Решение № 125478372, 27.02.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4789/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський Ферментаційний Завод" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2024/000300/2 від 20.05.2024 р. та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000803;

- визнати протиправними та скасувати прийняті Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2024/000301/2 від 20.05.2024 р. та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000804;

- визнати протиправними та скасувати прийняті Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2024/000302/2 від 20.05.2024 р. та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000805.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним було подано до Чернівецької митниці Державної митної служби України митні декларації та усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Однак, за результатами розгляду поданих митних декларацій та доданих до них документів, відповідачем протиправно винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки при здійсненні митного оформлення товару ним були надані всі необхідні документи, які підтверджували ціну товару. Також позивач вказав, що подані документи не містили ніяких суттєвих розбіжностей, що, в свою чергу, слугувало підставою для визначення митної вартості товару за першим методом.

Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення адміністративного позову та зазначив, що рішення про коригування митної вартості прийнято правомірно. Відповідач вказує на те, що при аналізі поданих митному органу документів були виявлені неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти та коректності інформації, зазначеної у документах та повноти всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Таким чином, у посадових осіб митного органу не було достатніх підстав для визначення митної вартості товару за першим методом (на основі заявленої декларантом вартості товару). З огляду на наведене, відповідач вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень він діяв у відповідності до вимог законодавства, не порушував прав та законних інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 22.10.2024 року адміністративний позов залишено без руху. 29.10.2024 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, у зв`язку із цим, судом відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

20 квітня 2023 року між компанією VANI TOBACCOS (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Закарпатський Ферментаційний Завод (покупець) було укладено Контракт № VT/TFPLLP/01/2023-24, згідно п.1.1. якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити не оброблену, не ферментовану тютюнову сировину різних типів, вирощених в Індії. Відповідно до п. 3.1 контракту, загальна вартість товару, що постачається за цим контрактом, становить приблизно 1000000 (Доларів США). (а.с. 49-50).

20.05.2024 року позивачем подано до Чернівецької митниці митну декларацію №24UА408020026569U0, якою було задекларовано для митного оформлення товар - тютюнову неферментована сировина. У митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 39600 доларів США. До зазначеної митної декларації було додано: рахунок-фактура (iнвойс) VANI/14/2023-24/1 від 01.02.2024; коносамент BBC/VAR/16920 від 08.02.2024; автотранспортна накладна №1 від 13.05.2024; Сертифiкат про походження товару №20943 від 05.02.2024; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142000-3202-0105 від 07.09.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2024/006684 від 18.05.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1500002659 від 15.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №48 від 13.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/н від 13.05.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 20.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу VT/TFPLLP/01/2023-24 від 20.04.2023; некласифікований внутрішній договір (контракт) 25/01-1 від 25.01.2023; інші некласифіковані документи (атестат № TER.3.AT.001-23 від 12.01.2023, довідка № 04-07/75 від 01.02.2023, ЛД № 20/05-01 від 20.05.2024, свідоцтво № 02-0004/2023 від 11.01.2023). (а.с. 21-28).

За результатами розгляду поданої митної декларації 24UА408020026569U0 та доданих до неї документів Чернівецькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UА408000/2024/000300/2 від 20.05.2024 р., згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару. (а.с. 18).

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000803 від 20.05.2024. (а.с. 19).

20.05.2024 року позивачем подано до Чернівецької митниці митну декларацію №24UA408020026570U3, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме: тютюнова неферментована сировина. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 39600 доларів США. До зазначеної митної декларації було додано: рахунок-фактура (iнвойс) VANI/14/2023-24/2 від 01.02.2024; коносамент BBC/VAR/16920 від 08.02.2024; автотранспортна накладна №2 від 13.05.2024; Сертифiкат про походження товару №20943 від 05.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1500002659 від 15.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №47 від 13.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/н від 13.05.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу VT/TFPLLP/01/2023-24 від 20.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 20.12.2023; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142000-3202-0105 від 07.09.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2024/006685 від 18.05.2024; некласифікований внутрішній договір (контракт) 25/01-1 від 25.01.2023; інші некласифіковані документи (атестат № TER.3.AT.001-23 від 12.01.2023, довідка № 04-07/75 від 01.02.2023, ЛД № 20/05-01 від 20.05.2024, свідоцтво № 02-0004/2023 від 11.01.2023); заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №878/13/28.4 від 19.05.2024. (а.с. 43-50).

