Решение № 12523402, 24.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/30124.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюміній-Торговий Дім»

про стягнення 69635,64 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Логашкін С.С.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 69635, 64 грн. відповідно до договору № 502 від 31.03.2010 р., з яких: сума попередньої оплати в розмірі 67607, 42 грн., 3 % річних в розмірі 2082, 22 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою у судові засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 24.11.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

31.03.2010 р. між сторонами був укладений договір № 502, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюміній-Торговий дім» (далі –постачальник) зобов’язалося поставити алюмінієву продукцію, а Відкрите акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод»(далі –покупець) зобов’язалося сплатити її вартість на умовах зазначеного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна визначається шляхом затвердження сторонами кошторису, зазначеного в специфікації № 1та складає 67607, 42 грн.

Згідно з п. 3.1. договору поставка продукції проводиться автотранспортом на умовах FCA (Інкотермс-2000) м. Бровари протягом 45-ти календарних днів з моменту надходження суми попередньої оплати на рахунок постачальника.

Пунктом 5.1. договору сторонни домовились, що формою проведення розрахунку за продукцію є передоплата в розмірі 100 % від загальної її вартості.

Відповідно до п.5.2. договору протягом 3-х днів після підписання даного договору постачальник надсилає покупцю рахунок-передплату, на підставі чого останній протягом 5-ти банківських днів перераховує грошові кошти в розмірі, визначеному в п. 2.1. даного договору.

Згідно з п.6.2. договору після закінчення виготовлення продукції постачальник зобов’язаний негайно надіслати покупцю факсимільне повідомлення про готовність продукції до здачі.

Відповідно до п.6.2. договору після отримання відповідного повідомлення про готовність продукції до здачі покупець зобов’язаний протягом 5-ти робочих днів прийняти продукцію.

Згідно п. 7.2. договору у випадку несвоєчасної поставки, недопоставки продукції, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 8% від суми несвоєчасно поставленої (недопоставленої) продукції.

Пунктом 9.2. договору передбачено, даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2010 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

30.03.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюміній-Торговий Дім»було виставлено рахунок № 100 від 30.03.2010 р. на оплату Відкритим акціонерним товариством «Крюківський вагонобудівний завод»товару на загальну суму 67607, 42 грн.

Позивач оплатив вищезазначений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 25/3524 від 08.04.2010 р.

18.05.2010 р . Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюміній-Торговий Дім»на адресу позивача було направлено лист про відстрочення дати поставки замовлення № 210093 згідно рахунку-фактуру № 100 від 30.03.2010 р. на 20 днів.

17.06.2010 р. та 21.07.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення суми попередньої оплати товару в розмірі 67607, 42 грн.

Відповіді на вищезазначений лист відповідач не надав.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму попередньої оплати у розмірі 67607, 42 грн. та штраф в розмірі 2028, 22 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що відповідачем не поставлено йому попередньо оплачений товар на суму 67607, 42 грн. відповідно до договору № 502 від 31.03.2010 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договір № 502 від 31.03.2010 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором поставки, а тому до нього застосовуються положення законодавства про поставку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, позивач уклавши із відповідачем договір № 502 від 31.03.2010 р., мав на меті прийняти вищезазначений товар та сплатити за нього певну суму, а відповідач передати (поставити) зазначений товар.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Беручи до уваги, що 21.07.2010 р. позивач направив відповідачеві вимогу про повернення суми попередньої оплати, відповідач в силу положень ст. 530 ЦК України повинен виконати свій обов’язок щодо повернення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 67607, 42 грн. семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 28.07.2010 р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з’явився, доказів, які б спростували заявлені до нього позовні вимоги, не надав.

За таких обставин суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 67607, 42 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф - 3 % від суми непоставленої продукції у розмірі 2028,22 грн.

Згідно п. 7.2. договору у випадку несвоєчасної поставки, недопоставки продукції, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 8% від суми несвоєчасно поставленої (недопоставленої) продукції.

Враховуючи, відповідачем було порушено зобов’язання щодо поставки товару позивачу, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3% від суми несвоєчасно поставленої (недопоставленої) продукції в сумі 2028,22 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюміній-Торговий Дім»(01001, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, кім. 3, код 36521003) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариство «Крюківський вагонобудівний завод»(39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. І. Приходько,139, код 05763814) суму попередньої оплати в розмірі 67 607 (шістдесят сім тисяч шістсот сім) грн. 42 коп., штраф –3% в розмірі 2028 (дві тисячі двадцять вісім) грн. 22 коп., 696 (шістсот дев’яносто шість) грн. 36 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           Пригунова А.Б.

Дата підписання 26.11.2010 р.