Решение № 125572049, 03.03.2025, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/35849/24

Провадження № 2-др/947/42/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Сендика Олега Олеговича про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі № 947/35849/24від 19.02.2025 в задоволенні позову Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче теплопостачання відмовлено.

21.02.2025 представник відповідачки адвокат Сендик О.О. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №947/35849/24про стягнення з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 24 744,00 грн.

До закінчення судових дебатів у справі представник відповідачки зробив заяву про те, що докази розміру витрат на правову допомогу, які відповідачка понесла у зв`язку з розглядом справи, будуть складати 12000 гривень та заява про ухвалення додаткового рішення буде подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Від позивача Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» 28.02.2025 надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідно до яких вважає, що розмір заявлених Позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу неспівмірний та завищений. У заяві представник відповідачки просить суд стягнути з КП "ТМО" витрати на професійну правничу допомогу 20000,00 грн та гонорар успіху 4744 грн, що в загальному становить 24 744 грн. Посилаючись на справу № 520/10409/18, зазначив, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої - п`ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат. Однак вищенаведене не означає, що такі зобов`язання між адвокатом та клієнтом не є обов`язковими для сторін договору про надання правової допомоги, у разі якщо такий договір є дійсним. Також у запереченнях представник позивача звернув увагу суду на Рішення №35 Ради адвокатів України «Про розгляд звернення адвоката Дроздова О.М. щодо «гонорару успіху» адвоката за надану правничу (правову) допомогу» від 12.04.2019, відповідно до якого враховуючи положення Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського співтовариства, застереження щодо pactum de quota litis, легальність та поширеність «гонорару успіху» в багатьох іноземних країнах, Рада адвокатів України роз`яснила, що адвокат має право отримувати «гонорар успіху» за надану правничу (правову) допомогу, розмір якого чинним законодавством не обмежений та визначається договором про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом, а також що адвокату не рекомендується заявляти в судовому порядку вимогу щодо відшкодування сплаченого йому «гонорару успіху» за надану правничу (правову) допомогу. Крім того, матеріали справи не містять доказів сплати гонорару успіху, а лише міститься платіжна інструкція про сплату 20000,00 грн. Також позивач послався на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, відповідно до якої при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно Додаткової угоди від 04.12.2024 Клієнт сплачує адвокату СУМУ У РОЗМІРІ 20000 грн. Та гонорар успіху адвоката 10% від виграшної суми. Відповідно до акту виконаних робіт про надання адвокатом правової допомоги перелічено послуги, які були надані адвокатом, і їх загальна сума становить 16 000,00 грн, що не відповідає заявленій сумі для відшкодування. Витрати пов`язані з канцтоварами, бензином, поштові та інше не доведено наданими матеріалами. Вважає, що вартість послуг адвоката вказана у додатковій угоді до договору про надання правової допомоги є завищеною та не співмірною із складністю справи.

Просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну допомогу.

Сторони у судове засідання не з`явились. Від представника відповідачки надійшла заява про розгляд справи без його участі, вимоги заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просить задовольнити. Сторона позивача про причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення засідання до суду не надходили.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 4 грудня 2024 року між адвокатом Сендиком Олегом Олександровичем та ОСОБА_1 укладений Договір про надання правової допомоги № 04/12.

Адвокат на підставі п. 1.1 цього Договору зобов`язується надавати клієнту консультації, у тому числі з питань цивільного права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам клієнта; надавати професійну (правничу) допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта в судах, органах досудового розслідування, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси клієнти, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на ї надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Також 04.12.2024 між адвокатом Сендиком Олегом Олександровичем та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 04/12 від 04.12.2024 до Договору про надання правової допомоги від 04.12.2024, якою передбачено, що за юридичну допомогу, зазначену у п. 1 Договору клієнт сплачує адвокату: консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) 2000,00 грн, підготовка та ознайомлення з документами на досудовому розгляді (4 години) 4000,00 грн, підготовка та складання документів до суду (8 годин роботи) 10000,00 грн, представництво інтересів клієнта у суді 1 судове засідання 2000,00 грн, гонорар успіху адвоката складає 10% виграшної суми, витрати пов`язані з канцтоварами, бензином, поштові та інше 2000,00 грн.

