Постановление суда № 125212170, 17.02.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8568/23

Провадження № 1-кп/344/340/25

У Х В А Л А

17 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальними актами про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2024 року продовжено щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 20 лютого 2025 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на строк 60 днів. Підтримуючи подані клопотання, мотивував їх наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 вважав, що за час судового розгляду обставини, що слугували підставою обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, а тому щодо продовження запобіжного заходу поклався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.

Захисник ОСОБА_5 звертав увагу на ідентичність клопотань, поданих прокурором, зазначив, що у клопотанні відсутні підстави та пояснення твердження про продовження існування обставини, що слугували підставою обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника ОСОБА_5 .

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, у тому числі дані, що характеризують ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їх вік, стан здоров`я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, відсутність місця роботи, міцність соціальних зв`язків (наявність на утриманні ОСОБА_7 малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), репутацію обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий (інше кримінальне провадження щодо нього за ч.3 ст.307 КК України на даний час розглядається Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області), та ОСОБА_7 , що раніше судимий вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2022 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу, який сплачено, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_6 є тяжкими (ч.2 ст.307 КК України) та особливо тяжкими злочинами (ч.3 ст.307 КК України); інкриміновані ОСОБА_7 є особливо тяжкими злочинами (ч.3 ст.307 КК України) та нетяжким злочином (ч.2 ст.309 КК України). На даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Суд враховує, що ризик у свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для судового провадження подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України. Тобто ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції», наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

За таких обставин тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинувачених, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Обставини, що слугували підставою обрання щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено, також не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинувачених зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід.

З огляду на викладене, суд вважає застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покладених на них обов`язків. Запобіжні заходи у виді тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співмірними і доцільними задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а тому запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді тримання під вартою слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжити до 17 квітня 2025 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою продовжити до 17 квітня 2025 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_9