За результатами розгляду поданої митної декларації 24UA408020026570U3 та доданих до неї документів Чернівецькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UА408000/2024/000301/2 від 20.05.2024 р., згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митна вартість товару. (а.с. 40).

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000804 від 20.05.2024. (а.с. 41).

20.05.2024 року позивачем подано до Чернівецької митниці митну декларацію №24UA408020026571U2, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме: тютюнова неферментована сировина. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 39600 доларів США. До зазначеної митної декларації було додано: рахунок-фактура (iнвойс) VANI/14/2023-24/3 від 01.02.2024; коносамент BBC/VAR/16920 від 08.02.2024; автотранспортна накладна №3 від 13.05.2024; Сертифiкат про походження товару №20943 від 05.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1500002659 від 15.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №46 від 13.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/н від 13.05.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу VT/TFPLLP/01/2023-24 від 20.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 20.12.2023; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142000-3202-0105 від 07.09.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2024/006683 від 18.05.2024; некласифікований внутрішній договір (контракт) 25/01-1 від 25.01.2023; інші некласифіковані документи (атестат № TER.3.AT.001-23 від 12.01.2023, довідка № 04-07/75 від 01.02.2023, ЛД № 20/05-01 від 20.05.2024, свідоцтво № 02-0004/2023 від 11.01.2023). (а.с. 32-39).

За результатами розгляду поданої митної декларації 24UA408020026571U2 та доданих до неї документів Чернівецькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UА408000/2024/000302/2 від 20.05.2024 р., згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару. (а.с. 29).

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000805 від 20.05.2024. (а.с. 30).

Мотивувальна частина

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом ч.ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митним органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митним органом не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митним органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.05.2024 р. позивачем з метою проведення митного оформлення товарів до Чернівецької митниці для митного оформлення тютюнової неферментованої сировини подано митні декларації №24UА408020026569U0, №24UA408020026571U2, №24UA408020026570U3.

До вказаних митних декларацій позивачем було додано: рахунки-фактури (інвойси), автотранспортні накладні, сертифікат походження товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) х доповненнями (специфікація), коносамент, та інші документи.

За результатами розгляду митних декларацій відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів митний орган виходив із того, що подані позивачем документи, які підтверджують митну вартість, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості зауважень митного органу до змісту та комплектності поданих позивачем разом із митними деклараціями документами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 т. 9, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, що не відповідає приписам ч. 3 ст. 53 МК України.

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Стосовно виявлених відповідачем розбіжностей у документах при поданні митної декларації, судом зазначає наступне.

Пунктом 2.4 контракту від 20.04.2023 р передбачено, що продавець на кожну відвантажену партію товару надсилає покупцеві оригінали та копії, зокрема, таких документів: сертифікат якості, пакувальний лист, копію митної декларації.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України визначає, які документи є такими, що підтверджують митну вартість товарів. Серед зазначених у вказаній статті документів, не зазначено сертифіката якості, пакувального листа, митної декларації країни відправлення, як таких, які підтверджують митну вартість товарів. Таким чином, зазначені документи не впливають на правильність визначення митної вартості товарів.

Щодо ненадання документів про оплату товару, то слід зазначити, що митному органу позивачем надано достатньо документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, а тому ненадання документів про оплату товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару визначеної декларантом за основним методом.

Стосовно поставки позивачем товару на умовах FOB IN Chennai, суд звертає увагу на наступне. Згідно міжнародних правил та умов Інкотермс, умови поставки FOB означають, що усі витрати, пов`язані з доставкою вантажу від складу відправника до порту відправлення FOB Chennai, експедиторське обслуговування в порту відправлення та завантаження контейнеру на борт судна сплачує сам відправник, а також здійснює виконання експортних митних формальностей. Відповідальність за вантаж та усі наступні витрати, після завантаження контейнеру на судно, переходять до отримувача вантажу.

На підтвердження витрат перевезення (фрахту) товару в порт призначення позивачем додано до митної декларації інвойс за надання послуг морського перевезення по маршруту Chennai /India/ - Varna /Bulgaria/, вартість якого включено до митної вартості товару. Таким чином, Чернівецькій митниці були надані документи, які підтверджують таку складову митної вартості як перевезення (фрахт) в порт призначення.

Стосовно того, що позивачем не зазначено в графі 31 МД інформацію про те, що товари врожаю 2023 року, то дана інформація наявна в інших товаросупровідних документах, та воно жодним чином не впливає на розрахунок митної вартості товарів, оскільки не підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, а тому не може бути покладено в основу відмови в розмитненні товару та коригуванні його митної вартості.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем договору-заявки, в якому вказано послуги перевезення, його маршрут та вартість, яка додана до вартості товару при поданні митної декларації, суд вважає, що відсутність вказаного документу не спростовує можливість підтвердження числових значень митної вартості за наявності інших документів, які були наявні у відповідача.

Також суд звертає увагу, що згідно ч. 11 ст. 58 МК України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення, тому вартість експедиційних послуг на території України позивачем правомірно не додано до митної вартості товарів. При цьому, суд звертає увагу, що інші послуги з перевезення та їх вартість зазначені в рахунку на оплату, та їх числові значення включені до митної вартості товарів.

Таким чином, відповідачу при здійсненні митного оформлення товару були надані документи, обсяг яких підтверджував ціну товару та не містив розбіжностей, а тому й потреба надавати додаткові документи на підтвердження вартості товару була відсутня.

При цьому, відповідач витребовував у позивача додаткові документи, які не є обов`язковими і не можуть слугувати самостійною підставою для відмови у митному оформленні імпортованого товару за заявленою декларантом ціною.

Отже, наведені вище доводи і аргументи відповідача з приводу правомірності спірних рішень належним чином не підтверджені наявними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Суд наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

У вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за іншою митною декларацією.

Аналіз показників, взятих за основу для визначення митної вартості митним органам, свідчить про те, що митним органом дійсно використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, які були задекларовані позивачем раніше. Судом встановлено, що ціна товару, яка зазначена у поданих митних деклараціях є аналогічною, однак курс євро-гривня у декларації взятій митним органом для порівняння є різним. Вказане свідчить про необґрунтованість проведених митним органом розрахунків.

Суд звертає увагу на те, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №280/1824/19.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно частини 2 статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Встановивши, що подані документи містять розбіжності, контролюючий орган повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

З зазначеного слідує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Відтак суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Водночас, митним органом як суб`єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару. Указане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Разом із цим, в ході судового розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

Також суд звертає увагу, що у постанові від 20.03.2020 року по справі № 480/4423/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у митного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування методів віднімання та додавання, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товару.

Водночас, зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

Крім того, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 809/506/17 та від 14.06.2022 у справі № 809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваному рішенні між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у частині 2 ст.2 КАС суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень, недобросовісно й нерозсудливо.

Отже, за наведених вище мотивів, оскаржувані рішення про коригування митної вартості не можна вважати правомірними, а тому суд вбачає підстави для їх скасування.

Решта доводів учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, в той час як позивач надав суду належні обґрунтування та докази на підставі яких суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати прийняті Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2024/000300/2 від 20.05.2024 р. та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000803.

3. Визнати протиправними та скасувати прийняті Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2024/000301/2 від 20.05.2024 р. та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000804.

4. Визнати протиправними та скасувати прийняті Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2024/000302/2 від 20.05.2024 р. та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2024/000805.

5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 10981,80 грн згідно платіжної інструкції №1244 від 28.10.2024 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський Ферментаційний Завод" (вул. Льва Толстого, 44, кв. 26, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 45042721).

відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43971359).

Суддя Т.М. Брезіна