Приговор № 125351086, 24.02.2025, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/32/25

Провадження №1-кп/550/46/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутовекримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170450000765 від 13 грудня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця селища Чутове Чутівського району Полтавської області, який має професійно-технічну освіту, має статус фізичної особи-підприємця, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України (даліКК України),

з угодою про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_4 та начальником Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 11 січня 2024 року у справі № 550/1422/23 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення згідно зі ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.

Як закріплено у ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 11 січня 2024 року у справі № 550/1422/23, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, діючи умисно, не виконуючи рішення суду, яке набрало законної сили, в частині позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 08 березня 2024 року, близько 11 години 32 хвилин, керував транспортним засобом марки «BMW 320D» із д.н.з. НОМЕР_1 на автомобільній дорозі по площі Перемоги в селищі Чутове Полтавського району Полтавської області, чим порушив виконання рішення суду.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

На розгляд Чутівського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170450000765 від 13 грудня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, з реєстром матеріалів досудового розслідування та угодою про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_4 та начальником Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 .

Так, 09 січня 2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 та начальником Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Як вбачається з угоди про визнання винуватості, підозрюваний та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також узгодженого покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України,у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень в дохід держави, згоди підозрюваного на його призначення, наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, та наслідків невиконання угоди.

Потерпілі в даному кримінальному провадженні відсутні.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, вирішити питання про речові докази у цьому кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого, щиро розкаявся, запевняв суд, що в подальшому подібного не вчинятиме, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, вказуючи, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди. Зазначив, що є фізичною особою-підприємцем та має можливість сплатити даний штраф.

Захисник ОСОБА_5 просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити її підзахисному узгоджене сторонами покарання. Також вказала, що обвинувачений таке кримінальне правопорушення вчинив вперше та щиро розкаюється у вчиненому.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Судом встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, зі слів обвинуваченого має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, є фізичною особою-підприємцем та має можливість сплатити штраф.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Судом враховано, що щире каяття, характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, та означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро шкодує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурору та захиснику також зрозумілі наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, в ході досудового розслідування не застосовувалися.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 314, 373, 374, 468,469, 472,474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 12 січня 2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 та начальником Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024170450000765 від 13 грудня 2024 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот гривень) грн.

Речові докази:

- DVD-R диск, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1