Постановление суда № 125225211, 12.02.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11934/24

Провадження № 1-кс/202/965/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

12 лютого 2025 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора групи прокурорів прокурора Центральної окружної прокуратури

м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська звернувсяпрокурор Центральноїокружної прокуратурим.ДніпраДніпропетровської області ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 04 лютого 2025 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.3 ст. 206 КК України, а саме у протидії законній господарській діяльності, тобто захоплення цілісного майнового комплексу, незаконне припиненні діяльності на цьому об`єкті та обмеження доступу до нього, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла велику шкоду, та в умисному легкому тілесному ушкодженні.

30.01.2025 прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, включеним до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук автомобіля Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час якого було виявлено та вилучено: ключі від автомобіля; автомобіль марки Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вищевказані виявлені та вилучені ключі та автомобіль, згідно ст.ст. 98, 100 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Підставами для звернення з вказаним клопотанням та відповідно накладенням арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно у вигляді автомобіля Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ключів від вказаного автомобіля, є:

- визнання автомобіля Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ключів від вказаного автомобіля речовим доказом у кримінальному провадженні;

- конфіскація майна як вид покарання, оскільки санкцією ч.3 ст. 206 КК України, яка інкримінується ОСОБА_6 прямо передбачена обов`язкова конфіскація майна особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки в рамках даного кримінального провадження представником потерпілого ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм» ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення з останніх шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення у сумі 2 198 506,27 грн.

Органом досудового розслідування враховано те, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , вказаний автомобіль на праві приватної власності належить дружині ОСОБА_6 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та приданий подружжям 18.07.2023.

З урахуванням викладеного, автомобіль Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , на праві спільної сумісної власності належить дружині та підозрюваному ОСОБА_6 , та до нього може бути застосовано конфіскацію, передбачену станцією ч.3 ст.206 КК України.

Окрім того автомобіль Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний дружині підозрюваного ОСОБА_6 , можливо був знаряддям вчинення злочину, а саме способом переміщення майна, що знаходилось в захопленій аптеці ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм».

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення цивільного позову представника потерпілого ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм», а також конфіскації майна як виду передбаченого санкцією статті покарання, виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на зазначений вище автомобіль Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ключі від вказаного автомобіля,у вигляді позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження ними.

08 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_10 , на адресу суду надійшли заперечення до клопотання прокурора про арешт майна, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність відношення вказаного автомобіля до вчиненого злочину. Зазначив, що відповідно до умов шлюбного договору, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 нерухоме майно, придбане після укладення договору є особистою приватною власністю того з ленів подружжя на ім`я кого воно придбане, а отже вищевказаний автомобіль є власністю ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Слідчому судді надав пояснення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні надала письмові заперечення на клопотання про арешт майна, відповідно до яких просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно та повернути його власнику ОСОБА_4 , посилаючись на безпідставність його вилучення, та невідповідність його критеріям визначеним ст. 98 КПК України. Звернула увагу, що транспортний засіб не має відношення до кримінального правопорушення. Більш того, органом досудового розслідування не враховано те, що автомобіль не вважається спільною сумісною власністю, оскільки між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 25 жовтня 2018 року укладено шлюбний договір, відповідно до умов якого нерухоме та рухоме майно, що придбано після укладення даного договору вважається особистою приватною власністю того, на чиє ім`я воно придбано. Автомобіль Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , було придбано 18.07.2023 року, через п`ять років після укладення шлюбного договору, а тому на даний автомобіль не може бути накладено арешт.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку свого представника та просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, власника майна, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до них документи, дійшов наступного висновку.

СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що до вищевказаного кримінального правопорушення причетний громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який користується автомобілем MERCEDES-BENZ VITO, держаний номерний знак НОМЕР_1 .

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року, за наслідками розгляду клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку, в рамках кримінального провадження за №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі MERCEDES-BENZVITO,держаний номернийзнак НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання майна, здобутого у результаті його вчинення.

30 січня 2025 року на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук в автомобілі MERCEDES-BENZVITO,держаний номернийзнак НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: автомобіль Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ключі від вказаного автомобіля.

Постановою прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_11 від 30 січня 2025 року виявлене та вилучене майно під час обшуку в автомобілі MERCEDES-BENZVITO,держаний номернийзнак НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року.

30 січня 2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 206 КК України, а саме у протидії законній господарській діяльності, тобто захоплення цілісного майнового комплексу, незаконному припиненні діяльності на цьому об`єкті та обмеження доступу до нього, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла велику шкоду; ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосованозапобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 30 березня 2025 року включно.

Згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу власником автомобіля MERCEDES-BENZ VITO, держаний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчим суддею встановлено, що 25 жовтня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено шлюбний договір, відповідно до умов якого нерухоме та рухоме майно, що придбано після укладення даного договору вважається особистою приватною власністю того з них, на чиє ім`я воно придбано, оформлене та зареєстроване.

Автомобіль Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , було придбано 18.07.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання прокурора про арешт майна скеровано до суду засобами поштового зв`язку суду 31 січня 2025 року, що свідчить про дотримання строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.

Згідно статті131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належитьарешт майна,застосовуютьсязметою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи наведене, зважаючи на недоведеність, що автомобіль Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , містить сліди злочину, та відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а також ту обставину, що транспортний засіб є особистою приватною власністю ОСОБА_4 та до нього не може бути застосована конфіскація майна, як виду передбаченого санкцією статті покарання, та забезпечення цивільного позову, заявленого представником потерпілого в рамках кримінального провадження, а тому клопотання прокурора про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402від 14.06.2024року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.125,ч.4ст.185,ч.4ст.190,ч.3ст.206КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Слідчий суддя ОСОБА_1