Решение № 125289709, 20.02.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5484/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 у розмірі 7 161 526 грн. 08 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (далі - відповідач) заборгованість за договором постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 у розмірі 7 161 526 грн. 08 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з листопада 2021 року по січень 2023 року природний газ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7 161 526 грн. 08 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Ухвалою суду від 23.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.01.2025.

У підготовче засідання 14.01.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 23.12.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 23.12.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 23.12.2024 о 19:16 год. (а.с. 42).

Судом було відзначено, що ухвалою суду від 23.12.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 24.12.2024 відповідач отримав ухвалу суду від 23.12.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 42). Враховуючи дату отримання ухвали суду - 24.12.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 08.01.2025 включно.

У той же час, суд звертав увагу на положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на викладене, суд вважав за доцільне надати відповідачу час для подачі відзиву на позовну заяву та висловлення власної правової позиції у спорі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.01.2025 підготовче засідання було відкладено на 13.02.2025.

У підготовче засідання 13.02.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив. При цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 14.01.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 14.01.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 16.01.2025 (а.с. 54).

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, судом зазначено таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Так, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Враховуючи вказане, всі ухвали суду, зокрема і ухвала суду від 23.12.2024 була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 23.12.2024 вважається врученою відповідачу 24.12.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.42).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 23.12.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123963303) надіслано судом 23.12.2024, зареєстровано в реєстрі 23.12.2024 та забезпечено надання загального доступу - 24.12.2024, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 23.12.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (24.12.2024), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 08.01.2025.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані три тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у м. Дніпро (місцезнаходження відповідача та суду).

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на 13.02.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 13.02.2025 представник позивача повідомив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, які йому відомі; надані всі докази, на які він посилається; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв`язку з чим представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 13.02.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 6615/25 від 14.02.2025), в якому він просить суд провести судове засідання 20.02.2025 без участі представника позивача, а також зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання 20.02.2025 представники позивача та відповідача не з`явилися, при цьому судом враховано наявність клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника, яке було задоволено судом. Представник відповідача причин нез`явлення суду не повідомив, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 13.02.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 13.02.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 13.02.2025 о 18:21 (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою відповідачу 14.02.2025) (а.с. 60).

Судом враховано, що за змістом частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вказане, судом встановлено, що позивач та відповідач були повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів..

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору постачання природного газу, строк дії договору, умови поставки та оплати, факт поставки, загальна вартість поставленого природного газу, настання строку його оплати, допущення прострочення оплати, розмір заборгованості за договором.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як убачається з матеріалів справи, 19.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", ЕІС-код 56Х930000010610Х (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест", ЕІС-код 56XQ00014925С00N (далі - споживач, відповідач) був укладений договір постачання природного газу № 5621-НГТ-4 (далі - договір, а.с. 7-15), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах договору.

У пункті 13.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох підприємств (а.с.15).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 розділу ІІІ книги п`ятої Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу. За договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

За умовами пункту 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з червня 2021 року до червня 2024 року, а саме: з червня 2021 року до червня 2022 року у кількості 348,500 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди) (тис. куб. метрів) (пункт 2.1.1. договору).

Відповідно до пунктів 2.1.2., 2.1.3. договору на період з червня 2022 року до червня 2023 року та на період з червня 2023 року до червня 2024 року замовлені обсяги визначаються сторонами окремими додатковими угодами до договору. У випадку, якщо сторони не узгодили замовлені обсяги газу на зазначені періоди та не підписали відповідні додаткові угоди, постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку. У такому випадку постачальник надсилає рекомендованим листом відповідне письмове повідомлення споживачу про розірвання договору, при цьому договір буде вважатися розірваним з дати, визначеної постачальником у такому повідомленні. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за договором, складається з сум обсягів природного газу, замовлених споживачем за весь період дії договору.

З матеріалів справи вбачаться, що до договору сторонами неодноразово вносилися зміни, шляхом укладення додаткових угод, а саме сторонами були укладені такі додаткові угоди

- Додаткова угода № 1 від 09.12.2021 до договору постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 (а.с. 18);

- Додаткова угода № 2 від 17.01.2022 до договору постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 (а.с. 19);

- Додаткова угода № 3 від 13.02.2023 до договору постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 з додатками 1-3 (а.с. 19 на звороті - 24);

- Додаткова угода № 4 від 16.02.2023 до договору постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 (а.с. 25).

За умовами пункту 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання Актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

У розділі 4 договору сторонами були визначені умови щодо ціни природного газу, зокрема:

- ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за договором, (фіксований) визначається наступним чином (пункт 4.1. договору): ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 договору як Обсяг І (фіксований) визначається наступним чином (пункт 4.1.1. договору): в період з 01.06.2021 до 31.05.2022 (включно) ціна природного газу за 1 000 куб. м газу без ПДВ - 6 183 грн. 33 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн. 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163 грн. 89 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, обсягів газу в період з 01.06.2021 до 31.05.2022 (включно) становить 7 583 грн. 89 коп. (пункт 4.1.1.1. договору);

- в період з 01.06.2022 по 31.05.2023 (включно) ціна природного газу розраховується за формулою, наведеною у пункті 4.1.1.2. договору. До ціни газу, визначеної за наведеною формулою, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн. 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163 грн. 89 коп. за 1000 куб. м (пункт 4.1.1.2. договору);

- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. договору як Обсяг II за 1000 куб. м визначається щомісячно шляхом підписання додаткової угоди на рівні середньоарифметичного значення ціни, що враховує розрахункові ціни (середньоарифметичне значення котирувань) із застосуванням коригуючого коефіцієнта 1,02. До ціни газу, визначеної за наведеною формулою, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн. 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163 грн. 89 коп. за 1 000 куб. м. При розрахунках ціна за 1 тис. куб. м газу округлюється до другої цифри після коми (якщо наступна за другим знаком цифра є більшою або рівною 5, то ця друга цифра збільшується на 1, якщо наступна за другим знаком цифра є меншою або рівною 4, то цифра другого знаку, до якого виконується округлення, залишається без змін) (пункт 4.1.2. договору);

- у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за договором з дати набрання чинності відповідних змін (пункт 4.2. договору);

- загальна фактична вартість договору дорівнює вартості фактично використаного за договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (пункт 4.3. договору);

У пункті 3.5. договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з листопада 2021 року по січень 2023 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 7 389 688 грн. 69 коп., на підтвердження чого сторонами були складені та підписані наступні Акти приймання-передачі природного газу та Корегуючі акти приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 на суму 228 162 грн. 61 коп. (а.с. 26);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 на суму 419 373 грн. 33 коп. (а.с. 26, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 447 987 грн. 81 коп. (а.с. 27);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 41 247 грн. 44 коп. (а.с. 27, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на суму 337 228 грн. 76 коп. (а.с. 28);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 на суму 58 858 грн. 55 коп. (а.с. 28, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 на суму 1 459 956 грн. 62 коп. (а.с. 29).

- Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 на суму 58 742 грн. 92 коп. (а.с. 29, на звороті);

- Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 на суму 1 459 316 грн. 12 коп. (а.с. 30).

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 на суму 838 460 грн. 47 коп. (а.с. 30, на звороті);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 на суму 1 801 645 грн. 08 коп. (а.с. 31);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на суму 1 959 818 грн. 00 коп. (а.с. 3, на звороті).

- Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2023 на суму 607 352 грн. 81 коп., за умовам якого постачальник та споживач дійшли згоди про те, що підписанням даного Акту приймання-передачі, Акт приймання-передачі від 30.11.2022 на обсяг ІІ у кількості 20,66420 тис. м куб. на суму 838 460 грн. 47 коп., у тому числі сума ПДВ - 139 743 грн. 41 коп. вважається анульованим (а.с. 31, на звороті);

- Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2023 на суму 1 554 025 грн. 15 коп., за умовам якого постачальник та споживач дійшли згоди про те, що підписанням даного Акту приймання-передачі, Акт приймання-передачі від 31.12.2022 на обсяг ІІ у кількості 56,70201 тис. м куб. на суму 1 801 645 грн. 08 коп., у тому числі сума ПДВ - 300 274 грн. 18 коп. вважається анульованим (а.с. 32);

- Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2023 на суму 150 010 грн. 32 коп., за умовам якого постачальник та споживач дійшли згоди про те, що підписанням даного Акту приймання-передачі, Акт приймання-передачі від 31.12.2022 на обсяг ІІ у кількості 56,70201 тис. м куб. на суму 1 801 645 грн. 08 коп., у тому числі сума ПДВ - 300 274 грн. 18 коп. вважається анульованим (а.с. 32, на звороті);

- Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2023 на суму 1 562 569 грн. 27 коп., за умовам якого постачальник та споживач дійшли згоди про те, що підписанням даного Акту приймання-передачі, Акт приймання-передачі від 31.01.2023 на обсяг ІІ у кількості 65,50942 тис. м куб. на суму 1 959 818 грн. 00 коп., у тому числі сума ПДВ - 326 636 грн. 33 коп. вважається анульованим (а.с. 33);

- Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2023 на суму 523 672 грн. 15 коп., за умовам якого постачальник та споживач дійшли згоди про те, що підписанням даного Акту приймання-передачі, Акт приймання-передачі від 31.01.2023 на обсяг ІІ у кількості 65,50942 тис. м куб. на суму 1 959 818 грн. 00 коп., у тому числі сума ПДВ - 326 636 грн. 33 коп. вважається анульованим (а.с. 34).

Вказані Акти підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані, зокрема, представником відповідача та скріплені відтиском печатки підприємства.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягу, строку чи якості поставленого у спірний період позивачем природного газу; з вищезазначених актів приймання-передачі природного газу вбачається, що Акти підписані сторонами без заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити природний газ відповідає обов`язок покупця оплатити вартість газу і наданих послуг.

У відповідності до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, відповідно до пункту 5.1. договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.

У пункті 1 Додаткової угоди № 2 від 17.01.2022 (а.с.19) сторони погодили викласти пункт 5.1. розділу 5 договору "Порядок та умови проведення розрахунків" у наступній редакції:

- оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку (пункт 5.1. договору):

- оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу І (фіксованого), здійснюється споживачем в повному об`ємі (100% вартості) до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу (пункт 5.1.1. договору);

- оплата 100% вартості фактично переданого відповідно до Акту приймання-передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу (пункт 5.1.2. договору);

- у разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору (пункт 5.1.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що вказані зобов`язання відповідачем були порушені поставлений у період з листопада 2021 року по січень 2023 року природний газ був оплачений відповідачем лише частково - на суму 228 162 грн. 61 коп., що вбачається з Довідки АБ "Укргазбанк" № 15932/11223/2024 від 16.04.2024, наданої ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про рух грошових коштів на поточному рахунку товариства, відповідно до відомостей якої 21.01.2022 була здійснена часткова оплата в сумі 228 162 грн. 61 коп. з призначенням платежу "за природний газ по договору № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 за листопад 25021 року, у тому числі ПДВ 20% - 38 027 грн. 10 коп." (а.с. 35).

Враховуючи вказані обставини, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7 161 526 грн. 08 коп. (7 389 688,69 - 228 162,61).

Отже, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з листопада 2021 року по січень 2023 року природний газ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7 161 526 грн. 08 коп. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За нормою частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Матеріалами справи підтверджується, що спожитий у період з листопада 2021 року по січень 2023 року природний газ був оплачений відповідачем лише частково - на суму 228 162 грн. 61 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7 161 526 грн. 08 коп. (7 389 688,69 - 228 162,61).

Судом також встановлено, що доказів на підтвердження повної оплати поставленого позивачем у спірний період природного газу на залишкову суму 7 161 526 грн. 08 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 7 161 526 грн. 08 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 85 938 грн. 31 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 85 938 грн. 31 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 5621-НГТ-4 від 19.10.2021 у розмірі 7 161 526 грн. 08 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (вулиця Писаржевського, будинок 6-К, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код 40351192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вулиця Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 42399676) - 7 161 526 грн. 08 коп. - основного боргу та 85 938 грн. 31 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 20.02.2025.

Суддя Ю.В. Фещенко