Постановление суда № 125348178, 24.02.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1067/25

Провадження № 2-а/159/127/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., ознайомившись із матеріалами провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

23.02.2024 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області через електронний суд надійшла вказана вище позовна заява. Просить скасувати постанову № 2299 від 25.11.2024р. про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст.122 КАС України).

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) (частина друга статті 286 КАС України).

Як зазначено в ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві позивач ставить питання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в якій зазначає, що про оскаржувану постанову йому стало відомо 16.02.2025р. із застосунку «Дія» в сервісах виконавче провадження що стосовно нього відкрито виконавче провадження. Про те будь-яких доказів із зазначеної обставини суду до позовної заяви не додав.

Крім того, позивач вказує, що 13.11.2024р. був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і йому було відомо про дату розгляду справи 25.11.2024р.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, суд встановив, що позов поданий з пропуском встановлених законодавством строків.

Варто зауважити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

У Постанові ВП ВС від 01 лютого 2024 року, справа № 990/270/23 вказано, (п.38) якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. (П.50) Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Натомість позивач, як вбачається з позовної заяви в призначену дату 25.11.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився. Доказів звернення із клопотаннями до відповідача щодо розгляду справи суду позивач не надав. Подальшою долею відомого йому провадження не цікавився, як він стверджує аж до 16.02.2025р.

Отже з урахуванням наведеного, враховуючи принцип юридичної визначеності, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини об`єктивно не є для нього непереборними та не підтверджені відповідними доказами. Позивач повинен був розраховувати на виконання відповідачем обов`язку після складання протоколу, здійснити протягом 15 днів розгляд справи, та після його неявки в повідомлену йому дату 25.11.2024р. в розумний інтервал часу, (принаймні після закінчення свого відрядження) мав обов`язок вжити заходів (отримати оскаржену постанову в ІНФОРМАЦІЯ_4 ), щоб дізнатись про стан відомого йому провадження та у разі необхідності оскаржити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, тому зазначені обставини суд визнає неповажними.

Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином суд, керуючись ч.1 ст.123 КАС України залишає позовну заяву без руху для вказання позивачем інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись 123 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, викладені в позовній заяві поданої представником позивача Колєснік Н.В. від 23.02.2025р., що зареєстрована в суді 24.02.2025р. - визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладання стягнення у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Встановити позивачу строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для вказання інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Роз`яснити, якщо не буде подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з інших підстав в зазначений строк, позовна заява буде повернута.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяО. Г. Шишилін