Постановление суда № 125239591, 17.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

17 лютого 2025 року 320/7529/25

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» (далі - заявник, ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс») з заявою до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації (код ЄДРПОУ 37308812) вчиняти дії на виконання протоколу засідання конкурсної комісії з призначенну управителя багатоквартирних будинків у Голосіївському районі міста Києва від 06.02.2025 (в частині лоту 5), а cаме:

- укладати договір про надання послуги з управління багатоквартирними будинками з переможцем конкурсу.

Обґрунтувуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви заявником зазначено про необхідність вжиття таких заходів з огляду на те, невжиття заборони Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації укладати та підписувати договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком призведе до ускладнення ефективного захисту прав ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс», оскільки до прийняття судом рішення по суті Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація укладе відповідний договір, для розірвання якого, у разі задоволення позову, заявнику доведеться вчиняти певні дії.

Окрім того, в якості підстав для забезпечення позову заявником наголошено на очевидній протиправності рішення конкурсної комісії Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про результати проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків у Голосіївському районі міста Києва (в частині лоту 5), оформленого протоколом від 06.02.2025, посилаючись на неналежне заповнення комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» додатку №8 до конкурсної документації.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» про забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №600/2304/22-а.

Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2024 у справі №640/273/22.

Рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18) та від 26 грудня 2019 року (справа №640/13245/19).

Аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, заявник, зокрема, посилається на очевидну протиправність рішення конкурсної комісії Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про результати проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків у Голосіївському районі міста Києва в частині лоту 5), оформленого протоколом від 06.02.2025.

При цьому, з навних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. До матеріалах заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності вказаного рішення, на аргументах протиправності якого ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

Суд зауважує, що підстави вважати, що оскаржуване рішення, дію якого заявник просить зупинити в межах даної заяви, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.

Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраного заходу забезпечення позову призведе до негативних наслідків для заявника, нічим не підтверджене, а відтак не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. від 14.02.2025 №8/28) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.