Решение № 125479413, 31.01.2025, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 953/6189/24 Провадження 2/636/803/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, -

встановив:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9922941 від 16.10.2019 у розмірі 23400,05 гривень та судовий збір у сумі 2422,40 гривень.

Позовні вимогимотивовані тим,що 16.10.2019 ОСОБА_1 ,ознайомившись зумовами Публічноїпропозиції наукладання договорупро наданняпозики ТОВ«ФК «Профіль»,підписанням Заяви-приєднання№ 9922941підтвердив,що акцептуєПублічну пропозиціюТОВ «ФК«Профіль»,внаслідок чоговідповідач уклавдоговір проспоживчий кредит№ 9922941з ТОВ«ФК «Профіль».За кредитнимдоговором ТОВ«ФК «Профіль»надав відповідачцікредит усумі 13697,00 гривень строком на 12 місяців зі сплатою відсотків. 21.12.2021 р. між ТОВ «ФК «Профіль» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 21122021, за яким первісний кредитор передав ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 23400,05 гривень. Відповідач добровільно взятих на себе зобов`язань не виконує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій позов підтримав в повному обсязі, просив суд розглянути справу без його участі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Також, відповідач викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

На підставі Заяви-Анкети на приєднання до договору про надання позики №9922941 від 16.10.2019, паспорту споживчого кредиту, які були підписані ОСОБА_1 та представником ТОВ «ФК «Профіль», між ними було укладено Договір про споживчий кредит. За умовами договору відповідач отримав кредит в розмірі 13697,00 гривень строком на 12 місяців зі сплатою відсотків.

Відповідач не надав своєчасно ТОВ «ФК «Профіль» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Згідно умов Договору факторингу № 21122021 від 21.12.2021 року, ТОВ "ФК «Профіль" відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 9922941 від 16.10.2019 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до відповідача.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 27.02.2021 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 9922941 від 16.10.2019 року складає 23400,05 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 13697,00 гривень; заборгованість за відсотками 9703,05 гривень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) в строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 9922941 від 16.10.2019.

Відповідачем ОСОБА_1 розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розміру, суду не надано. На час розгляду справи судом відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, що відповідач не належним чином виконує свої зобов`язання, суд позовні вимоги задовольняє і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором 9922941 від 16.10.2019 року в розмірі 23400,05 гривень.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень. представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.04.2024 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М.; додаткову угоду № 0012736513782 до договору про надання правничої допомоги №42649746 від 01.04.2024 року; акт виконаних робіт, в якому зазначена послуга, яка надається, кількість годин та вартість. Згідно опису обсягу та видів виконаних робіт на професійну правничу допомогу, витрати складаються: правовий аналіз обставин спірних правовідносин 1,5 год. 2250,00 гривень, складання позовної заяви 3 год. 3000,00 гривень, формування додатків до позовної заяви 1 год. 750,00 гривень.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідач по справі не надав суду заперечення щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 23400,05 гривень, а також судові витрати, з яких 2422,40 гривень - сплачений позивачем судовий збір та 6000,00 гривень - витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 81, 83, 141, 258-259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов товаристваз обмеженоювідповідальністю «ДІДЖИФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42649746) заборгованість за договором № 9922941 від 16.10.2019 в розмірі 23400 (двадцять три тисячі чотириста) гривень 05 (п`ять) копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 13697,00 гривень; заборгованість за відсотками 9703,05 гривень, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя