Решение № 125279769, 19.02.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/13720/24

Провадження № 2/202/1369/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2024 року представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Дерюгіна Х.Б. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 3845709 від 06.01.2022 року в розмірі 36565,51 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено Договір №3845709, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» надало відповідачу грошові кошти у сумі 6450,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Однак взяті на себе зобов`язання за даним договором ОСОБА_1 не виконувала у зв`язку з чим на нею утворилась заборгованість.

02.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №02-11/2022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Маніфою», включно і до ОСОБА_1 за договором позики №3845709 від 06.01.2022 року

Після отримання права вимоги, позивач не здійснював нарахування відповідачу жодних штрафних санкції, однак своїх зобов`язань за за договором позики №3845709 від 06.01.2022 року відповідач не виконала та має перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» непогашену заборгованість в розмірі 36565,51 гривень, з яких: 6450 гривень заборгованості за сумою позики; 30115,51 гривень сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 19 грудня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, натомість в прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить розглянути справу без її участі та не заперечує про ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що 06 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3845709, у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника, згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Маніфою», у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Маніфою» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: текстом договору позики, Правилами, Паспортом позики, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом, тощо

Згідно ч. 3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Маніфою» та в Особистому кабінеті прийняла умови та у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «q49119», підписала електронний Договір позики, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір позики №3845709 від 06 січня 2022 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

За умовами Договору позики ТОВ «Маніфою» передаю ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику), а ОСОБА_1 приймає на себе зобов`язання повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити ТОВ «Маніфою» проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору (п. 2.1. Договору позики). Сума позики: 6450,00 гривень (п. 2.3.3. Договору позики) Строк позики 30 днів до 05 лютого 2022 року (п. 2.3.4. Договору позики)

Відповідно до п. 2.4.2 Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1.39300 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п. 2.4.3. Договору позики). Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою (п. 2.4.4. Договору позики). Розмір процентів за прострочену позику, фіксований: 1.01 % від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою (п. 2.5. Договору позики).

Сторонами Договору позики № 3845709 узгоджено розрахунок за Договором, а також відповідачем підписано Паспорт позики, який містить умови договору, зокрема розмір процентної ставки.

04 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору позики № 3845709 від 06 січня 2022 року, про наступне: Сума позики на адту укладання цієї угоди: 6450,00 гривень; строк користування позикою до 06.03.2022 року (30днів), базова процентна ставка: 1.9900 %.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі Договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст.1046ЦКУкраїни задоговором позикиодна сторона(позикодавець)передає увласність другійстороні (позичальникові)грошові коштиабо іншіречі,визначені родовимиознаками,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути позикодавцевітаку жсуму грошовихкоштів (сумупозики)або такуж кількістьречей тогож родута такоїж якості. Договір позики є

ТОВ «Маніфою» свої зобов`язання перед відповідачем за Договором позики виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 6540,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку останньою вказано особисто в заяві на отримання позики, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» вих. № 4996-ВП від 20.08.2024 року про перерахування коштів.

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Договору позики, шляхом прийняття виконання зобов`язання позикодавця, а саме отримавши грошові кошти у позику.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість, яка відповідно до складеного ТОВ «Маніфою» розрахунку заборгованості станом на 02.11.2022 року складає 36565,51 гривень.

02 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №02-11/2022 від 02 листопада 2022 року, згідно з умовами якого ТОВ «Маніфою» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за Договором позики №3845709 від 06.01.2022 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , сума заборгованості 36565,51 гривень, з яких: 6450,00 гривень заборгованість за сумою позики; 30115,51 гривень сума заборгованості за процентами за користуванням позики.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного Договору факторингу №02-11/2022від 02листопада 2022року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики №3845709 від 06.01.2022 року.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило відповідача, шляхом направлення на досудової вимоги на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконував у зв`язку з чим, за останнім утворилась заборгованість за Договором позики №3845709 від 06.01.2022 року, що складає 36565,51 гривень, з яких: 6450,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 30115,51 гривень - заборгованість за відсотками.

Статтею 611ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором, в ході розгляду справи не оспорювались та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання і згідно матеріалів справи має загальну заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке є правонаступником позикодавця, в загальному розмірі 36565,51 гривень. При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виконання нею зобов`язань за Договором позики №3845709 від 06.01.2022 року чи спростовували доводи, наведені позивачем, зокрема й наданий розрахунок заборгованості.

За таких обставин, враховуючи, що в установлені договором строки відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача, який є правонаступником позикодавця, заборгованість за Договором позики №3845709 від 06.01.2022 року, яка складає 36565,51 гривень, з яких: 6450,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 30115,51 гривень - заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у відповідності до вимогЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3 поверх, заборгованість за Договором позики №3845709 від 06.01.2022 року, в позмірі 36565,51 гривень, з яких: 6450,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 30115,51 гривень - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3 поверх понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський