Постановление суда № 125571968, 28.02.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/41289/24

Провадження № 1-кс/947/3034/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши матеріали за клопотанням прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000915 від 11.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 12024160000000915 від 11.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, за фактичним місцем здійснення діяльності ТОВ "ВІРАМАКС ГРУП"(43712258), ТОВ «Торгівельно-Сервісна компанія «ВІРАМАКС» (44842259), ТОВ Вірамакс Україна (37549805), (офісне приміщення 609).

Дослідивши клопотання, матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, в клопотанні прокурор вказує на те, що 27.12.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеса було проведено обшук за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, за фактичним місцем здійснення діяльності ТОВ "ВІРАМАКС ГРУП"(43712258), ТОВ «Торгівельно-Сервісна компанія «ВІРАМАКС» (44842259), ТОВ Вірамакс Україна (37549805), (офісне приміщення 609), у ході якого було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у клопотанні.

При цьому, до матеріалів клопотання не було долучено протокол про проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, за фактичним місцем здійснення діяльності ТОВ "ВІРАМАКС ГРУП"(43712258), ТОВ «Торгівельно-Сервісна компанія «ВІРАМАКС» (44842259), ТОВ Вірамакс Україна (37549805), (офісне приміщення 609).

Також, слідчий суддя звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті.

Разом з тим, до клопотання не долучено ухвалу слідчого судді, на підставі якої був проведений обшук за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, за фактичним місцем здійснення діяльності ТОВ "ВІРАМАКС ГРУП"(43712258), ТОВ «Торгівельно-Сервісна компанія «ВІРАМАКС» (44842259), ТОВ Вірамакс Україна (37549805), (офісне приміщення 609), в порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, що позбавляє слідчого суддю дослідити належним чином викладені в клопотання обставини, зокрема, щодо порядку проведення обшуку та законності підстав для його проведення.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що клопотання про арешт майна вже поверталося прокурору для усунення недоліків, проте прокурор повторно звернувся до слідчого судді із клопотання про арешт майна, яке не відповідає вимогам статті 171 КПК України, що позбавляє слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, враховуючи вищевказані недоліки клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених в ухвалі слідчого судді недоліків з встановленням відповідного процесуального строку.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000915 від 11.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1