Постановление суда № 125189621, 17.02.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання судового рішення

м. Київ

17.02.2025Справа № 910/8840/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши у судовому засіданні

заяву Державного підприємства «Гарантований покупець»

про відстрочку виконання рішення

у справі № 910/8840/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукренерго»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 177 364,09 грн

За участі представників:

стягувача: не з`явився;

боржника (заявника): Курдюмов М.М.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроукренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 177 364,09 грн, з яких 42 795,11 грн 3% річних та 134 568,98 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 42 591,17 грн, інфляційні втрати в розмірі 134 294,64 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 019,83 грн.

01.11.2024 від боржника надійшла заява про відстрочку виконання рішення. Вказана заява обґрунтована наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, а саме: участь боржника у функціонуванні критичної сфери інфраструктури; необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії; відсутність в цьому Положенні джерела для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії; надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану; фінансування діяльності боржника в межах кошторису, затвердженого Регулятором; складний фінансовий стан та відсутність вини боржника щодо несвоєчасної оплати послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі № 910/8840/24 до повернення матеріалів справи № 910/8840/24 до Господарського суду міста Києва.

27.12.2024 від стягувача надійшли письмові пояснення щодо заяви боржника про відстрочку виконання рішення в цій справі, відповідно до яких стягувач заперечує проти її задоволення, посилаючись на необхідність дотримання розумного балансу між інтересами сторін. Стягувач наголошує, що він також як і боржник зазнав негативного впливу внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та перебуває у скрутному матеріальному становищі, маючи заборгованість перед банком. При цьому, за доводами стягувача, у грудні 2024 року боржник на власному веб-сайті прозвітував про отримання коштів від ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПрАТ «НАЕК «Енергоатом» та їх спрямування на здійснення розрахунків з виробниками з ВДЕ та ПУП, але не зі стягувачем.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі № 910/8840/24 залишено без змін.

30.01.2025 матеріали справи № 910/8840/24 повернулись до Господарського суду міста Києва.

03.02.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025, Господарським судом міста Києва було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 розгляд заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення у справі № 910/8840/24 призначено на 17.02.2025.

04.02.2025 від стягувача надійшло клопотання, у якому він просить розглянути заяву боржника без участі представника стягувача та взяти до уваги раніше подані ним пояснення.

У судове засідання 17.02.2025 з`явився представник боржника (заявника), який надав усні пояснення щодо поданої заяви, просив її задовольнити.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 в цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали суду про надання розстрочки виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для розстрочення виконання судового рішення в цій справі боржник посилається на особливості функціонування ринку електричної енергії, згідно з якими обсяг виконання зобов`язань гарантованого покупця з оплати відпущеної електричної енергії виробникам за «зеленим» тарифом ставиться Законом України «Про ринок електричної енергії» в залежність від виконання спеціальних обов`язків НЕК «Укренерго» по оплаті послуг гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розмір вартості якої затверджується Регулятором.

За доводами боржника, утворення значної заборгованості Державного підприємства «Гарантований покупець» перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, пов`язане саме з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством Національною енергетичною компанією «Укренерго» своїх грошових зобов`язань.

Крім того, відповідно до алгоритму розрахунків, визначеного Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, гарантований покупець здійснює розрахунки з постачальниками універсальних послуг за рахунок коштів, які отримує від виробників за надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем. З метою забезпечення побутових споживачів електричною енергією, виробники електричної енергії, на яких покладено спецобов`язки здійснюють продаж електричної енергії постачальникам універсальних послуг та здійснюють оплату послуги гарантованого покупця з урахуванням отриманих коштів від реалізації такої електричної енергії постачальникам універсальних послуг, отже порушення постачальниками універсальних послуг своїх зобов`язань перед ДП «НАЕК «Енергоатом» унеможливлюють в цілому виконання спеціальних обов`язків згідно з Положенням як виробником електричної енергії - ДП «НАЕК «Енергоатом» так і гарантованим покупцем.

