№ 125484739, 27.02.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1752/25

Провадження № 3/175/686/25

ПОСТАНОВА

іменем України

27 лютого 2025 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Суддя Дніпропетровськогорайонного суду Дніпропетровськоїобласті ШаповаловаІ. С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу ВАД№329050 02.12.2024 року о 16:40 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно висловлював образи, нецензурну лайку в сторону своєї співмешканки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру про, що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань не надав, про причини неявки не повідомив.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція частини другої статті 173-2 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Санкція частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.2 ст. 173-2 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.23, 24, 33, ч. 2 ст. 173-2, 40-1 , ст.284 КУпАП,суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510,00 грн (п`ятсот десять гривень), який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач ГУК у Дніпр-кій області/ Дн-ка обл., Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA098999980313060106000004457, Код класифікації доходів бюджету - 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок), який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення постанови.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя І.С. Шаповалова