Постановление суда № 125513621, 27.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 лютого 2025 рокуСправа № 160/304/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24, що набрало законної сили 07.01.2025, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 25.11.2022 до 02.10.2023, з 31.10.2023 до 30.11.2023 та з 04.12.2023 до 22.12.2023; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 25.11.2022 до 02.10.2023, з 31.10.2023 до 30.11.2023 та з 04.12.2023 до 22.12.2023, з урахуванням виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо належного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 09.10.2023 в частині видачі наказу про здійснення зазначених у рапорті виплат; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.10.2023 в частині видачі наказу про здійснення зазначених у рапорті виплат.

07.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24, у якій заявник просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 в повному обсязі.

Заяву обґрунтовано тим, що 21.01.2025 позивач надіслав до військової частини НОМЕР_1 заяву про виконання у добровільному порядку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 з реквізитами його банківського рахунку, однак відповідачем рішення суду не було виконано.

До заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю додано докази надіслання засобами поштового зв`язку 20.01.2025 до військової частини НОМЕР_1 заяви від 20.01.2025, в якій позивач просив у добровільному порядку виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок. Учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які би підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 набрало законної сили 07.01.2025.

Матеріали апеляційного оскарження з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 про повернення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 надійшли до суду першої інстанції 29.01.2025.

Виконавчі листи у справі № 160/304/24 було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено 08.02.2025, тобто після його звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, у тому числі, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю, позивач зазначив, що відповідач не виконав рішення суду. Проте станом на час звернення з цією заявою до суду позивачем не було отримано виконавчі листи у справі № 160/304/24 та, відповідно, їх не було звернено до примусового виконання.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення, в тому числі і в примусовому порядку, не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення в примусовому порядку.

Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

У зв`язку з проходженням суддею з 10.02.2025 до 14.02.2025 підготовки для підтримання кваліфікації та перебуванням судді на лікарняному з 17.02.2025 до 26.02.2025 ухвалу постановлено у перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 160/304/24 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Рянська