Постановление суда № 125474021, 27.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 лютого 2025 рокуСправа №640/31724/20Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Буд-Бізнес» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської держаної адміністрації) про визнання протиправним та скасування постанови №3/20/073-1690 від 11.02.2020 року про накладення штрафу у розмірі 75 672, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Буд-Бізнес до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської держаної адміністрації) про визнання протиправним та скасування постанови №3/20/073-1690 від 11.02.2020 року про накладення штрафу у розмірі 75 672, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року Відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

11.01.2021 року від відповідача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву.

11.01.2021 року від відповідача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі №640/31724/20.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, справу в порядку пп.2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 06.04.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/31724/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825 Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/31724/20.

30.01.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/31724/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 адміністративна справа розподілена судді Неклеса О.М. для розгляду.

Згідно реєстру передачі справ судді, адміністративна справа №640/31724/20 отримана суддею Неклеса О.М. 31.01.2025 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року прийнято справу №640/31724/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Буд-Бізнес до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської держаної адміністрації) про визнання протиправним та скасування постанови №3/20/073-1690 від 11.02.2020 року про накладення штрафу у розмірі 75 672, 00 грн. до провадження.

Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №640/31724/20.

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.

Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю ПБК Буд-Бізнес про його обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окрему підсистему (модуль) у відповідності до вимог ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України та про можливість ознайомлення з матеріалами позовної заяви через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Судом після відкриття провадження по справі встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивач оскаржує постанову №3/20/073-1690 від 11.02.2020 року, якою ТОВ ПБК Буд-Бізнес визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 75 672, 00 грн.

Цією постановою також було роз`яснено, що вона може бути оскаржена до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Постанова №3/20/073-1690 від 11.02.2020 року була надіслана позивачу шляхом поштового зв`язку та отримана 27.02.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 №208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Отже Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Разом з тим, Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлений спеціальний строк для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який становить 15 днів з дня її винесення.

Оскаржувана постанова датована 11.02.2020 року та була отримана 27.02.2020 року.

Однак цю позовну заяву було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва 15.12.2020 року.

Тобто позивачем було пропущено п`ятнадцятиденний строк для оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №3/20/073-1690 від 11.02.2020 року.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Як зазначалося вище, оскаржувана постанова датована 11.02.2020 року та була отримана 27.02.2020 року.

Однак цю позовну заяву було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва 15.12.2020 року.

Тобто позивачем було пропущено п`ятнадцятиденний строк для оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №3/20/073-1690 від 11.02.2020 року.

При цьому з клопотанням про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач до суду не звертався.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.

Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому суд враховує, що позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини 5 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Абзац перший частини шостої статті 18 в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи № 3424-IX від 19.10.2023 - зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, введено в дію 20.02.2024 р.

З КП "ДСС" вбачається про відсутність у сторони позивача електронного кабінету користувачів ЄСІТС.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю ПБК Буд-Бізнес про його обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окрему підсистему (модуль) у відповідності до вимог ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України та про можливість ознайомлення з матеріалами позовної заяви через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Однак станом на 27.02.2025 року інформація з відповідними доказами щодо реєстрації позивача в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі до суду не надходили.

Відповідно до ст. 169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет, відповідно до статті 18 цього Кодексу.

На підставі викладеного вище суд повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю ПБК Буд-Бізнес про його обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окрему підсистему (модуль) у відповідності до вимог ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України та про можливість ознайомлення з матеріалами позовної заяви через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Таким чином, позовну заяву після відкриття провадження слід залишити без руху, а позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, докази реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю ПБК Буд-Бізнес електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст. 122, 123, 160, 161, ч. ч. 13, 14, 15 ст. 171, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Буд-Бізнес» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської держаної адміністрації) про визнання протиправним та скасування постанови №3/20/073-1690 від 11.02.2020 року про накладення штрафу у розмірі 75 672, 00 грн, залишити без руху.

Позивачеві в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску, докази реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБК Буд-Бізнес» електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса