Решение № 125380898, 10.02.2025, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/7503/24 Провадження 2/636/583/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача Гордєєва О.В., яка діє на підставі належним чином завіреної довіреності, звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором б/н від 02.12.2020 у розмірі 37331.66 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.12.2020 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 02.12.2020 відповідач підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку Універсальна, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт до 50000.00 грн. під процентну ставку 42.0 % річних на строк 12 місяців з пролонгацією з зобов`язанням внесення щомісячних платежів у розмірі 5% від заборгованості, але не менше 100.00 грн., або 10% від заборгованості, але не менше 100.00 грн. в разі прострочення, проценти у разі прострочення: 60%. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримала кредитну картку номер НОМЕР_1 строк дії 12/23 тип Універсальна. Відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму ліміту, відповідно до виписки по рахунку. Тобто позивачсвої зобов`язанняза Договоромвиконав уповному обсязі,надавши відповідачуможливість розпоряджатисякредитними коштамина умовах,передбачених Договором,у межахустановленого кредитноголіміту,який уподальшому змінювавсязгідно зумовами Договору. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку. Відповідач не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 04.09.2024 року становить 37331.66 грн., яка складається з наступного: 30459.39 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6872.27 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. На підставі викладеного представник позивача просила позов задовольнити.

Представник позивача надала з позовом заяву, в якій просила розгляд провести без їх участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судові засідання, призначені на 22.11.2024 та 10.02.2025 не з`явилася, відзив на позов не надала, про відкриття провадження в справі та про проведення судових засідань повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи в її відсутності до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст.223, ст. ст.280,281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02.12.2020 між банком та відповідачем підписано заяву №б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.13-20), згідно якої відповідач підписанням заяви приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Відділені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та Правил надання банківських послуг. Крім того у заяві зазначені наступні умови кредитування: тип кредиту- відновлювальна кредитна лінія, сума кредиту:до 50000.00 грн.- для карт «Універсальна», до 75000.00 грн. для карт «Універсальна Голд», строк- 12 місяців з пролонгацією, мета -споживчі цілі, спосіб надання кредиту- безготівковим шляхом, процентна ставку42.0 % річних для карт «Універсальна», 40.8 % - для карт «Універсальна Голд». Також зазначений порядок повернення кредиту та наслідки невиконання/прострочення виконання зобов`язань, угода про використання простого електронного підпису, витяг з умов та правил надання банківських послуг. Заява підписана відповідачем власним підписом в електронному вигляді 02.12.2020 13:50.

Крім того надано паспорт кредиту від 02.12.2020 (а.с.21-22), в якій зазначено істотні умови кредитного договору: сума кредиту, строк договору, процентна ставка, витрати за кредитом, порядок повернення кредиту, відповідальність за порушення виконання зобов`язання та інші умови. Суд зазначає, що у паспорті кредиту зазначені умови кредитування для карток Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, MC Black Edition, Visa Signature, MC WorldElite, Visa Infinite. Паспорт кредиту підписано відповідачем власним підписом в електронному вигляді 02/12/2020.

Суду надано виписку за договором №б/н за період з 01.01.2021 по 04.09.2024 (а.с.23-26), згідно якої відповідач дійсно користувався наданими коштами.

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон), електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис, електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані, будь-яка інформація в електронній формі; засіб електронного підпису чи печатки апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

Відповідно до змісту ст. 7 Закону оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст.14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1-3ст.100ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Частиною 13статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36Господарського процесуальногокодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі змістом ст.ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1статті 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст.1054та ч. 2 ст.1050 ЦК Українинаслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З положень частини 1, 2ст. 1056-1 ЦК Українивбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Заст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідност.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування»(далі також -Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За статтею 11Закону України«Про захистправ споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.

Згідно з ч.ч.1-4ст.263ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З розрахунку заборгованості (а.с.27-31) вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 04.09.2024 становить 37331.66 грн. та складається з заборгованості за кредитом в розмірі 30459.39 грн; заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6872.27 грн., погашено за поточним тілом кредиту 116192.03 грн., погашено заборгованості за простроченим тілом кредиту 13.49 грн. Крім того з розрахунку вбачається, що процентна ставка змінювалася.

При цьому до суду не надано відомостей щодо типу виданої позичальнику картки, а з наданих документів суд позбавлений можливості визначити який саме розмір процентної ставки погоджено сторонами та застосовувався до позичальника за договором від 02.12.2020 (оскільки у заяві визначено різний розмір процентної ставки до двох різних типів карток, інформації щодо типу виданої відповідачу картки матеріали справи не містять). Виписку по рахунку та розрахунок заборгованості, на які в позовній заяві посилається представник позивача щодо розміру процентної ставки, суд не може вважати беззастережним доказом на підтвердження узгодженої сторонами процентної ставки.

З огляду на вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Договором, укладеним 02.12.2020 в розмірі 30459.39 грн.

Частиною 1 статті 79ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 284, 289, 352, 354, пп.15.5п.15ч.1РозділуХІІІПерехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 02.12.2020 заборгованість у розмірі 30459.39 грн. (тридцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 39 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50) понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 1976,44 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят шість гривень 44 копійки).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Золотоверха