Постановление суда № 125478199, 26.02.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2025 року справа № 826/1646/15 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №826/1646/15 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не зазначений) до Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в м. Києві (вул. Володимирська 15, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 08592201) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

28.01.2025 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження справу №826/1646/15 за позовом ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Святогор Олексій Анатолійович за ордером - РНОКПП не зазначений, відомості про електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС не зазначені) до Головного управління Міністерства внутрішніх справі України в м. Києві про визнання протиправним та скасування індивідуального акта та запропонував позивачеві обгрунтувати зміст і характер порушеного права обраним відповідачем, запропонував сторонам надати актуальні відомості щодо рішення Конституційного Суду України щодо спірних правовідносин, а також письмово повідомити про доцільність залучення інших учасників, обґрунтування позицій з наданням доказів на підтвердження обставин у спірних відносинах, призначити підготовче судове засідання на 26.02.2025 о 13 годині 30 хвилин із повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ЄДРСР 124778663).

26.02.2025 вх.№ 9927/25 у відзиві представник відповідача зазначає про отримання ухвали Ліквідаційною комісією: Головне управління рішення не приймало, а реалізовувало рішення МВС України від 17.01.2015 №53 о/с, розрахунки з позивачем здійснені УДАІГУМВС України у м.Києві.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, що не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч.13 ст.171 КАС України).

Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 620/4205/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 640/10399/20 та від 17 травня 2023 року у справі № 640/17939/20.

Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

Позивач просить визнати нечинним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 30.01.2015 №59 о/с, проте не окреслює рішення МВС України від 17.01.2015 №53 о/с та не обгрунтовує зміст і характер порушеного права яким саме відповідачем у спірних правовідносинах і не визначає учасниками справи МВС України (та/або правонаступників), УДАІГУМВС України у м.Києві щодо обставин звільнення з посади у 2015 році.

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права від незаконного звільнення МВС України (вимоги щодо індивідуального акта від 17.01.2015 №53 о/с не формував у цій справі та не повідомив про оскарження цього наказу в іншій справі), УДАІГУМВС України у м.Києві, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (та/або Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві).

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява не містить відомостей про РНОКПП позивача та адвоката, відомостей про електронний кабінет в ЄСІТС, адреси електронної пошти позивача, доказів на підтвердження місця реєстрації позивача.

Згідно з пунктом 2 частини 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

ВПВС у справі №990/161/23 врахувала, що у розумінні вимог ст. 1 закону «Про поштовий зв`язок» від 04.10.2001 №2759-III абонентська скринька не є місцем проживання чи перебування особи / https://zib.com.ua/ua/158475.html

Згідно з висновками ВС у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (відступ від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого) про визначення територіальної юрисдикції (підсудності), яке здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання. Звернення позивача до суду з позовом за місцем його перебування без підтвердження реєстрації не відповідає нормам процесуального законодавства.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; розрахунку сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру до різних відповідачів; обрання способу захисту з урахуванням ст.5 КАС України; повідомлення відомостей на виконання п.2 ч.5 ст.160 КАС України стосовно ОСОБА_1 щодо доказів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, довідки РНОКПП, адреси електронної пошти та електронного кабінету в ЄСІТС та стосовно адвоката як представника - актуальності дані щодо дії договору про правничу допомогу, РНОКПП, відомостей про електронний кабінет в ЄСТІС; обгрунтованого клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на чиїй стороні та/або про залучення співвідповідача чи заміну відповідача.

Платiжнi реквiзити для сплати судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/).

Запропонувати учасникам справи обгрунтувати позицію щодо належного відповідача, співвідповідача, третіх осіб відповідно до ст.48, 49 КАС України.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали направити учасникам справи.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА