того, законодавцем у п.35 Порядку визначено, що окрім заяви-анкети, заявник для оформлення паспорта повинен подати наступні документи: 1) свідоцтво про народження; 2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном); 8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; 9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили; документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження. Особа може пред`явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі, за умови наявності в територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноважен

Тобто з аналізу правових норм чітко вбачається, що процедура отримання паспорта громадянина України передбачає подання відповідної заяви-анкети та переліку необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, неповнолітня ОСОБА_2 особисто не зверталась до відповідача із відповідною заявою про оформлення та видачу їй паспорта громадянина України у формі книжечки за встановленою процедурою з наданням усіх необхідних документів (в т.ч. з заповненням заяви-анкети, зразок якої встановлено Порядком №302).

Як вбачається з доводів позовної заяви небажання позивача документуватися паспортом громадянина України у формі ІD-картки пов`язано з відмовою у наданні згоди на обробку персональних даних для того, щоб дані не потрапили до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №5492-VІ Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

Внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних" (ст.10 Закону №5492-VІ).

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 за №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, відповідно до п.п.2, 5 ч.1 ст.11 Закону №2297-VI підставами для обробки персональних даних в т.ч. є: дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом.

Відповідачем зазначено, що за обліками відомчої інформаційної системи ДМС ОСОБА_2 02.08.2019 була документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 02.08.2019, на підставі заяви-анкети №153627454, поданої ОСОБА_3 (батьком).

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон віднесений законодавцем до документів, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ч.1 ст.13 Закону №5492-VI).

Таким чином, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон було здійснене органами міграційної служби з дотриманням вимог Закону №5492-VI, наданням згоди заявника на обробку персональних даних та з застосуванням засобів ЄДДР.

За результатами проведеної ідентифікації, ОСОБА_4 присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, що підтверджується в т.ч. і відображенням номеру УНЗР в наданому позивачем до суду витязі з реєстру територіальної громади.

Таким чином, аргументування позивачем своєї відмови від отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки небажанням внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру не може бути взята судом до уваги, оскільки така інформація про ОСОБА_5 вже наявна у Реєстрі.

Щодо доводів позивача про врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.08.2018 за результатами розгляду справи №806/3265/17, суд зазначає наступне.

Під час розгляду зразкової справи №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ознаками цієї типової справи є: а) позивач фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; б) відповідач територіальні органи ДМС України; в) предмет спору вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

У зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.

Разом з тим, як вже було зазначено, ОСОБА_2 була документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон, а відтак, згода на обробку її персональних даних із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру вже нею надавалася. ОСОБА_2 має унікальний номер запису в реєстрі, дані про неї вже наявні в ЄДДР.

Тобто, зміст позовних вимог та наведене правове регулювання правовідносин, з яких виник спір у даній справі, дають підстави вважати, що ця справа не відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17, в якій Велика Палата Верховного Суду раніше висловила правовий висновок.

Аналіз наведених обставин дає можливість дійти беззаперечного висновку щодо відмінності обставин вказаної та зразкової адміністративної справи, та неможливості врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018.

Враховуючи вищезазначені обставини, документування ОСОБА_2 паспортом громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушуватиме її права та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі №380/5977/21.

Отже, отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушуватиме права ОСОБА_2 та в будь-якому разі не є втручанням в її приватне і сімейне життя, а відтак, у зв`язку із встановленням факту самостійного звернення законного представника ОСОБА_3 у минулому із заявою-анкетою щодо її документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон, з внесенням інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, відсутні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №560/3212/23.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, та у зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , в інтерсах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 )

Відповідач: Крижопільський сектор Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (24600, Вінницька обл., Крижопільський р-н, смт. Крижопіль, вул. Полковника Зеленського, буд. 3, код ЄДРПОУ 37836770)

СуддяКомар Павло Анатолійович