Постановление суда № 125176540, 17.02.2025, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/126/25

2-а/301/7/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2025 р. м. Іршава

Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І., розглянувши заяву судді Іршавського районного суду Бобик О.І. про самовідвід судді від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, відділення поліції № 1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

До Іршавського районного суду Закарпатської області надійшла вищевказана позовна заява.

Протоколом повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено судді Бобик О.І.

До початку розгляду справи суддею Бобик О.І. заявлено самовідвід з тих підстав, що позивачем є Веждел АндрійАндрійович - керівник апарату Іршавського районного суду Закарпатської області, а суддя Бобик О.І. є головою вказаного суду. Відтак, вважає, що дана обставина може викликати сумнів у об`єктивності та неупередженості головуючого судді при розгляді даної справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. «Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і ОСОБА_6 ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу.

Заяву про самовідвід мотивовано необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості судді та забезпечення довіри до судової влади України.

Враховуючи вищевикладене, для уникнення будь-яких, навіть щонайменших сумнівів у неупередженості судді Бобик О.І. чи будь-яких інших сумнівів в об`єктивному вирішенні справи, приходжу до висновку, що заява про самовідвід є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 36, 39-41 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Заяву про самовідвід судді Бобик О.І. задовольнити.

Справу за позовом ОСОБА_1 доГоловного УправлінняНаціональної поліціїв Закарпатськійобласті,відділення поліції№ 1Хустського районногоуправління поліціїГУНП вЗакарпатській областіпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення передати в канцелярію Іршавського районного суду Закарпатської області для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик