Решение № 125541321, 03.03.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

712/15563/24

2-а/712/36/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

представника позивача Демиденко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною адміністративною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 15 грудня 2024 року поліцейським Відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Єременко Іваном Івановичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3666445 від 15 грудня 2024 року, якою притягнуто позивача - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення останнім п. 2.3.в. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.121 КУпАП,та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Не погоджуючись з оскарженою постановою, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

11 січня 2025 року представником відповідача Колєснік Н.І. надано відзив на позовну заяву та диск з відеозаписом на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

13 січня 2025 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти доводів відповідача, та зазначив, що з доданого до відзиву відеозапису з відеореєстратора вбачається, як назустріч патрульним по дорозі рухається автомобіль марки «HYNDAI» модель «KONA», номерний знак НОМЕР_1 , в якому неможливо встановити ні факт перебування позивача за кермом вказаного автомобіля, ні факт використання водієм ременів безпеки під час руху вказаного автомобіля. А тому, наданий відповідачем запис з відеореєстратора не є належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП. Крім того, позивач звернувся до поліцейського Відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Єременко І.І. з клопотаннями про надання йому можливості скористатись допомогою фахівця в галузі права та відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, в задоволенні яких позивачу було відмовлено .

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Демиденко В.А. заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав; зазначив, що позивачу не була вручена оскаржувана постанова; підпис позивача в постанові відсутній; в матеріалах справи відсутні належні достатні достовірні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейським не роз`яснено позивачу права та обов`язки за ст. 268 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.8) ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

15 грудня 2024 року постановоюполіцейського Відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Єременко Іваном Івановичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3666445, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.

Відповідно до статей 258, 283 КУпАП, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що факт належного проведення розгляду справи поліцейським ВПД № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Єременком І.І., згідно до розділів III-IV Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, також підтверджено наявним відеозаписом. При розгляді справи про адмінправопорушення позивачу роз`яснено права, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення позивачем не надано доказів наявності поважних причин для відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення та неможливості розгляду справи про адміністративне правопорушення в місці його вчинення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В судовому засіданні було досліджено відеозапис зі службового відеореєстратора доданий відповідачем до відзиву останнього. Проте, з наданого відеозапису неможливо встановити ні особу водія за кермом автомобіля «HYNDAI» модель «KONA», номерний знак НОМЕР_1 , ні факт дотримання останнім вимог п.п.2.3.в Правил дорожнього руху України під час руху автомобіля. Отже, доданий до відзиву диск з відеозаписом з реєстратора службового автомобіля поліцейських не є належним, достатнім, достовірним, допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

Згідно дослідженого в судовому засіданні наданого відповідачем відеозапису з нагрудного відеореєстратора, позивач звернувся до поліцейського Відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Єременко І.І. з клопотаннями про надання можливості скористатись професійною правовою допомогою та відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, які останнім залишені без реагування.

Разом з тим, доводи представника позивача про те, що поліцейським Відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Єременко Іваном Івановичем не було повідомлено позивачу про права та обов`язки, згідно ст. 26 9КУпАП, спростовуються дослідженим під час розгляду справи відеозаписом з нагрудного відеореєстратора.

Крім того, згідно дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, фіксація розгляду справи про адміністративне правопорушення здійснювалось за допомогою нагрудного відеореєстратора не поліцейського Відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Єременко І.І., яким здійснювався розгляд справи про адміністративне правопорушення, а за допомогою нагрудного відео реєстратора іншого поліцейського, яким розгляд справи про адміністративне правопорушення не здійснювався.

Крім того, вказаний відеозапис не містить відомостей про особу працівника поліції, яким здійснювався розгляд справи про адміністративне правопорушення та особу працівника поліції, за допомогою нагрудного відеорєстратора якого здійснювалась відеофіксація адміністративного правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно п.1) ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін, як одному з складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль в розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції відіграє тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави - відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, отже ст.6 не може бути застосована. Однак, Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальним діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте, ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції до платіжної інструкції № 0.0.4091608889.1 від 24 грудня 2024, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в сумі 605 гривень 60 гривень, який підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, згідно ст.ст.8, 9, 62 Конституції України та керуючись ст.ст. 9, 126, 222, 251, 252, 268, 280 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 80, 90, 139, 205, 229, 242, 246, 255, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3666445 від 15 грудня 2024 року, винесену поліцейським Відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області сержантом поліції Єременко Іваном Івановичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного Управління національної поліції в Черкаській області, адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, б.57, ідентифікаційний номер юридичної особи Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108667, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десятиденного строку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 57, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108667.

Суддя О.М. Борєйко