Факт надання адвокатом обсягу правової допомоги підтверджується Актом виконаних робіт про надання адвокатом правової допомоги за договором в №04/12 від 04.12.2024, складеного та підписаного сторонами 19.02.2025.

Відповідно до вказаного Акта, сторони підтвердили виконання наступних послуг: надання консультацій та підготовка до справи - 2000 грн. за 1 годину, всього 6000,00грн за 3 години; ознайомлення та вивчення документів 2000,00 грн; складання та написання відзиву від 15.01.2025 року на позовну заяву від 04.11.2024 року 2000,00 грн; складання та написання відзиву від 30.01.2025 року на заяву про уточнення позовних вимог від 23.01.2025 року 2000,00 грн; складання та написання клопотання від 09.12.2024 року 500,00 грн; складання та написання клопотання від 07.02.2025 року 500,00 грн; написання та надсилання повідомлення від 06.12.2024 року 500,00 грн; представництво у Київському районному суді м. Одеси та супровід справи 2000,00 грн за 1 судове засідання, всього 6000,00 грн за 3 судових засідання. Вказаний розрахунок включає додаткові витрати (канц. товари: копії, папір) 500,00грн. Вартість послуг, вказаних в п. 1 Акту становить 20 000, 00 грн.

Таким чином,твердження сторонипозивача,що вАкті виконаних робіт про надання адвокатом правової допомоги перелічено послуги, які були надані адвокатом, загальна сума становить 16 000,00 грн, та не відповідає заявленій сумі для відшкодування (20000,00 грн) спростовується самим Актом (6000+2000+2000+2000+500+500+500+6000+500 = 20 000).

Також факт надання адвокатом правової допомоги та отримання її відповідачкою підтверджується платіжною інструкцією від 07.02.2025 № Р24А3888759665D8991, відповідно до якої Сєрікова К.П. сплатила за адвокатські послуги по справ № 947/35849/24 грошові кошти у сумі 20000,00 грн.

Відповідно дост.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 141 ЦПК Українивизначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч 2,3ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).

Згідно з ч. 4ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч 5,6ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що представником відповідачки дотримані вимоги припису частини 8 статті 141ЦПК України, а саме, заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу разом із доказами (договором про надання правничої допомоги, ордером про надання правничої допомоги, описом наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 04.12.2024, платіжною інструкцією від 07.02.20255, додатковою угодою про надання правничої допомоги від 04.12.2024) подана 21 лютого 2025 року, тобто протягом 10 днів після ухвалення рішення суду. До закінчення судових дебатів представник відповідачки заявив про намір стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає доведеним розмір витрат на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки.

Щодо стягнення суми «гонорару успіху» у розмірі 10% від ціни позову

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 6729,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі №128/1326/18 (провадження №61-5523св21), від 27 квітня 2022 року у справі №757/10886/20-ц (провадження №61-13490св21), від 04 травня 2022 року у справі №10402/20 (провадження №61-16027св21) та від 01 червня 2022 року у справі №755/12273/15-ц (провадження №61-10875св21).

Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі (10% від суми позову), що означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару.

Додатковою угодою від 04.12.2024 до Договору про надання правових послуг адвоката погоджено наступне: гонорар успіху адвоката складає 10% виграшної суми.

Ненадання доказів оплати гонорару успіху не свідчить про відсутність підстав для розподілу таких витрат між сторонами у разі наявності передбачених договором про надання правничої допомоги підстав для здійснення оплати такого гонорару.

Ураховуючи викладені вище правові висновки Верховного Суду, надані представником відповідачки докази, прийняте судом рішення 19.02.2025, а також враховуючи заяву представника позивача про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, а також незначну складність справи, обсяг виконаної роботи адвокатом, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшеннярозміру «гонорарууспіху» з4744,00грн до 1000,00 грн, що буде відповідати розумності його розміру.

Отже, заява представника відповідачки адвоката Сендика О.О. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 21 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.77-81,137,141,258-259ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», ЄДРПОУ 34674102, місцезнаходження: м. Одеса, вулиця Варненська, 27.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Додаткове рішення підписане 03.03.2025.

Суддя Ю. А. Скриль