Наведене, за доводами боржника, у поєднанні із наслідками збройної агресії Російської Федерації проти України, свідчить про відсутність його вини у невиконанні власних зобов`язань і свідчить про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду, що забезпечить баланс сторін, позаяк буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю забезпечити таке поновлення.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Отже, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжують період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале виконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки, розстрочки виконання судового рішення, суд зазначає, що безпідставне надання відстрочки, розстрочки за відсутності обґрунтованих на те мотивів без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Ухвала про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви. При розгляді відповідних заяв необхідно дотримати баланс інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення.

У постанові від 21.01.2021 у справі № 927/704/19 Верховний Суд звертає увагу на необхідність подання доказів, що підтверджуватимуть об`єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків, зокрема відсутності коштів на поточних рахунках підприємства, в тому числі неможливості залучення кредитних коштів; ведення належної претензійно-позовної діяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості в примусовому порядку.

За приписами частин 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення містяться також і в частині 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 74 та частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд вважає, що подані заявником докази не є переконливими для висновку про ускладнення виконання рішення суду та не можуть підтверджувати реальність виконання рішення суду після спливу зазначеного в заяві строку.

Так, боржник, посилаючись на свій скрутний фінансовий стан, надав суду лише баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2023, який не може бути належним доказом поточного майнового стану підприємства, оскільки з моменту його формування минув значний час. Інших доказів, на підтвердження скрутного матеріального становища, боржником не подано.

Водночас стягувач у своїх запереченнях послався на повідомлення, розміщені на веб-сайті Державного підприємства «Гарантований покупець», про здійснення останнім у грудні 2024 року розрахунків із виробниками з відновлювальних джерел енергії та постачальниками універсальних послуг, що вказує на платоспроможність боржника.

Суд зауважує, що скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов`язань перед боржником не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.

У цьому контексті, не надходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не може звільняти боржника від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання. При цьому заявником не надано доказів того, що у строк один рік з моменту постановлення рішення в даній справі він отримає грошові кошти з метою їх сплати стягувачу.

Більше того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.04.2005 у справі «Вараніца проти України» зазначає, що стверджувана відсутність коштів у підприємства державної форми власності не може виправдовувати затримку виконання рішення суду, що відповідно є порушенням статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 29.06.2004 Європейський суд з прав людини у справі «Півень проти України» дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини». За висновками суду, представлені відповідачем докази скрутного фінансового становища, не можна вважати винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення, так як такі докази є тільки одним з елементів, який свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.

Суд наголошує, що обов`язок держави полягає у захисті прав виробників «зеленої» електроенергії, саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, і було створено Державне підприємство «Гарантований покупець», тому воно зобов`язано добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.

Підставою для встановлення відстрочки виконання рішення суду може бути доведена належними та допустимими доказами обставина, яка робить виконання такого рішення неможливим. Більше того, заявник має довести повну відсутність грошових коштів та майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Матеріали справи не містять жодного належного доказу на підтвердження перебування заявника у скрутному матеріальному становищі.

Отже, звертаючись із заявою про відстрочку виконання судового рішення, боржник не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки.

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності Державного підприємства «Гарантований покупець» внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що призвело до неможливості виконання рішення суду. При цьому не тільки боржник продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й стягувач, на господарську діяльність якого, також, негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації.

Натомість стягувач обґрунтовано заперечує проти відстрочення рішення суду в цій справі, посилаючись на можливі несприятливі наслідки відтермінування отримання присуджених до стягнення коштів, на підтвердження чого надав: документи фінансової звітності, з яких вбачається поступове збільшення збитків; світлини пошкоджень належних йому об`єктів генерації; докази наявності заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № DNH1LON55261 від 08.11.2018.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале невиконання рішення суду порушуватиме право Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукренерго» на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду в цій справі.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення у справі № 910/8840/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.02.2025.

Суддя Т.П. Капцова