Постановление суда № 125482016, 21.02.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

щодо накладення арешту на майно

21 лютого 2025 рокуСправа № 495/6874/23 Номер провадження 1-кп/495/5/2025

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгороді-Дністровському Одеської області клопотання представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та цивільного позивача ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про арешт майна (в порядку стаття 170 КПК України) у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.06.2023 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 за № 12023162240000255 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 30.06.2023 зазначена справа розподілена судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_11

12.12.2023 на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання (вхід. №-35594/23) представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та цивільного позивача ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про арешт майна (в порядку стаття 170 КПК України) у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.01.2025 № 420 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_11 від здійснення правосуддя на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25.11.2024 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 02.01.2025 зазначена справа розподілена судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .

Клопотання про арешт попереднім складом суду не розглянуте.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N? 12023162240000255 від 07.03.2023 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 статті 286 Кримінального кодексу України.

Під час підготовчого судового провадження потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , та цивільний позивач ОСОБА_9 подали цивільний позов до ОСОБА_5 , АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) про стягнення матеріальної шкоди, шкоди пов?язаної з тимчасовою втратою працездатності, та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Предметом вказаного позову є стягнення матеріальної шкоди, шкоди пов?язаної з тимчасовою втратою працездатності, та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням вчиненого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальність за яке передбачена за ч. 2 статті 286 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з прохальної частини вищезазначеної позовної заяви, позивачі просять стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значні суми моральної шкоди, який, будучи винним у їх стражданнях, ухилився від надання будь-якої допомоги, зокрема матеріальної, більш того він навіть не цікавився взагалі станом їх здоров?я.

Так, згідно інформації, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 03.07.2023 року (номер витягу: 5003864295434) вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить на праві власності:

1) земельна ділянка площею 4,15 га за кадастровим номером 5120886000:01:002:0243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-ОД N? 058780, виданий: 21.06.2001, видавник: Руськоіванівська сільська рада;

2) земельна ділянка площею 2,6525 га за кадастровим номером 5120883800:01:002:1071, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Крутоярівська сільська рада та належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: III-ОД078219, виданий: 09.06.2001, видавник: Крутоярівська сільська рада народних депутатів;

3) земельна ділянка площею 2.3598 га за кадастровим номером 5120883800:01:002:1070, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Крутоярівська сільська рада та належить ОСОБА_5 на підставі державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: III-ОД078219, виданий: 09.06.2001, видавник: Крутоярівська сільська рада народних депутатів.

Згідно позовної заяви, позивачі просять стягнути значну суму моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 .

В свою чергу наразі є дуже велика вірогідність, що відповідач ОСОБА_5 , здійснить відчуження вищезазначених земельних ділянок, що в свою чергу унеможливить виконання судового рішення.

У зв?язку з цим по даній справі є необхідність у забезпеченні позову шляхом накладання арешту на вищезазначені земельні ділянки.

Відтак просять накласти арешт на земельну ділянку площею 4,15 га за кадастровим номером 5120886000:01:002:0243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-ОД N? 058780, виданий: 21.06.2001, видавник: Руськоіванівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,6525 га за кадастровим номером 5120883800:01:002:1071, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Крутоярівська сільська рада та належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: III-ОД078219, виданий: 09.06.2001, видавник: Крутоярівська сільська рада народних депутатів; земельну ділянку площею 2.3598 га за кадастровим номером 5120883800:01:002:1070, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Крутоярівська сільська рада та належить ОСОБА_5 на підставі державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: III-ОД078219, виданий: 09.06.2001, видавник: Крутоярівська сільська рада народних депутатів.

Позиції сторін та явка учасників

У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання.

Адвокат обвинуваченого ОСОБА_6 посилався на те, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває в добросовісного наймача, та не вказана вартість майна в клопотанні, яка повинна бути встановлена, та вказав, що таке клопотання подано рік назад, а розглядається в межах 5 днів, та просив його повернути.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого адвоката.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , цивільний позивач ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_10 у підготовче судове засідання не прибули.

Представник потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та цивільного позивача ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 подав клопотання про розгляд про арешт майна (в порядку статті 170 КПК України) у цьому кримінальному провадженні без їхньої участі.

Мотивація суду

Так, ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (частина 6 ст. 170 КПК України).

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч.8. ст.170 КПК України).

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (ч. 1 ст. 171 КПК України).

Частиною 3 статті 171 КПК України визначено, що у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Наведене вище дає суду підстави до висновку, що норми статті 171 КПК України визначають як окремих суб`єктів звернення, так і встановлюють окремі вимоги до клопотання про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до положень статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно норм статті 61 ЦПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

При цьому, згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, судом встановлено, що метою арешту майна в цьому кримінальному провадженні є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 12.12.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подали до суду цивільний позов у кримінальному провадженні (відповідно до статті 128 КПК України) до ОСОБА_5 , АТ «СГ «ТАС» про стягнення матеріальної шкоди, шкоди пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до якого просять:

1) стягнути з AT «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду 111974 грн. 52 кoп.;

2) стягнути з АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) на користь ОСОБА_8 не отримані доходи, а саме недоотриману середню заробітну плату за 30 календарних днів;

3) стягнути з АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) на користь ОСОБА_7 не отримані доходи, а саме недоотриману середню заробітну плату за 60 календарних днів;

4) стягнути з АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) на користь ОСОБА_9 не отримані доходи, а саме недоотриману середню заробітну плату за 14 календарних днів;

5) стягнути з AT «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) на користь ОСОБА_8 моральну шкоду 16000 грн.;

6) стягнути з АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) на користь ОСОБА_7 нморальну шкоду в сумі 16000 грн.;

7) стягнути з АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 16000 грн.;

8) стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 384000 грн та понесені судові витрати, а саме витрати по сплаті за надання правничої (правової) допомоги в сумі 25000 грн.;

9) стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 484000 грн та понесені судові витрати, а саме витрати по сплаті за надання правничої (правової) допомоги в сумі 25000 грн.;

10) стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 84000 грн та понесені судові витрати, а саме витрати по сплаті за надання правничої (правової) допомоги в сумі 10000 грн.

Тобто, як випливає із самої позовної заяви, цивільний позов ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заявлено і до ОСОБА_5 , і до АТ «СГ «ТАС». Разом з тим, вимога про накладення арешту на майно заявлена лише щодо майна ОСОБА_5 .

Водночас, заявником не зазначена вартість майна, яке належить арештувати, що позбавляє суд можливості визначити чи співмірна така із розміром шкоди, зазначеної у цивільному позові.

Також доклопотання,що єпредметом розгляду,заявником додановитяг зДержавного реєструречових правна нерухомемайно,відповідно доякоїОСОБА_5 зазначений як власник земельних ділянок, на які заявник просить накласти арешт. Дата формування такого витягу - 03.07.2023.

В обгрунтування ж клопотання, як вже зазначалося судом, зазначається, що є дуже велика вірогідність того, що відповідач ОСОБА_5 здійснить відчуження вищезазначених земельних ділянок, що в свою чергу унеможливить виконання судового рішення.

Вказане клопотання тривалий час не розглядалося попереднім складом суду. У підготовочому судовому засіданні у дійсному складі суду представник потерпілих повідомив, що таке клопотання ними підтримується із зазначених у клопотанні підстав. Водночас, на переконання суду, саме твердження заявника, що існує велика ймовірність відчуження земельних ділянок обвинуваченим, виключає можливість суду керуватися витягом, сформованим 03.07.2023, тобто більш ніж 1,5 р. тому.

Відтак, суд вважає, що заявником на цій стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане вище майно з метою забезпечення позову, на підставі чого клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.170,171,172 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та цивільного позивача ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про арешт майна (в порядку статті 170 КПК України) відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Дата оголошення повного тексту ухвали 26.02.2025 о 16:45.

Суддя ОСОБА_13