Постановление суда № 125301207, 20.02.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 199/10246/24

Провадження №: 2/332/1022/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Паніній Л.Д., розглянувши позовну заяву Моторного транспортногострахового бюроУкраїнидо ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

встановила:

До Заводського районного суду м.Запоріжжя з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська за підсудністю надійшла позовна заява Моторного транспортного страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Підставами направлення зазначеної цивільної справи до Заводського районного суду м.Запоріжжя в ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 12.12.2024 стало те, що позов пред`явлений за правилами загальної підсудності, за місцем реєстрації відповідача; відповідно до інформації Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що по територіальності відноситься до Пологівського району Запорізької області та, відповідно до розпорядження Верховного Суду України «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» № 49/0/9-22 від 14 вересня 2022 року підсудність судових справ Гуляйпільського районного суду Запорізької області визначена за Заводським районним судом м.Запоріжжя.

22.01.2025 на адресу суду відповідачем ОСОБА_1 надано клопотання про передання справи за підсудністю до Амур-Нижньодніпровськогорайонного судуміста Дніпропетровськаз тих підстав, що ОСОБА_1 проживає, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до інформації Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що по територіальності відноситься до Пологівського району Запорізької області.

Проте, як встановлено судом, на даний час відповідач ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 1205-5001588756 від 16.05.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 9ст. 187 ЦПК Україниякщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.

Згідно зіст. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомуст.32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно достатті 29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зістаттею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Порядок здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів встановлюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265.

Згідно з п. 4 цього Порядку, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

Відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), що знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, вносяться до реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію за межами таких територій.

Внесення до реєстру територіальної громади відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, здійснюється на підставі: документа, що підтверджує право на проживання в житлі, що знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, або інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про таке житло; або відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), внесених до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; або відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), внесених до відомчої інформаційної системи ДМС.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.

При вирішенні питання щодо підсудності справи необхідно враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 визначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціальногоЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

ПоложенняЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»мають пріоритет над положеннямиЗакону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до абзацу 1 частини першоїстатті Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»(далі Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частини перша, друга статті 4 Закону.

Згідно з частиною першоюстатті 5 Законудовідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, зі змінами, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання / перебування таких осіб, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання / перебування цих осіб у зв`язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання / перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.

У вже згаданій постанові від 29 липня 2019 року у справі №4 09/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціальногоЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік ВПО засвідчує місце проживання особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.

При вирішенні питання щодо підсудності справи необхідно враховувати імперативні положення спеціальногоЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

В постанові Верховного Суду від 28 липня 2019 року (справа № 409/2636/17) визначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціальногоЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

ПоложенняЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»мають пріоритет над положеннямиЗакону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

З 16.05.2024 зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, знаходиться адресою: АДРЕСА_2 , з позовом до суду позивач звернувся 10.12.2024 до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, з дотриманням правил територіальної підсудності.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно зіст. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже,позов транспортногострахового бюроУкраїнидо ОСОБА_1 підсудний Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача відноситься до юрисдикції цього суду.

Керуючись ч. 2 ст. 28, п.1, 3 ст.31 ЦПК України,-

Постановила:

Цивільну справу ЄУН 199/10246/24 за позовом Моторного транспортногострахового бюроУкраїнидо ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу передати за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя або безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М.Погрібна