Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/2582/20
Провадження №2-з/367/29/2025
УХВАЛА
Іменем України
05 лютого 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області Турбара Андрія Вікторовича, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
30 січня 2025 року від керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області Турбара Андрія Вікторовича надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі в якій просив суд:
- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площею 1.5 га, яка розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області;
- заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та іншим фізичним і юридичним особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки із кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площею 1.5 га чи вплинути на її правовий статус, в тому числі, огороджувати ділянку, здійснювати вирубку дерев, знищувати рослинний покрив будь-яким способом, укладати договори та вчиняти інші правочини, зокрема вносити земельну ділянку до статутного капіталу юридичної особи, передавати в оренду, здійснювати реєстраційні дії щодо земельної ділянки, ініціювати об`єднання/поділ ділянки.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, керівник прокуратури вказує, що після
подання прокурором позовної заяви до Ірпінського міського суду, відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.05.2021 № 484 було відчужено земельну ділянку площею 1,5 га з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 на користь ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що спірна земельна ділянка знаходяться в межах земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду та представляє собою площу вкриту лісом, користування нею може призвести до порубки дерев, чагарників, в тому числі розорювання земельної ділянки, а також до зміни якісних характеристик останньої.
Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площею 1.5 га належать до земель лісового фонду, права її законного власника держави в особі Київської обласної державної адміністрації вважатимуться ефективно захищеними лише в разі, якщо вона повернеться до державної власності в первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.
Для досягнення такої мети в національному законодавстві встановлений інститут забезпечення позову, який покликаний створити належні передумови для виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів щодо забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
До таких заходів згідно зі статтею 150 ЦПК України належать, зокрема, накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Застосовані заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність заходу забезпечення позову з позовними вимогами передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати через невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову вживаються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може призвести до порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
У постанові від 01.07.2020 у справі № 756/7833/19 Верховний Суд вказав, що ненадання позивачем доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, не є безумовною підставою для відмови в забезпеченні позову, оскільки умовою застосування відповідних заходів є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду. Крім того, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти всі обставини, які мають значення для справи і встановлення яких необхідне для вирішення спору по суті. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, щоб захистити законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення у подальшому.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що у разі заявлення позивачем вимоги немайнового характеру має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до недотримання вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що тривалість часу користування відповідачем нерухомим майном і невчинення дій, що могли би підтвердити намір негайно відчужити його (відсутність доказів звернення до ріелторів чи розміщення оголошення про продаж), не спростовують висновків про наявність у відповідача як в одноособового власника можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходів забезпечення позову.
Вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) є не що інше, як застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Наведена судова практика переконливо підтверджує, що при ініціюванні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом арешту нерухомого майна та заборони вчинення щодо нього дій не вимагається подання доказів реального вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження майна, оскільки достатнім для задоволення такої заяви є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На користь такого припущення свідчить існування у відповідача як одноособового власника юридичної можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном.
Предметом спору за поданим позовом є повернення земельної ділянки із кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площею 1.5 га, яка на даний час перебуває у власності ОСОБА_2 , і щодо якої були вжитті заходи відчуження первісним власником.
Так, враховуючи її особливий природоохоронний статус, ефективним способом забезпечення позову буде заборона вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження цієї території, зокрема, але не виключно, огороджувати ділянку, вирубувати дерева, знищувати рослинний покрив будь-яким способом.
Крім цього, оскільки наразі ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, доцільно заборонити їй та іншим особам укладати договори щодо неї, вчиняти інші правочини, зокрема вносити її до статутного капіталу юридичної особи, передавати в оренду, здійснювати реєстраційні дії щодо останньої, ініціювати об`єднання/поділ ділянки тощо.
Обрані заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору та відповідають позовним вимогам. Правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав ОСОБА_2 , однак їх незастосування може спричинити не лише чергове відчуження земельної ділянки, а й настання незворотних наслідків для цього об`єкта лісового фонду через вирубку дерев чи інше використання всупереч режиму, встановленому для земельних ділянок вказаної категорії.
На підставі викладеного, заявник просить подану заяву задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
3 точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 3, 4 ст. 150 ЦПІК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить: усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площею 1,5 га, яка розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, шляхом визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-7877/15-17-сг від 12.05.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , загальною площею 1,5000 га з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Гостомельської селищної ради Київської області, усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площею 1,5 га, яка розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.05.2021 за індексним номером 58201894 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 1,5 га, кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Гостомельської селищної ради Київської області, усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельно ділянкою лісового фонду з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 .
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки: 410102919 від 28.01.2025) за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.05.2021 № 484 ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку площею 1,5 га з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудюка М.В від 18.05.2021 № 58201894 за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 загальною площею 1,5 га (номер запису про право власності: 42005336, дата державної реєстрації: 18.05.2021). Отже, ОСОБА_2 є власником вказаної земельної ділянки.
Таким чином, вимоги позивача є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю, тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площе 1.5 га, яка розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, та забороною вчиняти певні дії.
3 урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260-261 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області Турбара Андрія Вікторовича, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площею 1.5 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1277554832109, яка розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та іншим фізичним і юридичним особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки із кадастровим номером 3210945900:02:003:0025 площею 1.5 га чи вплинути на її правовий статус, в тому числі, огороджувати ділянку, здійснювати вирубку дерев, знищувати рослинний покрив будь-яким способом, укладати договори та вчиняти інші правочини, зокрема вносити земельну ділянку до статутного капіталу юридичної особи, передавати в оренду, здійснювати реєстраційні дії щодо земельної ділянки, ініціювати об`єднання/поділ ділянки.
Копію ухвали суду направити до відома та виконання сторонам по справі, а також державному реєстратору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Кравчук
Судебное решение № 125360974, Ірпінський міський суд Київської області было принято 05.02.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 367/2582/20. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: