Решение № 125204049, 17.02.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38207/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 10.12.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивачка просить суд:

1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 :

- грошового забезпечення за період з 09.06.2020 по 30.04.2021 без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704;

- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020,2021 роки виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704;

- грошової допомоги на оздоровлення за 2020,2021 роки виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення. військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704;

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - за період з 09.06.2020 по 30.04.2021 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 № 44;

- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення. військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 № 44;

- грошової допомоги на оздоровлення за 2020,2021 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення. військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 № 44.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 09.06.2020 вона проходить дійсну військову службу за контрактом у Збройних Силах України. У період з 09.06.2020 по 30.04.2021 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . З метою встановлення правильності нарахування та виплати грошового забезпечення у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , направила інформаційний запит. Відповіддю від 21.11.2024 №1103/2223 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що грошове забезпечення нараховувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовслужбовців, осіб рядового і начальницького сладу та деяких інших осіб", та вказала, що серед іншого, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від якого нараховувались усі складові при нарахуванні грошового забезпечення) встановлений на 01 січня 2018 року та складав 1762,00 грн. Отже, розрахунок грошового забезпечення, як зазначає позивач, здійснювався військовою частиною НОМЕР_1 з урахуванням прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2018, тоді як слід застосовувати прожитковий мінімум, станом на 01 січня року, в якому були здійсненні відповідні нарахування. Таке правове регулювання діє з 29.01.2020 року та не було враховано військовою частиною НОМЕР_1 . Тому позивачу, як військовослужбовцю, не повністю виплачене грошове забезпечення з січня 09.06.2020 по 30.04.2021.

У своїх доводах позивачка посилалась на те, що у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 про скасування пункту 6 Постанови КМУ №103, посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704.

Отже, застосування відповідачем розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу та окладу за військове звання при нарахуванні грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж передбачено законом, порушує право позивачки на належний рівень грошового забезпечення.

Ухвалою судді від 16.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

30.12.2024 до суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка набрала законної сили 29.01.2020, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Таким чином, з 29.01.2020 з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції. Однак з відновленням дії пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у його первісній редакції, слід врахувати, що нею визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, що складає 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року, отже у випадку, коли у календарному році, в якому застосовуються положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в такій редакції, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року є меншим 50% розміру мінімальної заробітної плати, то розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року як розрахункова величина не застосовується та має бути застосована розрахункова величина 50 % розміру мінімальної заробітної плати. Отже, при визначенні розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 в якості розрахункової величини повинна застосовуватися мінімальна заробітна плата, оскільки 50% її розміру (2361,50 грн.) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2020 році (2102,00 грн). Проте, згідно з п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина.

Отже, як стверджує відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, він діяв правомірно, тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивача в період з 09.06.2020 по 30.04.2021, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, є безпідставними та не належать задоволенню.

Інших заяв по суті та додаткових доказів станом на момент розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить дійсну військову службу за контрактом у Збройних Силах України (на момент звернення до суду перебувала на службі у військовій частині НОМЕР_2 ). У період з 09.06.2020 по 30.04.2021 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2020 №126, молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 , яка прибула з ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого проходження військової служби за контрактом та відповідно до наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 29.05.2020 № 145 призначена на посаду помічника командира частини з правової роботи військової частини НОМЕР_3 BOC-8503003, з 09.06.2020 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2021 №90, лейтенанта юстиції ОСОБА_1 , помічника командира частини з правової роботи військової частини НОМЕР_1 , з 30.04.2021 виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення та направлено до "Одеської Морської Академії", для подальшого проходження військової служби.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2021 №90, позивачка щорічну основну відпустку за 2021 рік не використала; грошову допомогу для оздоровлення за 2021 рік не отримала; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік не отримала; постійним або службовим житлом не забезпечувалася.

Звернення позивачки до суду з даним позовом обумовлено тим, що за період проходження військової служби з 09.06.2020 по 30.04.2021 грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось їй у неналежному розмірі, а саме без врахування змін прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

З метою встановлення правильності нарахування та виплати грошового забезпечення у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , позивачка зверталась до відповідача із запитом від 14.11.2024.

Листом за підписом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2024 вих. №1103/2223 позивачці повідомлено, що грошове забезпечення за період з 09.06.2020 по 30.04.2021 нараховувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Розмір посадового окладу та окладу за військовим званням за даний період нарахування грошового забезпечення визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно Додатку 1 постанови. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від якого вираховувались усі складові при нарахуванні грошового забезпечення) встановлений на 01 січня 2018 року та складав 1762,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення нарахування та виплати грошового забезпечення у період з 09.06.2020 по 30.04.2021 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.1-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджений Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197) (надалі Порядок №260).

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;

допомоги.

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 4 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавку за вислугу років;

підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;

надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;

доплати за науковий ступінь та за вчене звання;

премію;

морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;

одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;

інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01.03.2018.

Постановою КМУ №704 збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.

Приміткою 1 Додатку 1 до постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до постанови № 704).

Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (надалі - постанова № 103), якою внесено зміни до постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 постанови № 103).

Постанова КМУ №103 набула чинності 24 лютого 2018 року.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №380/13603/21 дійшов висновку про необхідність застосування з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022) положень пункту 4 постанови №704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103.

Висновки Верховного Суду у постанові від 15.06.2023 у справі №380/13603/21 є релевантними до спірних правовідносин.

Отже, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

Відтак, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та виплат, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Предметом спору є саме правомірність дій відповідача щодо застосування пункту 4 Постанови № 704, в редакції пункту 6 Постанови № 103, після прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18, якою визнано протиправною та скасовано пункт 6 Постанови № 103, тобто застосування такої розрахункової величини обчислення грошового забезпечення позивача, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Сторонами визнається та не заперечується факт обчислення у спірний період грошового забезпечення позивача відповідно до пункту 4 Постанови № 704, в редакції Постанови № 103, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Проте, оскільки після скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 пункту 6 Постанови № 103, положення пункту 4 постанови № 704 застосовуються в редакції до 24.02.2018, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103, позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення позивача після 29.01.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704, є обґрунтованими.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд також звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 28.02.2023 у справі № 380/18850/21, від 23.05.2023 у справі № 380/22021/21.

Суд зазначає, що згідно пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Крім того, позивач оскаржує у цьому спорі розмір прожиткового мінімуму, а не розмір мінімальної заробітної плати.

Суд зазначає, що у цій справі прохання позивача здійснити перерахунок грошового забезпечення обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Вказані доводи суд визнає обґрунтованими.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік, установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік, установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.

Отже розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців у 2020-2021 роках, є більшим ніж в 2018 році.

Таким чином, враховуючи, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, є величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року (через його збільшення на відповідний рік), а не станом на 01.01.2018, посилання відповідача на відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача є протиправними та такими, що порушують його соціальні права.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, де Суд висновував, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Відтак підлягають задоволенню позовні вимоги щодо обчислення та виплати позивачу з 09.06.2020 по 30.04.2021 грошового забезпечення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням.

Щодо перерахунку одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовців включає також одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно п.п. 1, 6 розд. XXIII Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно п.п. 1, 7 розд. XXIV Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у військовій частині НОМЕР_4 та підпорядкованих їй військових частинах установлюється командиром цієї частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_4 .

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

На підставі викладеного, враховуючи, що обчислення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється, виходячи з місячного грошового забезпечення, то, відповідно, нарахування вказаних додаткових видів грошового забезпечення здійснюється з використанням тієї ж розрахункової величини, що і обрахунок основних видів грошового забезпечення, а саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Згідно наявної у матеріалах справи Довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за 2020 рік їй виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2021 №90, позивачка щорічну основну відпустку за 2021 рік не використала; грошову допомогу для оздоровлення за 2021 рік не отримала; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік не отримала; постійним або службовим житлом не забезпечувалася.

Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо обчислення та виплати позивачці грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704.

Водночас, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про нарахування та виплати позивачці грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, то позовні вимоги в частині перерахунку та виплати цих виплат шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, задоволенню не підлягають.

При цьому, питання щодо правомірності виплати/невиплати позивачу вказаних допомог не входить до предмету доказування у даній справі.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на зазначене, з метою повного та ефективного захисту прав позивача та дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд вважає необхідним зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 09.06.2020 по 30.04.2021, грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від оплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір та інші судові витрати ним не понесені, розподіл судових витрат згідно ч. 1 ст. 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 09.06.2020 по 30.04.2021, грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 09.06.2020 по 30.04.2021, грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА